58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
19 червня 2024 року Справа № 926/895/24
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради
про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 328 782,00 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Гончар А.Ю.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1 , адвокат Севостьянчик Є.С..
від відповідача - ОСОБА_2
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 328 782,00 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради укладено договір підряду № 379 на поточний ремонт споруди цивільного захисту (бомбосховища) на АДРЕСА_1 (додаткові роботи) від 02 серпня 2023 року.
Позивач вказує, що останній належним чином надав всі передбачені Договором послуги з поточного ремонту. За час надання послуг передбачених Договором відповідач не надсилав у порядку встановленому договором жодних повідомлень (претензій), щодо якості наданих послуг.
При цьому, відповідач відмовився оплатити виконані роботи зазначивши, що на момент подання актів, на об'єкті зафіксована надмірна вологість у приміщенні (замокання стін, цвіль та надмірний конденсат у вигляді капель на стелі), а тому встановити обсяг виконаних робіт по договору № 379 від 02.08.2023 не має можливості.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2024 року, судову справу № 926/895/24 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17 квітня 2024 року.
16 квітня 2024 року через систему “Електронний суд” надійшов відзив на позову, згідно якого, відповідач не визнає позовних вимог позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову.
У зазначеному відзиві, представник відповідача вказує, що уповноваженою особою технічного нагляду Департаменту було проведено аналіз обсягу та видів робіт, які пред'явлені позивачем до оплати, здійснено натурне обстеження об'єкту поточного ремонту та встановлено, що на момент подання актів була зафіксована надмірна вологість у приміщенні, в якому проводився ремонт (замокання стін, цвіль, надмірний конденсат у вигляді капель на стелі). У зв'язку із зазначеним, було повідомлено позивача про неможливість встановити обсяги виконаних по Договору робіт.
Крім цього, представник зазначає, що до Департаменту не надходили будь-які попередження ФОП ОСОБА_1 про наявність несприятливих обставин щодо виконання робіт по Договору.
Таким чином, відповідач станом на момент прийняття робіт та станом на даний час не може з достовірністю встановити фактичне виконання робіт Позивачем, а тому такі роботи не підлягають оплаті.
Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 20 травня 2024 року.
17 травня 2024 року через систему “Електронний суд” надійшла відповідь на відзив, в якому адвокат позивача зазначає, що відповідачем не наведено жодного доказу складання його посадовими особами актів про наявність недоліків, що є його прямим обов'язком визначеним умовами договору. Крім цього, відповідачем не надано жодних доказів, які б підтвердили факт випадкового знищення предмету договору.
Крім цього, позивач вбачає вину відповідача у формі бездіяльності за утворені дефектів предмету договору.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи; закрито підготовче провадження у справі № 926/895/24; призначено справу до розгляду по суті на 05 червня 2024 року.
Ухвалою суду від 05 червня 2024 року в судовому засіданні по розгляду справи по суті оголошено перерву до 19 червня 2024 року.
У судовому засіданні 19 червня 2024 року представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про оголошення перерви в судовому засіданні.
Означене клопотання обґрунтоване тим, що попередній представник - ОСОБА_3 , який здійснював представництво Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради в даній справі перебуває у лікарні. Департамент був змушений замінити представника, а відтак останній просить оголосити перерву для вивчення справи та належної підготовки до судового засідання.
Адвокат позивача в судовому засіданні 19 червня 2024 року заперечив щодо задоволення означеного клопотання, зазначивши, що матеріали справи були доступні для ознайомлення відповідачу, як юридичній особі.
Крім цього, адвокат вказав, що відповідно до відомостей у реєстрі у відповідача 14 осіб, які уповноважені здійснювати представництво юридичної особи.
Розглянувши усне клопотання відповідача про оголошення перерви, суд вказує наступне.
Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб про департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, у останнього наявні 14 осіб, які уповноважені вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Крім цього, дана неявка представника відповідача ОСОБА_3 є не першою, а відтак у Департаменту були підстави і можливість забезпечити належну підготовку до справи іншого представника
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із запереченнями представника позивача, а відтак дійшов висновку відмовити у задоволенні усного клопотання відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні.
Адвокат позивача в судовому засіданні 19 червня 2024 року просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову з підстав викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.
В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних.
На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято 19 червня 2024 року у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Так, 02 серпня 2023 року між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та Фізичною особою-підприємцем укладено договір № 379 (далі - Договір) на поточний ремонт споруди цивільного захисту (бомбосховища) на АДРЕСА_1 (додаткові роботи).
Згідно статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою укладений між Сторонами договір є договором підряду.
Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Замовник доручає, Виконавець приймає на себе обов'язки з надання послуг поточного ремонту споруди цивільного захисту (бомбосховище) на АДРЕСА_1 (додаткові роботи) (код ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього Договору.
Пунктам 1.2., 1.3. Договору визначено, що види і кількість наданих послуг мають відповідати Договірній ціні. Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків чи потреб замовника.
Відповідно до пункту 10.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до 31.12.2023 року, але в будь якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Дію договору може бути продовжено за взаємною згодою Сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні. Датою укладання Договору є дата підписання його Сторонами.
Згідно пунктів 3.1., 3.2. Договору, договірна ціна послуг визначається на підставі кошторису, є твердою і становить 349 617,00 (триста сорок дев'ять тисяч шістсот сімнадцять гривень 00 коп) без ПДВ та є невід'ємною частиною Договору (Додаток №1). Джерело фінансування - кошти бюджету Чернівецької міської територіальної громади. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.
Пунктами 5.1., 5.2. Договору унормовано, що термін надання послуг - до 30.09.2023 року. Місце надання послуг - споруда цивільного захисту (бомбосховище) на АДРЕСА_1 .
В подальшому, 23 жовтня 2023 року між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та Фізичною особою-підприємцем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору підряду № 379, в якій Сторони домовились викласти п. 5.1. в наступній редакції: “Термін надання послуг - 15.12.2023”. В решті зміст Договору від 02.08.2023 № 379 залишено без змін.
Згідно пункту 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником, після пред'явлення Виконавцем актів наданих послуг, підписаних уповноваженими представниками Замовника та Виконавця. Уповноважені представники Замовника негайно розпочинають прийняття наданих послуг та зобов'язані у термін протягом 10 робочих днів з дня подання актів перевірити надані послуги та правильність застосування розцінок і підписати акти в частині фактично наданих послуг, або повернути їх Виконавцю в разі виявлення невідповідності в частині фактично наданих послуг.
На виконання пункту 4.1. Договору, Позивачем складено довідки про вартість виконаних робіт та Акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року, по липень 2021 року, серпень 2021 року.
20 грудня 2023 року разом із листом № 20, позивач наручно передав відповідачу на підписання Акт надання послуг за 2023 рік на загальну суму 328 782,00 гривень за формою КБ-2в у двох екземплярах; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 2023 рік, за формою КБ-3 до акту надання послуг за 2023 рік, на загальну суму 328 782,00 гривень у двох екземплярах та підсумкову відомість ресурсів в двох екземплярах.
Означені документи отримано відповідачем 20 грудня 2023 року, про що стоїть відповідна відмітка.
25 грудня 2023 року листом № 23/01-12/5660 Департаментом інфраструктури та благоустрою повернуто акти виконаних робіт без підписання, у зв'язку з неможливістю встановити ціну виконаних робіт, оскільки на об'єкті зафіксована надмірна вологість у приміщенні.
В подальшому, позивач звернувся до відповідача з претензією від 20 лютого 2024 року № 20/02 про сплату боргу за надану послугу поточного ремонту.
У зазначеній претензії вказано, що 20 грудня 2023 року відповідач наручно отримав лист № 20 із документами, що підтверджують вартість виконаних робіт. При цьому, відповідач не оплатив виконані роботи за Договором № 379 та відмову від прийняття послуг згідно умов Договору не надіслав. Таким чином, позивач просить відповідача погасити заборгованість в сумі 328 782,00 грн за виконанні роботи за Договором № 379.
Розглянувши зазначену вище претензію, відповідач направив позивачу лист-відповідь від 29 лютого 2024 року № 23/01-12/687, де зазначено, що після отримання листа № 20, яким було направлено на оплату виконані роботи наданих послуг з доданими документами, Департаментом було здійснено обстеження місця надання послуг в контексті пред'явлення до плати по Договору робіт та встановлено, що на момент подання акту та проведення обстеження приміщення зафіксована надмірна вологість (замокання стін, цвіль та надмірний конденсат у вигляді капель на стелі), що унеможливлює встановити обсяги виконаних робіт із поточного ремонту цього приміщення.
Таким чином, Департаментом повідомлено, що у зв'язку із неможливістю встановити обсяги виконаних робіт, з огляду на те, що станом на даний час строк дії Договору закінчився, підстави для оплати таких коштів у Департаменту відсутні.
На підтвердження надмірної вологості у приміщенні (бомбосховища) на АДРЕСА_1 (замокання стін, цвіль та надмірний конденсат у вигляді капель на стелі) відповідачем долучено до матеріалів справи відповідні фото.
Згідно пунктів 2.5., 2.8. Договору, недоліки (дефекти) або відступи від умов Договору, виявлені у процесі надання послуг та під час прийому-передачі послуг, Виконавець усуває негайно, в розумні строки, за власний рахунок. Виконавець зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному акту про їх усунення.
Пунктом 6.1. Договору визначено обов'язки Замовника, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані Виконавцем послуги, а також прийняти надані Виконавцем послуги або при виявленні недоліків у наданих послугах скласти акт про наявність недоліків на будь-якому етапі їх надання.
При цьому, всупереч умовам Договору, посадовими особами відповідача після обстеження приміщення не складено актів про наявність недоліків, порядку їх усунення, тощо.
Також, у пункту 6.2. Договору унормовані права Замовника, зокрема, пункт 6.2.6. у разі виявлення недоліків у обсягах, якості та термінах надання послуг Виконавцем, передбачених цим Договором, під час їх виконання Виконавцем або прийняття Замовником, або протягом гарантійного терміну експлуатації за свої вибором вимагати від Виконавця: - безоплатного усунення недоліків (дефектів) в розумні терміни; - пропорційного зменшення послуг; - усунути недоліки (дефекти) власними силами або шляхом залучення інших осіб з компенсацією Виконавцем втрат на їх усунення та відшкодування збитків.
В той же час, відповідач вказавши на недоліки без з'ясування причин виникнення надмірної вологості у приміщенні не скористався своїм правом визначеним пунктом 6.2. Договору, на безоплатне усунення недоліків (дефектів), зменшення вартості послуг і тд., а просто відсторонився від свого обов'язку оплатити вартість наданих послуг зазначивши, що встановити вартість робіт неможливо.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово зазначав, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (такі висновки наведені в постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).
Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України, безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).
Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду.
Відтак, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відмова замовника від підписання актів виконаних робіт в даному випадку є необґрунтованою та не мала на меті усунення, як зазначає відповідач, виявлених недоліків (дефектів).
Крім цього, посилання відповідача на відсутність підстав для оплати з огляду на закінчення строк дії Договору, суд оцінує критично, оскільки в пункті 10.1 Договору чітко визначено, що Договір діє до 31.12.2023 року, але в будь якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та зауважував, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. До того ж він не визначає обов'язку суду вважати доведеною і встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги вагоміших доказів, тобто коли висновок про наявність стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18 та від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17).
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
У рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до пункту 1 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, суд звертає увагу сторін на наступне.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2024 року статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Відтак, розмір судового збору, що підлягає оплаті за подання позовної заяви майнового характеру про стягнення 328 782,00 грн становить 4 931,73 грн.
При цьому, частиною 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, судовий збір у розмірі 3 945,38 грн. слід покласти на відповідача
Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 176, код ЄДРПОУ 44327100) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 328 782,00 грн, яка виникла у зв'язку з не оплатою Відповідачем за надані Позивачем послуги з поточного ремонту за Договором підряду № 379 від 02 серпня 2023 року та судовий збір у розмірі 3 945,38 грн.
Повний текст рішення складено та підписано - 28 червня 2024 року
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк