28 червня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6256/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
24 травня 2024 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Черкаській області), у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.04.2024 №916330134894 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 24.04.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 24.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 отримує пенсію на пільгових умовах за списком №1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", 24.04.2024 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки. Відповідач ГУ ПФУ в Черкаській області рішенням від 30.04.2024 №916330134894 відмовив у призначенні пенсії, посилаючись на те, що ОСОБА_1 вже призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до Закону №1058-ІV та статті 13 Закону №1788-ХІІ. Вважає це рішення протиправним, посилаючись на те, що отримує пенсію призначену відповідно до іншого Закону України "Про пенсійне забезпечення", а за призначенням пенсії по Закону №1058-ІV позивач вперше звернувся із заявою від 24.04.2024.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6256/24. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10 червня 2024 року до суду надійшов відзив відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області на позовну заяву /а.с. 41-46/, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачу з 01.02.2007 призначено пенсію за віком на пільгових умовах (список №1) у відповідності до пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, розмір якої визначено відповідно до статті 27, з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV. На звернення позивача із заявою від 24.04.2024 щодо переходу із пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком на загальних умовах за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Черкаській області прийнято рішення, яким відмовлено у переході на інший вид пенсії, оскільки позивачу вперше призначено довічно пенсію за віком на пільгових умовах, підстави для перерахунку пенсії щодо зміни умов призначення одного і того ж виду пенсії чинним законодавством не передбачені. Зазначає, що призначення, перерахунок та виплата пенсії за віком на пільгових умовах з 01.01.2004 входить до правового регулювання Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Оскільки пенсія позивачу призначена відповідно до пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, підстави для переведення в межах одного виду пенсії відсутні.
14 червня 2024 року до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача ГУ ПФУ в Черкаській області на позовну заяву /а.с. 70-74/, у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що з 01.01.2004 призначення пенсій за віком на пільгових умовах здійснювалось відповідно до статті 13 Закону №1788-ХІІ - в частині пенсійного віку та трудового стажу, а щодо розміру пенсії - відповідно до Закону №1058-IV. Зазначає, що ні Законом №1788-ХІІ, ні Законом №1058-IV не передбачені як окремі види пенсії за віком на загальних підставах чи на пільгових умовах. Вважає, що рішення прийнято на законних підставах, посилаючись на те, що для переведення на цей же вид пенсії після досягнення позивачем пенсійного віку 60 років та застосування показника середньої заробітної плати за 2021-2023 підстави відсутні.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 з 01.02.2007 призначено пенсію за віком (робота за списком №1) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується протоколом №435 від 16.02.2007 /а.с. 50/.
Із 01.10.2017 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, що підтверджується рішенням Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ №916330134894 про призначення пенсії від 12.12.2017 /а.с. 61/.
При призначенні позивачу 12.12.2017 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV пенсійним органом здійснено обрахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки /зворот а.с. 63/.
24.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії у зв'язку з переходом на інший вид пенсії /а.с. 67/.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 в електронному вигляді було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
30 квітня 2024 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення №916330134894 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за поданою заявою від 24.04.2024 /а.с. 22/.
Вказане рішення вмотивовано тим, що згідно з документами пенсійної справи ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 із 01.02.2007 відповідно до Закону №1058 за нормами статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788). Для обчислення пенсій, призначених згідно із Законом №1058 на 01.10.2017, враховуєтеся показник середньої заробітної плати в України за 2014-2016 роки - 3764,40 грн. Отже, такі пенсії перераховано з урахуванням середньої заробітної плати в Україні 7994,47 грн (3764,40 грн. * 1,17 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2019 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) *1,11 (коефіцієнт збільшення з 01.05.2020 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) * 1,11 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2021 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсій) * 1,14 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2022 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) * 1,197 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2023 середньої заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії) * 1,0796 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2024 середньої заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії). Підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки відсутні.
Позивач не погодився з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.04.2024 №916330134894 та звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.04.2024 №916330134894 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).
Згідно із статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до приписів пункту "а" статті 13 Закону №1788-XII (у редакції чинній на час призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12).
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, на час призначення пенсії позивачу розмір пенсії особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, визначалися відповідно до статті 27 (розмір пенсії за віком) та з урахуванням норм статті 28 (мінімальний розмір пенсії за віком) Закону №1058-ІV.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": доповнено розділом XIV-1 такого змісту: "Розділ XIV-1 ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ГРОМАДЯН Стаття 114. Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників...Стаття 115. Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян...".
Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017.
Цим же Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено пунктом 4-3 такого змісту:
"4-3. Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.".
Як встановлено судом, із 01.10.2017 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, що підтверджується рішенням Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ №916330134894 про призначення пенсії від 12.12.2017 /а.с. 61/.
Вказане рішення пенсійного органу №916330134894 від 12.12.2017 є чинним та не оскаржується у цій справі.
Отже, починаючи з 01.10.2017 і до дати звернення до суду з позовом позивач отримує пенсію за віком зі зниженням віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
При призначенні позивачу 12.12.2017 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV пенсійним органом здійснено обрахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки /зворот а.с. 63/, що відповідає вимогам пункту 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з приписами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №344/7053/17.
У постанові від 23.10.2020 (справа № 528/196/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд акцентує увагу на тому, що частиною 3 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
У постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №334/13/16-а (2а/334/85/16) викладено такі висновки щодо застосування норм статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, статті 27, 24, 40, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”:
"Тобто особи, які працювали повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2, в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно з вищенаведеними положеннями законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Частиною третьою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.".
Таким чином, такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.
Оскільки з 01.10.2017 позивачу вперше було призначено пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яку він отримував станом на день подачі заяви від 24.04.2024 про переведення його на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто на той вид пенсії, яку він й так отримує починаючи з 01.10.2017, відтак доводи позивача про те, що на час звернення до пенсійного органу із заявою у 2024 році він отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" є помилковими та спростовуються наявним у матеріалах справи рішенням Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ №916330134894 про призначення пенсії від 12.12.2017, яким ОСОБА_1 з 01.10.2017 призначено пенсію за віком зі зниженням віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 61/.
За таких обставин у цьому випадку відсутні підстави для перерахунку позивачу пенсії з 24.04.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, оскільки ОСОБА_1 з 01.10.2017 призначено пенсію за віком зі зниженням віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV /а.с. 61/, яку він отримував до часу звернення до суду з позовом.
Обставини цієї справи не є релевантними обставинам у справах, на постанови Верховного Суду у яких посилається позивач у позові, оскільки у даній справі позивач просить застосувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, починаючи з 24.04.2024, проте ще з 01.10.2017 позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, яку він отримував до дати звернення до суду.
Підсумовуючи все викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.04.2024 №916330134894 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 ґрунтується на вимогах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, а позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 21366538) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич