58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
26 червня 2024 року Справа № 926/1156/24
За позовом Чернівецької міської ради
до відповідача ОСОБА_1
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 916 696,51 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Гончар А.Ю.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 916 696,51 грн.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель гараж-майстерня Б, заг. площ. 365,90 кв.м., майстерня літ. Д, площ. 48,70 кв.м., мийка літ Г, площ. 45,90, майстерня літ. Д площ. 105,00 кв.м., гараж-майстерня літ. Е, вбиральня літ. Є, за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходяться на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , площею, 0,2339 га, кадастровий номер 7310136600:37:002:0117.
Рішенням 41 сесії VII Чернівецької міської ради скликання від 01 листопада 2017 року № 950 затверджено проект землеустрою щодо відведення ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею, 0,2339 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Однак, відповідачем не оформлено право оренди на вищевказану земельну ділянку, а тому Чернівецькою міською радою не отримано плати за користування земельною ділянкою.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 квітня 2024 року, судову справу № 926/1156/24 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27 травня 2024 року.
23 травня 2024 року до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі, у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
У вказаному клопотанні, відповідач зазначає, що рішенням Чернівецької міської ради № 950 йому затверджено проект землеустрою та надано дозвіл на викуп земельної ділянки, як фізичній особі, а не підприємцю.
Крім цього, відповідач зазначає, що помилковим є висновок про розгляд справи у порядку господарського судочинства лише тому, що він являється фізичною особою підприємцем.
Ухвалою суду від 27 травня 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 26 червня 2024 року.
24 червня 2024 року через систему “Електронний суд” надійшли заперечення позивача на клопотання (заяву) про закриття провадження у справі.
У зазначених заперечення, представник позивача вказує, що земельна ділянка, яка розміщена за адресою АДРЕСА_1 призначена для здійснення підприємницької діяльності.
Крім цього, згідно відомостей ЄДР ОСОБА_1 дозволені такі види діяльності як: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова роздрібна торгівля деталями та приладдями, тощо.
При цьому, позивач зазначає, що Відповідач здійснює підприємницьку діяльність саме за адресою АДРЕСА_1 .
Представник позивача в судовому засіданні 26 червня 2024 року заперечувала щодо задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі з підстав викладених у запереченнях.
Відповідач явку належного представника в підготовче судове засідання 26 червня 2024 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, заслухавши думку представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні означеного клопотання з огляду на наступне.
Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Отже, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає положенням статті 4 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, мають господарський характер.
Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Пунктом 2 частини 2 статті 55 ГК України, суб'єктами господарювання є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, якому дозолено здійснювати наступні види економічної діяльності: - 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний); - 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; - 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; - 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; - 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; - 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; - 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; - 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; - 77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами; - 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; - 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежитлової будівлі: гараж-майстерня Б, заг. площ. 365,90 кв.м., майстерня літ. В, площ. 48,70 кв.м., мийка літ Г, площ. 45,90, майстерня літ. Д площ. 105,00 кв.м., гараж-майстерня літ. Е, вбиральня літ. Є, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням 41 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 01 листопада.2017 року № 950 затверджено проект землеустрою щодо відведення ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею, 0,2339 га (кадастровий номер 7310136600:37:002:0117) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі код 03.07 (обслуговування будівель гаража-майстерні та мийки) та надано дозвіл на викуп вказаною земельної ділянки..
За положеннями статей 316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 Цивільного кодексу України).
Фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
Відносини суб'єктів господарювання з органами місцевого самоврядування врегульовано статтею 23 Господарського кодексу України, за частинами першою, четвертою, шостою та сьомою, згідно змісту яких, органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб'єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного суду у справі № 916/385/19.
Згідно змісту частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Відтак, суд дійшов висновку що відповідач здійснює підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_1 , а тому справу про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за вказану землю в сумі 916 696,51 грн слід розглядати саме за правилами господарського судочинства.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв'язку з чим дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі
Керуючись статтями 12, 13, 45, 192, 231, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Повний текст ухвали складено та підписано - 28 червня 2024 року
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
Суддя О.Г. Проскурняк