27 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/1043/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Жайворонок Т.Є. та Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Мотлях О.О. - адвокат (довіреність від 22.12.2023 № 1-3729),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш" - Авдєєнко В.В. - адвокат (ордер від 26.06.2024 серія ВС № 1291991),
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз")
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2023
(суддя Горпинюк І.Є.) та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024
(головуючий суддя - Скрипчук О.С., судді Матущак О.І. та Плотніцький Б.Д.)
у справі № 909/1043/21
за позовом АТ "Укртрансгаз"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш" (далі - ТОВ "Техмаш")
про стягнення 4 331 228,69 грн.,
АТ "Укртрансгаз" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Техмаш" про стягнення 4 331 228, 69 грн., з яких: 1 370 597,81 грн. - пеня, 2 960 630,88 грн. - штраф, нараховані на підставі пункту 7.2 договору про закупівлю товарів від 01.09.2020 №Т-62/2009000003 (далі - Договір).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строку поставки товару визначеного специфікацією.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023, у позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26.07.2023: касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" задоволено; рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 скасовано; справу № 909/1043/21 передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Верховний Суд скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у даній справі та направляючи справу на новий розгляд вказав, що:
- суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що встановлення у рішенні господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/12450/21 факту відсутності порушення ТОВ "Техмаш" строку поставки товару, визначеного Договором є преюдиційною обставиною, адже такий висновок є правовою оцінкою;
- для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов'язання за Договором були порушені/невиконані та причину такого невиконання;
- поза увагою господарських судів залишилися обставини справи щодо наявності правових підстав для нарахування пені та штрафу, правильності відповідного розрахунку, а також щодо наявності чи відсутності правових підстав для зменшення штрафних санкцій.
Так, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2023:
- позов задоволено частково;
- стягнуто з ТОВ "Техмаш" на користь АТ "Укртрансгаз" 670 495,75 грн. пені, 1 480 315,44 грн. штрафу та 290 369,91 грн. судового збору;
- в іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивовано наявністю підстав для нарахування відповідачу пені та штрафу відповідно до положень пункту 7.2 Договору та зменшення на 50% неустойки (пені та штрафу), нарахованого позивачем відповідачу за прострочення поставки партій 1 та 4.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024:
- апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" залишено без задоволення;
- апеляційну скаргу ТОВ "Техмаш" задоволено;
- рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2023 скасовано і прийнято нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовлено;
- стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Техмаш" 48 726,32 грн. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова мотивована відсутністю порушення ТОВ "Техмаш" строків поставки товару АТ "Укртрансгаз".
Крім того, суд апеляційної інстанції під час нового розгляду цієї справи по суті заявлених позовних вимог дійшов висновку про те, що факт відсутності порушення ТОВ "Техмаш" строків поставки товару АТ "Укртрансгаз" за Договором встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили (рішенням господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/12450/21), яке має приюдиційне значення для справи № 909/1043/21.
У касаційній скарзі АТ "Укртрансгаз" просить скасувати повністю постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2023 в частині незадоволених позовних вимог, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник посилається на те, що:
- судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 760/14438/15-ц (щодо застосування частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 204, 530, 626, 629, 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (щодо порушення статей 86, 236 ГПК України); від 23.01.2019 у справі №355/385/17, від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (щодо застосування статей 204, 629 ЦК України); від 26.05.2020 у справі №918/289/19 (щодо застосування статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні");
- оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права (статей 7, 11, 73, 86, 91, 236, 237, 316 ГПК України), оскільки під час ухвалення оскаржуваних судових рішень судами не враховано вказівки, що містилися в постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 909/1043/21 та не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору;
- судом першої інстанції порушені норми матеріального права, частину першу статті 233 ГК України, частину третю статті 551 ЦК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 26.07.2023 у даній справі № 909/1043/21 у складі колегії суддів з іншої палати (головуючий суддя - Студенець В.І., судді Баранець О.М. та Кондратова І.Д.).
Так, Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у даній справі № 909/1043/21, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій і направляючи справу на новий розгляд, не погодився з висновком судів, що досліджені та встановлені у мотивувальній частині рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/12450/21, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили та добровільно виконано АТ "Укртрансгаз", обставини відсутності порушення відповідачем строку поставки товару за спірним Договором є преюдиційними.
Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у даній справі № 909/1043/21 дійшов висновку, що встановлений у іншій справі факт відсутності порушення відповідачем строку поставки товару, визначеного Договором не є преюдиційною обставиною, адже такий висновок є правовою оцінкою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від такого висновку з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини справи - це факти, які мають значення для вирішення спору, як-от: вчинення чи невчинення особою певної дії; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій або настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності (статті 76- 79 ГПК України) суд виснує про доведеність чи недоведеність певних обставин.
За приписами частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Так, у справі № 910/12450/21 за позовом ТОВ "Техмаш" до АТ "Укртрансгаз" про стягнення 1 954 800 грн. боргу, 8 033,42 грн. - 3% річних та 3 909,60 грн. інфляційних втрат, в якій позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення суми гарантії, яка надавалася на забезпечення виконання спірного Договору прийнято рішення господарським судом міста Києва від 11.01.2022, яким позов задоволено.
У даному рішенні, предметом якого також був спірний Договір, встановлено, що строк виконання зобов'язань по поставці товару, обумовлений Договором, продовжився на строк дії обставин непереборної сили до 24.06.2021. З урахуванням зазначеного позивач поставив відповідачу товар без порушення строку поставки, обумовленого Договором, відповідно з боку позивача мало місце, на переконання суду, належне виконання умов Договору.
Дане рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2022, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 та постановою Верховного Суду від 26.07.2022.
Верховний Суд вважає, що встановлення відсутності порушення відповідачем строку поставки товару за спірним Договором в іншій справі, за участю тих самих сторін, які стосуються однакового предмету спору, є встановленими судом обставинами справи, а не правовою оцінкою суду, тому відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України такі обставини не доказуються при розгляді іншої справи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, п. 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення ЄСПЛ від 29 листопада 2016 року у справі "Парафія греко-католицької церкви міста Лупені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява № 76943/11, п. 123). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення ЄСПЛ від 22 листопада 1995 року у справі "С. В. проти Сполученого Королівства" (S. W. v United Kingdom), заява № 20166/92, п. 36).
У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom), заява № 27238/95, ЄСПЛ наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
Верховний Суд наголошує, що за принципом правової визначеності не можуть існувати різні за змістом судові рішення, зокрема у справах, у яких беруть участь ті самі сторони і які стосуються одного предмету спору.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення єдності судової практики, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку колегії суддів Касаційного господарського у складі Верховного Суду з іншої палати, викладеного у постанові від 26.07.2023 у даній справі № 909/1043/21 (на не врахування якого судом попередньої інстанції посилається скаржник у касаційній скарзі) щодо того, що встановлений у іншій справі, за участю тих самих сторін та, які стосуються однакового предмету спору, факт відсутності порушення відповідачем строку поставки товару, визначеного Договором не є преюдиційною обставиною, а такий висновок є правовою оцінкою.
Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати.
Керуючись статтями 234, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Справу № 909/1043/21 разом з касаційною скаргою акціонерного товариства "Укртрансгаз" передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Жайворонок
Суддя І. Колос