27 червня 2024 року Справа № 480/340/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/340/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, і просить суд:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28 грудня 2023 року за №184250010622 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку із недосягненням пенсійного віку - неправомірним та скасувати його;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2). у відповідності до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня мого звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 22 грудня 2023 року, провести нарахування та виплату призначеної пенсії.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.12.2023 вона звернулась до пенсійного фонду із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. На день звернення за призначенням пенсії позивач досягла 53 років та мала загальний страховий стаж 34 роки 07 місяців 04 днів, з яких пільговий стаж становить 24 роки 07 місяці 26 днів. Рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області №184250010622 від 28.12.2023 їй відмовлено у призначенні пенсії за Списком № 2 з посиланням на те, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається за Списком № 2 після досягнення 55 років. Позивач зазначає, що має право на пенсію у відповідності до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Ухвалою суду від 17.01.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
ГУ ПФУ в Вінницькій області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позових вимог заперечує та зазначає, що оскаржуване рішення є правомірним і обґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 , не досягла 55 річного віку. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог. (а.с.16-20)
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , після досягнення 53 річного віку, 22.12.2023 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 (а.с.6).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.12.2023 за №184250010622 позивачці відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням на день звернення віку 55 років.
Згідно оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Черкаській області, страховий стаж позивача становить34 роки 07 місяців 04 днів, з яких пільговий стаж становить 24 роки 07 місяці 26 днів. (а.с. 7).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.04.2011 по зразковій справі №360/3611/20, зміненого з мотивів та в решті залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021.
Судом встановлено, що на день звернення позивача із заявою щодо призначення пенсії за віком 22.12.2023, вік позивача складав 53 років, страховий стаж позивача складав 34 роки 07 місяців 04 днів; пільговий стаж складав 24 роки 07 місяці 26 днів.
Тобто, її страховий стаж складав більше 25 років, в т.ч. пільговий стаж (за списком №2) складав більше 10 років.
Тому, у відповідності до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII позивач на пільгових умовах має право на пенсію за віком.
Проте, за наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії ГУ ПФУ в Черкаській області прийнято рішення від 28.12.2023 за №184250010622 про відмову у призначені пенсії позивачу у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.12.2023 за №184250010622 про відмову у призначені пенсії є протиправним.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2). у відповідності до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня її звернення з заявою про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду можна зробити висновок, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 58 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) у відповідності до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновку суду.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині позовних вимог про зобов'язання призначити пенсію за віком на загальних умовах, суд вважає таким, що не відповідає способам судового захисту, закріпленим частиною першою статті 5 КАС України, та об'єкту порушеного права, у зв'язку з чим у задоволенні вказаної вимоги належить відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28 грудня 2023 року за №184250010622 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку із недосягненням пенсійного віку - неправомірним та скасувати його.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути заяву від 22.12.2023 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №2) у відповідності до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко