Постанова від 28.06.2024 по справі 520/28033/23

Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 р. Справа № 520/28033/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2024, АДРЕСА_1 по справі № 520/28033/23

за позовом ОСОБА_1

до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 )

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якому просив суд:

1. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення.

2. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення із урахуванням раніше виплачених сум коштів.

3. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , у невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), за період з 01.03.2018 по 09.11.2019 різниці суми індексації грошового забезпечення і розміру підвищеного доходу (посадового окладу), встановленого з 01.03.2018.

4. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з 01.03.2018 по 09.11.2019 різницю суми індексації грошового забезпечення і розміру підвищеного доходу (посадового окладу), встановленого з 01.03.2018 із урахуванням раніше виплачених сум коштів.

5. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , у не проведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби із включенням до такої допомоги різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу).

6. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби із включенням до такої допомоги різниці між сумою індексації і розміру підвищення доходу (посадового окладу) встановленого з 01.03.2018 із урахуванням раніше виплачених сум коштів.

7. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , у не проведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), грошової компенсації за 42 дні невикористаної щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій період з 2017 по 2019 рік, яка нараховується та виплачується у день звільнення з військової служби із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу) встановленого з 01.03.2018.

8. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), грошову компенсацію за 42 дні невикористаної щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій період з 2017 по 2019 рік, яка нараховується та виплачується у день звільнення з військової служби із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу) встановленого з 01.03.2018 із урахуванням раніше виплачених сум із урахуванням раніше виплачених сум коштів.

9. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , у не проведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), допомоги на оздоровлення, виплаченої у лютому 2015 рік, із врахуванням суми індексації грошового забезпечення за січень 2015 року, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі № 520/3226/2020, допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2016 року та у березні 2017 року, із врахуванням належної до виплати суми індексації грошового забезпечення, яка розраховується із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та допомоги на оздоровлення, виплаченої у червні 2018 року та серпні 2019 року із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу).

10. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , розрахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), допомоги на оздоровлення, виплаченої у лютому 2015 рік, із врахуванням суми індексації грошового забезпечення за січень 2015 року, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі № 520/3226/2020, допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2016 року та у березні 2017 року, із врахуванням належної до виплати суми індексації грошового забезпечення, яка розраховується із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та допомоги на оздоровлення, виплаченої у червні 2018 року та серпні 2019 року із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу) із урахування раніше виплачених сум коштів.

11. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , у не проведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), грошової компенсації за 32 (тридцять два) календарні дні невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2013, 2014, 2015, 2016 роки, яка надається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах» у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби, що пов'язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я на посаді інспектора прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби.

12. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , розрахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), грошову компенсацію за 32 (тридцять два) календарні дні невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2013, 2014, 2015, 2016 роки, яка надається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах» у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби, що пов'язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я на посаді інспектора прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем було допущено протиправні дії щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2019 із застосуванням січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, невиплати за період з 01.03.2018 по 01.03.2019 різниці суми індексації грошового забезпечення і розміру підвищеного доходу (посадового окладу), встановленого з 01.03.2018, а також допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення розрахунку і виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби із включенням до такої допомоги різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу), щодо не проведення розрахунку і виплати грошової компенсації за 42 дні невикористаної щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій період з 2017 по 2019 рік, яка нараховується та виплачується у день звільнення з військової служби із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового оклад) встановленого з 01.03.2018, а також, не проведенні розрахунку і виплати допомоги на оздоровлення, виплаченої у лютому 2015 рік, із врахуванням суми індексації грошового забезпечення за січень 2015 року, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі № 520/3226/2020, допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2016 року та у березні 2017 року, із врахуванням належної до виплати суми індексації грошового забезпечення, яка розраховується із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та допомоги на оздоровлення, виплаченої у червні 2018 року та серпні 2019 року із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу), не проведенні розрахунку і виплати грошової компенсації за 32 календарні дні невикористаної додаткової відпустки за 2013, 2014, 2015, 2016 роки, яка надається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах» у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби, що пов'язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я на посаді інспектора прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 частково задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення.

Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення із урахуванням раніше виплачених сум коштів.

Визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , у невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), за період з 01.03.2018 по 09.11.2019 різниці суми індексації грошового забезпечення і розміру підвищеного доходу (посадового окладу), встановленого з 01.03.2018.

Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з 01.03.2018 по 09.11.2019 різницю суми індексації грошового забезпечення і розміру підвищеного доходу (посадового окладу), встановленого з 01.03.2018 із урахуванням раніше виплачених сум коштів.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , у не проведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби із включенням до такої допомоги різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу).

Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби із включенням до такої допомоги різниці між сумою індексації і розміру підвищення доходу (посадового окладу) встановленого з 01.03.2018 із урахуванням раніше виплачених сум коштів.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , у не проведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), грошової компенсації за 42 дні невикористаної щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій період з 2017 по 2019 рік, яка нараховується та виплачується у день звільнення з військової служби із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу) встановленого з 01.03.2018.

Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), грошову компенсацію за 42 дні невикористаної щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій період з 2017 по 2019 рік, яка нараховується та виплачується у день звільнення з військової служби із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу) встановленого з 01.03.2018 із урахуванням раніше виплачених сум із урахуванням раніше виплачених сум коштів.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , у не проведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), допомоги на оздоровлення, виплаченої у лютому 2015 рік, із врахуванням суми індексації грошового забезпечення за січень 2015 року, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі № 520/3226/2020, допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2016 року та у березні 2017 року, із врахуванням належної до виплати суми індексації грошового забезпечення, яка розраховується із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та допомоги на оздоровлення, виплаченої у червні 2018 року та серпні 2019 року із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу).

Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , розрахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), допомоги на оздоровлення, виплаченої у лютому 2015 рік, із врахуванням суми індексації грошового забезпечення за січень 2015 року, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі № 520/3226/2020, допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2016 року та у березні 2017 року, із врахуванням належної до виплати суми індексації грошового забезпечення, яка розраховується із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та допомоги на оздоровлення, виплаченої у червні 2018 року та серпні 2019 року із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу) із урахування раніше виплачених сум коштів.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , у не проведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за 2014, 2015, 2016 роки, яка надається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах» у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби, що пов'язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я на посаді інспектора прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби.

Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , розрахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), грошову компенсацію невикористані дні щорічної додаткової відпустки за 2014, 2015, 2016 роки, яка надається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах» у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби, що пов'язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я на посаді інспектора прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 по справі № 520/28033/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами, НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) є установою, що фінансується з державного бюджету і як розпорядник бюджетних коштів, відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України може брати бюджетні зобов'язання та провадити видатки лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Вказує, що у витязі з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 листопада 2019 року № 505-ОС «По особовому складу» чітко зазначені всі належні виплати позивачу, разом з тим, у позивача при звільненні жодних питань не виникало. Вказує, що позивачу додаткова відпустка за 2013 та 2014 роки, яка надається за виконання обов'язків військової служби, за якими пов'язано з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, що передбачена вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах» надавалась.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді інспектора прикордонного контролю 1 категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Харків пасажирський» (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1 категорії (тип А).

Наказом Відповідача від 08.11.2019 № 505-ОС позивача звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів грошового забезпечення.

Позивачем у позовній заяві вказано, що до виплати нараховано одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення на день звільнення за 14 повних календарних років військової служби в сумі 79017,40 грн. Інших виплат при звільненні відповідачем не здійснено.

Не погоджуючись із нарахованими відповідачем складовими грошового забезпечення на день звільнення, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного із відповідним позовом до відповідача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 року у справі №520/3223/20 визнано протиправними дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 року по 09.11.2019 року. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 року по 09.11.2019 року.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що судове рішення у вказаній справі не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили.

15.06.2020 року на виконання вказаного рішення позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 30663,70 грн.

Також судом встановлено, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 року у справі №520/9927/20 визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 09.11.2019 року. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 09.11.2019 року.

17.01.2021 року на виконання вказаного рішення позивачу виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 09.11.2019 року у розмірі 15566,43 грн.

Судом встановлено, що відповідно до виданої відповідачем довідки про нараховану та виплачену індексацію за 2015 - 2019 роки від 02.04.2020 № 154 за період з січня 2015 року по листопад 2019 року Відповідач нарахував та виплатив суму індексації грошового забезпечення в наступному розмірі:

1. Протягом 2015 року: січень - 252.13 грн., лютий - 295.97, березень - 343.48 грн, квітень - 426.30 грн. травень - 604.13 грн.;

2. Починаючи з червня 2015 року по листопад 2018 року відповідач не нараховував індексацію грошового забезпечення;

3. У грудні 2018 року Відповідач виплатив 71.08 грн.;

4. Протягом 2019 року нараховано та виплачено: січень - 71.08 грн., лютий - 71.08 грн., березень - 134.47 грн., квітень - 134.47 грн., травень - 134.47 грн., червень - 134.47 грн., липень - 206.72 грн., серпень - 206.72 грн., вересень - 206.72 грн., жовтень - 206.72 грн., листопад - 62.02 грн.

З картки грошового забезпечення за 2015 рік встановлено, що Відповідач нарахував та виплатив індексацію грошового забезпечення у листопаді та грудні в розмірі 1922.01 грн. та 792.19 грн.

З карток грошового забезпечення за 2016 - 2019 роки встановлено, що по листопад 2018 року Відповідач не нараховував до виплати належну суму індексації грошового забезпечення, а виплату розпочато лише у грудні 2018 року в сумі 71.08 грн., протягом 2019 року виплачено: січень - 71.08 грн., листопад - 1497.86 грн.

Вважаючи дії та бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено право позивача на отримання сум індексації грошового забезпечення із застосуванням для обчислення такої індексації базового місяця січень 2008 року, з урахуванням чого зобов'язав НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення із урахуванням раніше виплачених сум коштів.

Суд першої враховуючи, що починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 має виплачуватися у розмірі різниці суми індексації грошового забезпечення і розміру підвищеного доходу, встановленого з 01.03.2018 року, вважав, що невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах є порушенням прав позивача та вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078, а тому зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 09.11.2019 різницю суми індексації грошового забезпечення і розміру підвищеного доходу (посадового окладу), встановленого з 01.03.2018 із урахуванням раніше виплачених сум коштів.

Також, суд першої інстанції враховуючи обставини того, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, а також при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги та компенсації за невикористані дні основної і додаткової відпустки учасника бойових дій.

Вказав, що на час прийняття наказу про припинення (розірвання) контракту з позивачем про проходження військової служби в Державній прикордонній служб України та виключення останнього зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення відповідач повинен був провести з позивачем необхідні розрахунки щодо нарахування та виплати грошової компенсації щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов'язків військової служби, пов'язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, за 2014, 2015, 2016 року. З огляду на вищевикладені норм, суд першої інстанції зазначив, що право позивача як військовослужбовця на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби, не обмежується та не припиняється.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується. Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду в частині задоволених позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо визнання протиправними дій НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Положеннями ч.ч.1-3 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Положеннями статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078 обумовлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п. 1-1 Порядку №1078

Спірні правовідносини між сторонами виникли щодо визначення січня 2008 року базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п. 5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення без застосування базового місяця січень 2008 року.

Враховуючи вищевказане, суд зазначає, що спірним у даній справі є визначення базового мiсяця для обчислення iндексу споживчих цiн, який впливає на правильнiсть обрахунку сум iндексацiї грошового забезпечення вiйськовослужбовцiв.

З аналізу положень Законів № 2011-XII та № 1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

У справах №№ 400/1118/21, 420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши п.п. 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

В той же час, Верховним Судом вказано, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

На основі аналізу наведених норм Верховний Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Згідно з п. 10-2 Порядку №1078 (в редакції, яка діє з 01.12.2015) передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

У свою чергу, схема посадових окладів осіб офіцерського складу ЗСУ затверджена Постановою №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008.

В подальшому, після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Таким чином, з 01.12.2015 зміна базового місяця для нарахування індексації залежить від підвищення тарифних ставок (окладів).

За таких обставин, з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Розмір посадового окладу військовослужбовців встановлено у січні 2008 року (постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).

Тарифна ставка, оклад за посадами, які займав позивач протягом зазначеного періоду, не змінювалися з січня 2008 року.

Відтак, оскільки останнє підвищення окладу за посадами позивача відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови від 30.08.2017 №704, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, в якому постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

Враховуючи вказане вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено право позивача на отримання сум індексації грошового забезпечення із застосуванням для обчислення такої індексації базового місяця січень 2008 року.

З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення.

В той же час, з огляду на порушення прав позивача, належним способом їх відновлення є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення із урахуванням раніше виплачених сум коштів.

Щодо позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) у невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 09.11.2019 різниці суми індексації грошового забезпечення і розміру підвищеного доходу (посадового окладу), встановленого з 01.03.2018 колегія суддів зазначає наступне.

З 01 грудня 2015 року положення Порядку №1078 діють зі змінами, внесеними Постановою №1013, і згідно з пояснювальною запискою до проекту цієї Постанови метою цього акта є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників. Під час розгляду справи встановлено, що у зв'язку із цим Постановою №1013 удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 Порядку №1078 викладено у новій редакції).

Внесені зміни, з-поміж іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», а й надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

На відміну від правил визначення «базового місяця», яким уважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Водночас зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу), за новими правилами, не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівникові індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за 1 чи 100 відсотків, обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону №1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат і надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Таким чином, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Суд зазначає, що розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено, зокрема, нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку №1078).

Щодо «фіксованої» суми індексації, що є спірним у справі, що розглядається, необхідно зазначити, що у період існування спірних правовідносин (з 01 березня 2018 року по 02 серпня 2021 року) Закон №1282-XII і Порядок №1078 такого поняття не містили. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте Постановою №1013 цей Додаток був викладений у новій редакції та з 01 грудня 2015 року в ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

В той же час, з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 в редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація не нараховується/нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року й дотепер діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року й дотепер у редакції Постанови №1013 та встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 серпня 2019 в редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

З аналізу пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що нарахування і виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

Застосовуючи наведений підхід і враховуючи, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний та цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок про те, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідач мав вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то в якому розмірі.

Відповідний підхід узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 30 листопада 2023 року в справі №420/616/23, від 23 березня 2023 року в справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року в справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року в справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року в справі №560/13302/21, від 20 квітня 2023 року в справі №320/8554/21, від 03 травня 2023 року в справі №160/10790/22, від 22 червня 2023 року в справі №520/6243/22, на неврахування якої судом апеляційної інстанції слушно посилається скаржник у касаційній скарзі, а також у постановах від 27 липня 2023 року в справі №160/12028/22, від 28 серпня 2023 року в справі №420/17338/22, від 26 вересня 2023 року в справі №200/4531/22, від 27 вересня 2023 року в справі №420/23176/21, від 09 листопада 2023 року в справах №420/3131/22, №420/4325/23 та інших.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу за період з 01 березня 2018 року по 09 листопада 2019 року різницю суми індексації грошового забезпечення і розміру підвищеного доходу (посадового окладу), встановленого з 01.03.2018 року.

В той же час, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу.

Отже, для з'ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзацу 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з'ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).

Як вбачається з матеріалів справи, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило 8615,74 грн. Грошове забезпечення позивача у березні 2018 року становило 10270,39 грн. (а.с. 26). Отже, грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів змінився на: -1654,65 грн (10270,39 грн.- 8615,74 грн).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., а величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.

Відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100. 1762,00 грн. х 253,30 % : 100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абз.4 п. 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 має виплачуватися у розмірі різниці суми індексації грошового забезпечення і розміру підвищеного доходу, встановленого з 01.03.2018 року.

Оскільки у березні 2018 року сума на яку збільшилось грошове забезпечення позивача з урахуванням сталих складових порівняно з лютим 2018 року є меншою ніж 4463,15 грн, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання індексації- різниці за період з 01.03.2018 по 09.11.2019.

Відтак, невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах є порушенням прав позивача та вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) у не проведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби із включенням до такої допомоги різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу), у не проведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за 42 дні невикористаної щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій період з 2017 по 2019 рік, яка нараховується та виплачується у день звільнення з військової служби із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового оклад), встановленого з 01.03.2018, та у не проведенні розрахунку і виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, виплаченої у лютому 2015 року, із врахуванням суми індексації грошового забезпечення за січень 2015 року, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 по справі № 520/3226/2020, допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2016 року та у березні 2017 року, із врахуванням належної до виплати суми індексації грошового забезпечення, яка розраховується із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та допомоги на оздоровлення, виплаченої у червні 2018 року та серпні 2019 року із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу) колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було вказано судом, відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з абзацом першим і четвертим частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Суд зазначає, що право позивача на нарахування та виплату одноразової допомоги при звільненні, як і право на отримання грошової допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки учасника бойових дій не заперечується відповідачем.

Водночас, спірним питанням є включення до складу грошового забезпечення позивача, яке повинно включатися при обрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані дні додаткових відпусток учасника бойових дій такої складової як індексація грошового забезпечення.

Отже, суд зазначає, що статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

Суд зазначає, що правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі №359/8843/16-а.

Враховуючи обставини того, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, а також при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги та компенсації за невикористані дні основної і додаткової відпустки учасника бойових дій.

В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку одноразової грошової допомоги, допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, компенсації за невикористані дні основної і додаткової відпустки учасника бойових дій призвело б до знецінення як грошового забезпечення, так і самої допомоги/інших виплат.

Аналогічні висновки викладено і Верховним Судом у постанові від 19.03.2020 по справі № 820/5286/17.

Відтак, з огляду на висновки суду, наведені у даному рішенні щодо наявності у позивача права на виплату індексації його грошового забезпечення у належному розмірі, а також з огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції обрано належний та ефективний спосіб відновлення порушених прав позивача в цій частині, а саме зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби із включенням до такої допомоги різниці між сумою індексації і розміру підвищення доходу (посадового окладу) встановленого з 01.03.2018 із урахуванням раніше виплачених сум коштів; перерахувати та виплатити грошову компенсацію за 42 дні невикористаної щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, період з 2017 по 2019 рік, яка нараховується та виплачується у день звільнення з військової служби із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу) встановленого з 01.03.2018 із врахуванням раніше виплачених сум, а також розрахувати і виплатити допомогу на оздоровлення, виплаченої у лютому 2015 рік, із врахуванням суми індексації грошового забезпечення за січень 2015 року, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі № 520/3226/2020, допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2016 року та у березні 2017 року, із врахуванням належної до виплати суми індексації грошового забезпечення, яка розраховується із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та допомоги на оздоровлення, виплаченої у червні 2018 року та серпні 2019 року із врахуванням різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу (посадового окладу) із урахування раніше виплачених сум коштів.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо не проведення розрахунку і виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористаної дні додаткової відпустки за 2014,2015, 2016 роки, яка надається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах» у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби, що пов'язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я на посаді інспектора прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач є учасником бойових дій, а саме, 14 серпня 2017 року ним отримано відповідний статус, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія посвідчення № НОМЕР_5 .

Відповідно до статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-XII учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та станом на день звільнення займав посаду інспектора прикордонного контролю 1 категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Харків пасажирський» (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1 категорії (тип А).

В той же час, згідно наявних в матеріалах справи копій наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.04.2013 року №68-вв та від16.12.2013 №240-вв «По особовому складу» вбачається, що позивачу було надано щорічну основну відпустку за 2013 рік та щорічну додаткову відпустку із збереженням грошового та матеріального забезпечення за 2012 рік , терміном 30 днів, 7 днів додаткової відпустки, без виїзду; щорічну основну відпустку за 2014 рік та щорічну додаткову відпустку із збереженням грошового та матеріального забезпечення за 2013 рік, терміном 30 днів, 7 днів додаткової відпустки, без виїзду.

Відтак, позивачу було надано додаткову відпустку у 2013 році за 2012 рік та у 2014 за 2013 рік.

Отже, матеріалами справи спростовуються доводи апелянта щодо надання позивачу додаткової відпустки за 2014 рік, оскільки наявними підтверджується надання позивачу додаткової відпустки за 2012 та 2013 роки.

Також, судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 року у справі №520/9927/20 визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 09.11.2019 року. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 09.11.2019 року.

Отже, з наведеного вбачається, що за 2012, 2013, 2017, 2018, 2019 роки позивачем отримано грошову компенсацію за не використані дні додаткової відпустки як учасника бойових дій, що передбачено нормами пункту 12 статті 12 Закону №3551-XII.

Відтак, суд зауважує, що додаткова відпустка за виконання обов'язків військової служби, пов'язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, передбачена абзацом 1 частини першої статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а додаткова відпустка учаснику бойових дій передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Обидві ці відпустки є додатковими відпустками.

На відміну від відпустки, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", право на яку мають військовослужбовці, відпустка як учаснику бойових дій надається не лише військовослужбовцям, а й будь-якій особі, яка не є військовослужбовцем, однак має статус учасника бойових дій або особи, прирівняної до нього.

У межах спірних правовідносин позивач як учасник бойових дій, якому нараховано грошову компенсацію за невикористані дні відповідної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, претендує на компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за виконання обов'язків військової служби, пов'язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, але за інший період. Надання указаних щорічних додаткових відпусток передбачено двома різними законами.

Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

Таким чином, зазначена норма спеціального закону передбачає право військовослужбовців за своїм вибором отримати додаткову відпустку із збереженням грошового та матеріального забезпечення як компенсацію за виконання обов'язків військової служби, пов'язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, або на підставі іншого закону. Тобто, військовослужбовці за наявності у них права на отримання щорічної додаткової відпустки на підставі абзацу 1 частини четвертої статті 10-1 Закону № 2011-XII та на підставі іншого закону мають право на отримання щорічної додаткової відпустки лише за однією з підстав за своїм вибором.

Відповідно, нарахування та виплата позивачу компенсації за невикористані відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", унеможливлює нарахування та виплату компенсації за невикористані відпустки, передбаченої абзацом першим частини 4 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і навпаки.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 31 березня 2021 року у справі № 520/7314/2020.

Отже, суд зазначає, що перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 затверджено переліки військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, що дають право на щорічну додаткову відпустку: Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту - згідно з додатками 2 - 5.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи суд першої інстанції прийшов правильного висновку про те, що позивач мав право у 2013 році на щорічну додаткову відпустку, що передбачена частиною четвертою статті 10-1 Закону №2011-XII.

Разом з тим, слід зауважити, що як за пунктом 12 статті 12 Закону №3551-XII, так і за частиною четвертою статті 10-1 Закону №2011-XII, передбачено різні види додаткових відпусток, які надаються за різних підстав, однак надання одного виду відпустки, виключає надання іншого. Оскільки позивач набув статусу учасника бойових дій з 2017 року, то відповідно з 2017 року він набув права також на додаткову щорічну відпустку визначену пунктом 12 статті 12 Закону №3551-XII.

Однак, до набуття статусу учасника бойових дій, тобто у 2014, 2015, 2016 році, позивач мав право на отримання додаткової відпустки частиною четвертою статті 10-1 Закону №2011-XII.

Відповідно до пункту 8 та абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У разі, якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Отже, з огляду на вказане вище, на час прийняття наказу про припинення (розірвання) контракту з позивачем про проходження військової служби в Державній прикордонній служб України та виключення останнього зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення відповідач повинен був провести з позивачем необхідні розрахунки щодо нарахування та виплати грошової компенсації щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов'язків військової служби, пов'язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, за 2014, 2015, 2016 року.

З огляду на вищевикладені норм, суд зазначає, що право позивача як військовослужбовця на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби, не обмежується та не припиняється.

Однак, саме на відповідача був покладений обов'язок здійснити при звільненні позивача виплату всіх без виключення належних позивачу сум, на які він мав право, чого в даному випадку відповідачем здійснено не було, чим допущено протиправну бездіяльність.

З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимоги позивача в цій частині шляхом зобов'язання НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за 2014, 2015, 2016 роки, яка надається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах» у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби, що пов'язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я на посаді інспектора прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 по справі № 520/28033/23 в частині задоволених позовних вимог - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко

Попередній документ

120063788

Наступний документ

120063790

Інформація про рішення:

№ рішення:	120063789
№ справи:	520/28033/23
Дата рішення:	28.06.2024
Дата публікації:	01.07.2024
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (08.07.2024)
Дата надходження:	06.10.2023

Розклад засідань:

Минулі засідання (1)

08.08.2024 11:00

Харківський окружний адміністративний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

КАТУНОВ В В

суддя-доповідач:

БІДОНЬКО А В

КАТУНОВ В В

суддя-учасник колегії:

РАЛЬЧЕНКО І М

ЧАЛИЙ І С