28 червня 2024 р.Справа № 520/1094/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заперечення ОСОБА_1 на клопотання Харківської обласної прокуратури про долучення доказів по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 по справі № 520/1094/24
за позовом ОСОБА_1
до Харківської обласної прокуратури
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної прокуратури (далі по тексту - відповідач), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд:
- визнати період роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 17 липня 1993 року по 03 серпня 1994 року на посаді стажиста помічника прокурора Московського району м. Харкова стажем державної служби;
- зобов'язати Харківську обласну прокуратуру (код ЄДРПОУ 02910108) зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), період роботи з 05 липня 1985 року по 21 квітня 1986 року на посаді з 17 липня 1993 року по 03 серпня 1994 року на посаді стажиста помічника прокурора Московського району м. Харкова до стажу державної служби;
- судові витрати по сплаті судового збору у сумі 968,96 грн стягнути з відповідача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 по справі № 520/1094/24 адміністративний позов ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі №520/1094/24 відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.
27.06.2024 до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання Харківської обласної прокуратури про долучення доказів, а саме інформаційного запиту ОСОБА_1 від 06.07.2023.
Вказані заперечення позивача мотивовані твердженнями про пропуск відповідачем строку на подання доказів у справі, оскільки всі наявні в його розпорядженні докази мали бути подані або разом з відзивом на апеляційну скаргу або до закінчення підготовчого провадження, а тому вважає наявними підстави для залишення поданого відповідачем клопотання від 26.06.2024 без розгляду.
Крім того, позивач наполягає на неналежності та недопустимості інформаційного запиту ОСОБА_1 від 06.07.2023, як доказу, оскільки останній адресований не до Харківської обласної прокуратури, а до Офісу Генерального прокурора, який є іншою юридичною особою до якої не заявлено позовні вимоги та не містить, як фізичного підпису позивача так і електронного, отже не може розцінюватись ані як письмовий ані як електронний доказ.
Стверджує, що відповідачем не вказано підстав подання такого доказу, водночас сам факт звернення з інформаційним запитом жодним чином не впливає на стаж державної служби позивача, який є предметом спірних правовідносин на думку позивача.
Враховуючи викладене просив суд апеляційної інстанції:
- винести ухвалу про залишення без розгляду клопотання представника відповідача від 26.06.2024 р., поданого з пропуском передбаченого ч. 3 ст. 79, ч. 2 ст. 204 КАС України строку або повернути вказане клопотання відповідачу на підставі ч. 3 ст. 45 КАС України, як таке, що порушує принципи верховенства права, диспозитивності, рівності сторін перед законом і судом;
- на підставі ч. 3 ст. 180 КАС України виключити долучений до клопотання відповідача від 26.06.2024 р. неналежний і недопустимий доказ з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів.
- виконати головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення моїх прав на обчислення мого стажу роботи на державній службі відповідно до закону.
28.06.2024 за допомогою системи "Електронний суд" позивачем подано до Другого апеляційного адміністративного суду заперечення проти клопотання (додаткове) до вищевказаного, в яких позивач зазначає про неналежність і недопустимість в якості доказу, поданого відповідачем супровідного листа начальника відділу розгляду запитів на публічну інформацію Офісу Генерального прокурора - Сьомич А., у зв'язку з невідповідністю останнього вимогам до оформлення документів, а саме, не зазначення вих. дати та реєстраційного номера, без вказівки на який вх. № документа та від якої дати його реєстрації сформований цей супровідний лист на адресу Харківської обласної прокуратури, відсутність штампа Харківської обласної прокуратури із зазначенням дати його отримання і вхідного реєстраційного номеру, а також відсутність підпису прокурора ОСОБА_2 , як власноручно, так і його електронного цифровим підписом, у зв'язку з чим просив:
- винести ухвалу про залишення без розгляду клопотання представника відповідача від 26.06.2024 р., поданого з пропуском передбаченого ч. 3 ст. 79, ч. 2 ст. 204 КАСУ строків або повернути вказане клопотання відповідачу на підставі ч. 3 ст. 45 КАСУ, так як воно порушує принципи верховенства права, диспозитивності, рівності сторін перед законом і судом, - на підставі ч. 3 ст. 180 КАСУ виключити долучений до клопотання відповідача від 26.06.2024 р. неналежний і недопустимий доказ - супровідний лист прокурора ОСОБА_3 і додані до нього матеріали на 10 аркушах з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів.
- виконати головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав позивача на обчислення мого стажу роботи на державній службі відповідно до закону.
Щодо вищевказаних заперечень, з урахуванням додаткового, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з приписами статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що як суд першої так і суд апеляційної інстанцій на будь-якій стадії розгляду справи до судових дебатів необмежений вжити всіх необхідних заходів щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Так, відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За приписами частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Положеннями частин 1, 2 статті 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Позивач приховав такий важливий доказ, як інформаційний запит до Офісу Генерального прокурора від 06.07.2023.
Така поведінка позивача, є явно необґрунтованою, суперечить легітимній меті щодо права особи на звернення до суду.
Колегія суддів звертає увагу, що учасник справи повинен користуватися процесуальними правами виключно в межах завдань адміністративного судочинства, сприяючи суду у здійсненні правосуддя. Якщо такий учасник вчиняє процесуальну дію з іншою метою, він виходить за межі змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій.
26.06.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду від Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів, до якого додано інформаційний запит ОСОБА_1 , надісланий електронною поштою до Офісу Генерального прокурора від 06.07.2023.
З прохальної частини вказаного запиту вбачається, що позивач просив надати наступну інформацію:
Чи отримував він надбавку до посадового окладу за вислугу років та чи нараховувалась йому додаткова відпустка за час роботи з 14.07.1993 по 03.08.1994 на посаді стажиста помічника прокурора Московського району Харківської області?
Чи зараховується його стаж роботи у період з 14.07.1993 по 03.08.1994 на посаді стажиста помічника прокурора Московського району Харківської області у стаж роботи на державній службі?
Чи отримував він процентну надбавку до заробітної плати в органах прокуратури за вислугу років за весь період навчання в Українській Юридичній Академії у період з 01.09.1988 по 30.06.1993?
Відповідь на вказаний інформаційний запит просив направити на його електронну пошту у строки, передбачені частиною 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформаці» від 13.01.2011 № 2939-VI.
На вищезазначений запит Харківською обласною прокуратурою надано відповідь від 18.07.2023 № 27-189 вих. 23.
Колегія суддів зазначає, що незгода зі змістом відповіді на вказаний запит і слугувало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.
З огляду на обставини справи, колегія суддів констатує, що позивач повинен був надати до суду згідно з пунктом 4 частини 5 статті 44 КАС України вищезазначений запит, як доказ свого звернення до органу прокуратури, оскільки вказаний документ має значення для встановлення дійсних обставин у справі, а позивач, як суддя у відставці, не міг бути необізнаним з вимогами процесуального закону та порядком подання до суду доказів в обґрунтування позовних вимог.
Приховування від суду вищезазначеного запиту є створенням перепон для встановлення фактичних обставин у справі.
Отже, подаючи заперечення на клопотання Харківської обласної прокуратури про долучення такого запиту до матеріалів справи, позивач продовжує перешкоджати встановленню істини по справі.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Пунктом 2 частини другої статті 45 КАС України визначено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Приписами частини 3 статті 45 КАС України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.
Колегією суддів встановлено, що запит від 06.07.2023 було направлено позивачем засобами електронного зв'язку, тобто в електронній формі.
З огляду на встановлені частиною 5 статті 19 Закону № 2939-VI вимоги до форми інформаційного запиту, твердження позивача про відсутність у вказаному запиті, як його особистого так і електронного підпису позивача, є неприйнятними, оскільки запит було подано в електронній, а не письмовій формі.
Отже, відсутність у електронному запиті підпису не позбавляє розпорядника інформації обов'язку надати відповідь на такий запит.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що подані відповідачем до матеріалів справи докази є належними, допустимими та достовірними, на підставі яких можна встановити фактичні обставини справи та підлягають долученню до матеріалів справи.
Проаналізувавши запит ОСОБА_1 від 06.07.2023, відповідь Харківської обласної прокуратури та зміст апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подання заперечень проти клопотання Харківської обласної прокуратури про долучення доказів, а саме інформаційного запиту ОСОБА_1 від 06.07.2023 та супровідного листа з додатками, колегією суддів визнається як зловживання позивачем процесуальними правами, що має наслідком залишення без розгляду таких заперечень на підставі частини третьої статті 45 КАС України.
Керуючись статтями 9, 44, 45, 72-78, 292, 306, 308, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд, -.
Заперечення ОСОБА_1 від 26.06.2024 та від 28.06.2024 (додаткове) проти клопотання Харківської обласної прокуратури про долучення доказів, а саме інформаційного запиту ОСОБА_1 від 06.07.2023 та супровідного листа з додатками - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Жигилій С.П. Русанова В.Б.