28 червня 2024 року
м. Київ
справа №520/7812/2020
адміністративне провадження № К/990/38869/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №520/7812/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду 19 жовтня 2023 року
(головуючий суддя: Чалий І.С., судді: Ральченко І.М., Катунов В.В.),
Суть спору
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - «ГУНП в Харківській області»), в якому просив:
стягнути з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі: 284 966,37 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2020 року у цій справі скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 2 січня 2019 року до 28 травня 2020 року;
зобов'язано ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 2 січня 2019 року до 28 травня 2020 року.
На виконання вказаного рішення відповідач у грудні 2020 року виплатив ОСОБА_1 грошову суму: 106 031,98 грн, посилаючись на те, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визначено пропорційно до невиплаченої суми, а саме: 546,05 х 511 = 279031,55:100 х 38 = 106031,98.
2 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), в якій просив суд визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо невиплати усієї нарахованої у відповідності до постанови Другого апеляційного адміністративного суду у справі №520/7812/2020 від 13 листопада 2020 року суми компенсації за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі: 172 999,57 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 2 січня 2019 року до 28 травня 2020 року на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі №520/7812/2020, а саме: всієї нарахованої суми в розмірі: 172 999,60 грн.
Також окремою ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року доведено до відома ГУНП в Харківській області про вищевикладене за-для вжиття належних заходів реагування з метою недопущення подібних порушень у подальшому. Зобов'язано ГУНП в Харківській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме: невиконанню у повному обсязі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі №520/7812/2020 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, а саме: виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 172 999,60 грн.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на неї.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2023 року апеляційну скаргу ГУНП в Харківській області задоволено, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року скасовано, та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності в порядку статті 383 КАС України за невиконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду у справі №520/7812/2020 від 13 листопада 2020 року за позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції і мотиви його ухвалення
19 червня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву до Другого апеляційного адміністративного суду про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2022 року у справі №520/7812/2020.
В обґрунтування цієї заяви заявник зазначав, що суд апеляційної інстанції, при розгляді апеляційної скарги ГУНП в Харківській області, поданої на оскарження окремої ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, прийняв рішення про задоволення апеляційної скарги, врахувавши те, що виконавче провадження №64047880 було закрито.
Проте, на момент розгляду апеляційної скарги, зазначене виконавче провадження було відновлено. Окрім того, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24 березня 2023 року на ГУНП в Харківській області накладений штраф. Вказане, на думку ОСОБА_1 , є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2023 року відмовлено, указану постанову залишено в силі.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність відкритого виконавчого провадження, не є нововиявленою обставиною, оскільки відновлення виконавчого провадження відбулось на підставі окремої ухвали Харківського окружного адміністративного суду, яка в подальшому була скасована. Більше того, як зауважила колегія суддів апеляційного суду, на момент розгляду справи в суді обставина існування відкритого виконавчого провадження мала бути встановлена в судовому засіданні на підставі доказів, але такі докази не були своєчасно подані сторонами, що в свою чергу виключає можливість перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
До того ж, суд апеляційної інстанції виснував, що позивач не позбавлений права та можливості захисту власних інтересів шляхом пред'явлення позовної заяви із визначеними способами захисту, які передбачені статтею 5 КАС України та кореспондують із повноваженнями суду, що регламентовані статтею 245 КАС України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
20 грудня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі та прийняти нове рішення, яким залишити без змін ухвалу суду першої інстанції від 13 грудня 2021 року.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що Другий апеляційний адміністративний суд, при розгляді апеляційної скарги ГУНП в Харківській області, поданої на оскарження окремої ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, прийняв рішення про задоволення апеляційної скарги, врахувавши те, що виконавче провадження №64047880 було закрито. Проте, на момент розгляду апеляційної скарги, зазначене виконавче провадження було відновлено. Окрім того, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24 березня 2023 року на ГУНП в Харківській області накладений штраф. Вказане, на думку ОСОБА_1 , є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Верховного Суду від 6 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Позиція інших учасників справи.
21 грудня 2023 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він посилається на не обґрунтованість доводів цієї касаційної скарги, просить її відхилити, а рішення, прийняте судом апеляційної інстанції, залишити без змін.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
Згідно пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Тобто, з вищевикладених норм слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Істотне значення для справи мають обставини, які пов'язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об'єктивного розгляду спору.
Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.
Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.
Верховний Суд зауважує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, позивач вказував на те, що Другий апеляційний адміністративний суд, при розгляді апеляційної скарги ГУНП в Харківській області, поданої на оскарження окремої ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, прийняв рішення про задоволення апеляційної скарги, врахувавши те, що виконавче провадження № 64047880 було закрито. Проте, як стверджує позивач, на момент розгляду апеляційної скарги, зазначене виконавче провадження було відновлено. До того ж, скаржник звертав увагу, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24 березня 2023 року на ГУНП в Харківській області накладений штраф. Вказане, на думку ОСОБА_1 , є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Верховний Суд вважає цілком обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що, наявність відкритого виконавчого провадження, не є нововиявленою обставиною, оскільки відновлення виконавчого провадження відбулось на підставі окремої ухвали Харківського окружного адміністративного суду, яка в подальшому була скасована.
Більш того, як було встановлено судом апеляційної інстанції, на момент розгляду справи в суді станом на 2 березня 2023 року обставина існування відкритого виконавчого провадження мала бути встановлена в судовому засідання на підставі доказів, але таки докази не були своєчасно подані сторонами, що в свою чергу виключає можливість перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Варто також зазначити, що закриття виконавчого провадження не було єдиною підставою, з якою суд пов'язував можливість скасування окремої ухвали суду та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності в порядку статті 383 КАС України за невиконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду у справі №520/7812/2020 від 13 листопада 2020 року. Зокрема, основним аргументом колегії суддів щодо необхідності скасування оскаржуваної ухвали була те, що, заявивши вимоги про обчислення суми середнього заробітку за методикою, що встановлена Порядком обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, заявником фактично порушено новий судовий спір із вимогами позовного провадження. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не позбавлений права та можливості захисту власних інтересів шляхом пред'явлення позовної заяви із визначеними способами захисту, які передбачені статтею 5 КАС України та кореспондують із повноваженнями суду, що регламентовані статтею 245 КАС України. У підсумку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що врахування обставин відновлення виконавчого провадження судом не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у розумінні вимог статті 361 КАС України обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими, а відтак вони не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а доводи скаржника зводяться до незгоди із рішенням суду апеляційної інстанції.
Стаття 361 КАС України регламентує можливість перегляду остаточного судового рішення, порядок якого має свої особливості.
Інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Переглянутим за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили. Сукупність підстав для такого перегляду вказує на те, що вони не пов'язані із порушенням судом норм матеріального або процесуального права при ухваленні рішення, яким закінчено розгляд справи, проте встановлено існування обставин, про які раніше не було відомо суду та відповідній особі, яка звертається із заявою, і які вірогідно вплинули б на прийняте судом рішення якщо були б відомі суду на час ухвалення такого рішення.
Отже інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що наведені заявником підстави для перегляду ухвали Другого апеляційного адміністративного суду 19 жовтня 2023 року за нововиявленими обставинами не є нововиявленою обставиною у цій справі в розумінні статті 361 КАС України, оскільки мова фактично йде про новий доказ та переоцінку доказів у справі, за наслідками розгляду якої ухвалено остаточне рішення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata-остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», пункт 40).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Pravednaya v. Russia», пункти 27, 28).
З огляду на такий висновок Європейського суду з прав людини, а також те, що позивачем не наведено обставин, які б могли бути кваліфіковані як нововиявлені відповідно до статті 361 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Другого апеляційного адміністративного суду 19 жовтня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в цьому рішенні, тому касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду 19 жовтня 2023 року у справі №520/7812/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
…………………………….
…………………………….
…………………………….
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду