Рішення від 28.06.2024 по справі 920/1061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.06.2024м. СумиСправа № 920/1061/23(920/492/24)

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., розглянувши матеріали справи № 920/1061/23(920/492/24)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леоніда Каденюка,1, код 34113412)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280)

про стягнення 45759 грн 26 коп.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 45759,26 грн заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 до 31.01.2024, з яких: 39213,60 грн основний борг, 5248,03 грн інфляційні втрати, 1297,63 грн 3% річних, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн.

29.04.2024 суд ухвалив: прийняти позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт” до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/1061/23 банкрутство ТОВ “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт”. Справа № 920/1061/23(920/492/24) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

14.05.2024 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необгрунтованістю. У відзиві відповідач зазначив, що позивачем не додано до позову підтвердження розміщення повідомлення по місце опублікування індивідуального договору про надання комунальної послуги відповідно до Закону; відповідач не підписував заяви-приєднання до договору та не сплачував рахунки; приміщення відповідача є відокремленим та має індивідуальне опалення; приміщення відповідача одночасно має індивідуальне опалення і окремий вхід, тобто є ізольованим як від загальнобудинкового опалення, так і від місць загального користування та допоміжних приміщень і, відповідно жодним чином не використовує теплову енергію, яка постачається позивачем; додані до позовної заяви докази є некоректними та неналежними.

17.05.2024 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

23.05.2024 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з їх необгрунтованістю та недоведеністю.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

З 15.10.2006 ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м. Шостки і визнане надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 226 від 28.07.2006.

Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка. Тому позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІ.

Позивач забезпечує тепловою енергією на опалення зокрема і багатоквартирний будинок № 21 по вулиці Свободи в місті Шостка.

У зазначеному вище багатоквартирному будинку власником нежитлового приміщення - відділення банку відповідно до інформаційної довідки № 3661801113 зазначається ВАТ АБ «Укргазбанк».

Відповідно до п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна, на відповідній правовій підставі, і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Таким чином, відповідач є індивідуальним споживачем в розумінні Закону.

Надання житлово-комунальних послуг (до якої належить послуга з постачання теплової енергії) здійснються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону).

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, зокрема 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, за кожним видом комунальних послуг.

Положеннями ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено відповідні виключення з моделі правовідносин між споживачем та виконавцем комунальних послуг, а саме, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Статтями 633, 634 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, а договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При цьому відповідно до ч. 5, 6 ст. 633 ЦК України актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Так п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону, у системному зв'язку з наведеними вище положеннями ЦК України, встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з п. 3 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги” договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Згідно з ч.7 ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 “Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії”, якою затверджено Типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними моделями договірних відносин.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено на офіційному вебсайті ТОВ «ШП «Харківенергоремонт»http://shkhaer.coni.ua/spogyvacham/publісітпii-dogovir-priednannya.ht.inl 01.10.2021 та на офіційному вебсайті Шосткинської міської ради - shostka-rada.gov.ua.

Тому договір є укладеним за умови відсутності рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин будинку одразу після спливу 30 днів з моменту його опублікування та факту приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) - вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги ( п. 4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ № 1022 від 08.09.2021).

Таким чином, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів з 01.11.2021.

Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з листопада 2021 року по січень 2024 року включно, що підтверджується розрахунками заборгованості за використану теплову енергію за вказаний період, актами приймання теплоносія від 23.10.2021, 31.10.2022, 27.10.2023 та актами перевірки роботи системи опалення від 25.10.2021, 01.11.2022 та від 27.10.2023, засвідчені підписами представників позивача та споживача, показаннями теплового лічильника на загальну суму 39213,60 грн.

Відповідно до п. 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

Обсяги спожитої споживачем послуги за відповідний період обліковувались встановленим в будинку № 21 по вулиці Свободи в місті Шостка лічильником. Зауваження щодо правильності роботи зазначеного лічильника обліку теплової енергії від відповідача не надходили.

Останнім не було сплачено вартість наданої послуги з постачання теплової енергії за вказаний вище період, що являє собою прострочення відповідачем грошового зобов'язання.

Відповідно до абз. 6 ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 30 Договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної Правилами та плати за абонентське обслуговування.

Згідно з п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 33 Договору визначено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається у паперовій формі.

На підставі п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У зв'язку з несплатою відповідачем вартості наданої послуги з постачання теплової енергії, виникла заборгованість в сумі 39213,60 грн перед позивачем за Договором, що є порушенням майнових прав та інтересів останнього.

Ураховуючи, що відповідачем заборгованість погашено не було, позивач звернувся з позовом до суду.

За ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною першою статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно Акта ТОВ “ШП “Харківенергоремонт” приймання теплоносія на опалювальний об'єкт по вул. Свободи, буд. 21 встановлено, що 23.10.2021 теплопостачальною організацією було подано, а споживачем прийнято теплоносій на тепловому вузлі будівлі по вул. Свободи, 21.

Згідно Акта перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія за опалювальний сезон 2021-2022 років було перевірено, зокрема, систему опалення за адресою: м. Шостка, вул. Свободи, 21.

Згідно Акта ТОВ “ШП “Харківенергоремонт” приймання теплоносія на опалювальний об'єкт по вул. Свободи, 21 встановлено, що 31.10.2022 теплопостачальною організацією було подано, а споживачем прийнято теплоносій на тепловому вузлі будівлі по вул. Свободи, 21.

Згідно Акта перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія за опалювальний сезон 2022-2023 років було перевірено, зокрема, систему опалення за адресою: м. Шостка, вул. Свободи, 21.

Згідно Акта ТОВ “ШП “Харківенергоремонт” приймання теплоносія на опалювальний об'єкт по вул. Свободи, 21 встановлено, що 27.10.2023 теплопостачальною організацією було подано, а споживачем прийнято теплоносій на тепловому вузлі будівлі по вул. Свободи, 21.

Згідно Акта перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія за опалювальний сезон 2023-2024 років було перевірено, зокрема, систему опалення за адресою: м. Шостка, вул. Свободи, 21.

У матеріалах справи наявні копії показань теплового лічильника житлового будинку по вул. Свободи, 21 у м. Шостка.

Відповідач не розрахувався за послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Факт отримання теплової енергії в спірному періоді відповідачем заперечується, оскільки приміщення банку має індивідуальне опалення і окремий вхід та відсутністю відсутністю договірних відносин з постачальником теплової енергії.

Як вже було зазначено вище, текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено на офіційному вебсайті ТОВ “ШП “Харківенергоремонт” 01.10.2021.

Так, позивач вказує, що протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу останнього від відповідача не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин.

Таким чином, з 01.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Доводи відповідача про те, що приміщення банку має індивідуальне опалення і окремий вхід не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав, та згідно з п. 1 ч. 1 ст. 6 цього Закону співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Теплова енергія подається в житловий будинок через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах.

Наведені обставини відповідач не спростував, при цьому, власники приміщень з індивідуальним опаленням не звільняються від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку.

Зі змісту наявних у матеріалах справи актів приймання теплоносія та перевірки роботи системи опалення вбачається, що їх складено та підписано контролером СНР і КРК та ТМ, з боку споживача - представником виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком ПП «Івушка-Шостка», визначеного виконавцем такої послуги рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області № 96 від 22.04.2014.

Таким чином, вказані акти є належними доказами на підтвердження факту отримання послуг за вказаною адресою у спірний період з 01.11.2021 по 31.01.2024.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що надані позивачем розрахунки заборгованості не відповідають порядку нарахування.

Обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика 315).

Відповідно до абз. 12 п. 1 Розділу ІІ Методики 315 (в редакції від 22.11.2018) для багатоквартирного житлового будинку при розподілі обсягів спожитої теплової енергії застосовується коефіцієнт до площі/об'єму опалюваних приміщень, не оснащених приладами обліку ks. Для житлових опалюваних приміщень, не оснащених приладами обліку, приймається ks = 1, для нежитлових опалюваних приміщень, не оснащених приладами обліку, - ks = 1,5.

Тобто при фактичній опалювальній площі нежитлового приміщення відповідача у 94,00 кв.м з урахуванням коефіцієнта 1,5, опалювальна площа для розподілу становитиме 141,00 кв.м.

При визначенні суми плати за послугу з постачання теплової енергії позивач керується у відповідному періоді Тарифом, затвердженим рішенням Шосткинської міської ради від 19.11.2021 № 340 у розмірі 2.737,93 грн (без ПДВ), складовими якого є вартість виробництва ТЕ - 2.081,07 грн, транспортування ТЕ - 642,52 грн, послуги з постачання ТЕ - 14,34 грн.

Відповідно до п. 61 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, у разі коли різниця в нарахуваннях має додатнє значення, отримана сума виставляться до оплати споживачеві у відповідному місяці перерахунку.

Таким чином, твердження відповідача, щодо невірно здійснених позивачем розрахунків заборгованості не відповідають дійсності.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2 та 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов'язок доказування і подання доказів установлений ст. 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 ГПК України).

За приписами частин 1 та 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Тому, виходячи зі змісту статей 13, 74 України, кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Доказів сплати боргу відповідач не подав.

Ураховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 до 31.01.2024, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 39213,60 грн заборгованості.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування на суму боргу трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховані інфляційні втрати в сумі 5248,03 грн та 3% річних в сумі 1297,63 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про вірність здійсненого розрахунку та правомірність заявлених до стягнення 5248,03 грн інфляційних втрат та 1297,63 грн 3% річних нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда, 1, код ЄДРПОУ 34113412) 39213 грн 60 коп. (тридцять дев'ять тисяч двісті тринадцять гривень 60 копійок) заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 до 31.01.2024, 5248 грн 03 коп. (п'ять тисяч двісті сорок вісім гривень 03 копійки) інфляційних втрат, 1297 грн 63 коп. (одна тисяча двісті дев'яносто сім гривень 63 копійки) 3% річних та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено 28.06.2024.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко