27 червня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/7013/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області (відділ № 8 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню) про визнання протиправним та скасування повідомлення, поновлення строку звернення, зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Шевченко Леся Олександрівна подала через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / до Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області (відділ № 8 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню) /надалі - відповідач/ про:
- визнання протиправним та скасування Повідомлення Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області (відділ № 8 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню) від 29 квітня 2024 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначені державної допомоги при народжені дитини ОСОБА_2 ;
- поновлення ОСОБА_1 строку на звернення до Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області (відділ № 8 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню) для звернення за отриманням державної допомоги при народженні дитини;
- зобов'язання Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області (відділ № 8 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню) вчинити певні дії, а саме розрахувати та призначити ОСОБА_1 державну допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» /а.с. 1-7/.
Позов обґрунтований тим, що позивач є громадянкою України та внутрішньо переміщеною особою, оскільки у зв'язку із збройною агресією російської федерації була вимушена переміститися разом з донькою ОСОБА_2 з міста Хрустальний Луганської області до села Капустяни Полтавського району Полтавської області. Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року по справі № 546/63/24, яке набрало законної сили 25 лютого 2024 року, встановлено факт народження дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Луганськ, Україна, від матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька відсутні. Для реалізації права дитини на належне матеріальне забезпечення у квітні 2024 року позивач повторно подала заяву на отримання допомоги при народженні дитини. Відповідач відмовив їй у призначені такої допомоги з підстав пропуску 12 ти-місячного строку звернення за допомогою, про що надіслав їй повідомлення без № від 29 квітня 2024 року. З повідомленням від 29 квітня 2024 року щодо відмови в призначенні державної допомоги при народжені дитини ОСОБА_2 позивач не погоджується та вважає його протиправним.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову у цій справі, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 32-34/ зазначив, що 23 квітня 2024 року уповноваженою посадовою особою Шевченківського старостату Решетилівської об'єднаної територіальної громади прийнято заяву гр. ОСОБА_1 про призначення допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також до заяви заявником додано копії документів, а саме: копії паспорта громадянина України, картки платника податків, довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру, картки реквізитів для проведення операції поповнення карткового рахунку на ім'я ОСОБА_1 , свідоцтва про народження та картки платника податків на ім'я ОСОБА_2 . Електронна справа в ПК „Соціальна громада" надійшла від уповноваженої особи територіальної громади до відділу 24 квітня 2024 року. В паперовому вигляді заява з документами згідно реєстру передачі прийнятих документів щодо призначення усіх видів соціальної допомоги передана уповноваженою особою до відділу №8 26 квітня 2024 року. При розгляді поданої позивачкою заяви та доданих документів, внесенні відповідних даних до автоматизованої системи обробки документації отримувачів пенсії та допомоги на базі комп'ютерних технологій АСОПД/КОМТЕХ, спеціалістом відділу №8 встановлено, що заява подана пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. На підставі вимог частини сьомої статті 11 Закону №2811 Програмним комплексом сформовано рішення від 29 квітня 2024 року про відмову у призначенні позивачу допомоги при народженні дитини. Про результат розгляду заяви позивача було повідомлено шляхом вручення Повідомлення про відмову у призначенні допомоги сім'ям з дітьми від 29 квітня 2024 року.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року у справі № 546/63/24 (реєстраційний номер в ЄДРСР 116543548) /а.с.20-21/, яке набрало законної сили 27 лютого 2024 року, заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шевченко Олеся Олександрівна, заінтересована особа: Полтавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території задоволено та встановлено факт народження дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Луганськ, Україна, від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, та батька, відомості про якого відсутні.
30 січня 2024 року Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану к Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 /а.с. 10-зворот/, згідно якого ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Луганськ Луганської області Україна, про що 30 січня 2024 року складено відповідний актовий запис №1.
Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1624-7001969457 від 15 лютого 2024 року /а.с. 9-зворот/ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1624-7001969457 від 15 лютого 2024 року /а.с. 10/ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
23 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області (Решетилівський відділ № 8) із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, в якій просила призначити допомогу при народженні дитини /а.с. 37-38/.
До заяви додано копії документів, а саме: копії паспорта громадянина України, картки платника податків, довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру, картки реквізитів для проведення операції поповнення карткового рахунку на ім'я ОСОБА_1 , свідоцтва про народження та картки платника податків на ім'я ОСОБА_2 /а.с. 38-зворот - 41/.
Рішенням Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації від 29 квітня 2024 року /а.с. 35-зворот/ відмовлено ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому що пройшло 12 місяців з дати народження дитини.
Повідомленням про відмову у наданні державної допомоги сім'ям з дітьми Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області від 29 квітня 2024 року /а.с. 11-зворот/ ОСОБА_1 повідомлено, що вона не має права на допомогу при народженні дитини, оскільки пройшло 12 місяців з дати народження дитини.
Не погодившись з Повідомленням Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області (відділ № 8 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню) від 29 квітня 2024 року щодо відмови в призначенні державної допомоги при народжені дитини ОСОБА_2 , позивач звернулася до суду з цим позовом.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
У статті 3 Конституції України визнаються найвищою соціальною цінністю людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII /далі - Закон № 2811-XII/. Цей Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 2811-XII одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога при народженні дитини.
Частиною першою статті 5 Закону № 2811-XII передбачено, що допомога у зв'язку з вагітністю та пологами (крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону), допомога при народженні дитини, допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти.
Відповідно до положень статті 6 Закону № 2811-XII документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.
Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.
Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2811-XII допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
За приписами статті 11 Закону № 2811-XII допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
Даний перелік документів є вичерпним.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями пунктів 10-14 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року /надалі - Порядок № 1751/.
Так, допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: 1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).
Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини.
Допомога при народженні дитини, яка народилася після 30 червня 2014 р., надається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.
Згідно з пунктом 43 Порядку № 1751 документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви. Про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення.
Як встановлено судом, рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року у справі № 546/63/24, яке набрало законної сили 27 лютого 2024 року, встановлено факт народження дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Луганськ, Україна, від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, та батька, відомості про якого відсутні.
Отже, станом на час звернення позивача до відповідача з заявою про призначення допомоги при народженні дитини на ОСОБА_2 позивачем було пропущено встановлений законодавством строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини (12 календарних місяців після народження дитини).
Разом з тим, суд вважає, що строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини може бути поновлено за наявності поважних причин, які обумовлюють несвоєчасне звернення батьків, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15 квітня 2014 року тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
Суд враховує, що протягом 2021-2024 років позивач проживала на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Судом встановлено, що позивач та її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеними особами, місце проживання яких зареєстровано на тимчасово окупованій території України: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
До суду не надано доказів скасування вищевказаних довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Частиною другою статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Таким чином, право на отримання допомоги при народженні дитини є беззаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Суд зазначає, що позивач та її донька є громадянами України, тобто мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист, зокрема, права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця проживання (перебування).
Навпаки, наявність у позивача та її доньки статусу внутрішньо переміщеної особи надає їй спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню соціальних виплат, гарантованих державою, у т.ч., допомоги при народженні дитини.
Парламентська асамблея Ради Європи 12 жовтня 2016 року ухвалила дві резолюції щодо України, в яких закликала українську владу: спростити, наскільки це можливо, повсякденне життя мешканців непідконтрольних територій і переміщених осіб з цих районів за рахунок скорочення адміністративних процедур щодо доступу до виплати пенсій і соціальної допомоги та сприяння доступу жителів до правосуддя шляхом належного оснащення та кадрового забезпечення судів у районах, підконтрольних уряду, чия юрисдикція була поширена на непідконтрольні території (16.3).
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З аналізу положень Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" слідує, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. А відтак, неможливість своєчасного звернення одного з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 226/318/17, від 06 лютого 2018 року у справі № 243/6956/1, від 20 листопада 2018 року у справі №226/317/17, від 31 жовтня 2019 року у справі №226/2082/16-а.
Суд вважає, що з урахуванням інтересів дитини позивача та обставин, встановлених судом, позивач має право на призначення державної допомоги при народженні дитини її доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того,
Таким чином, рішення Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації від 29 квітня 2024 року про відмову позивачу у призначенні державної виплати допомоги при народженні дитини було прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.
З огляду на те, що спірні правовідносини знайшли своє відображення у вказаному рішенні, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації від 29 квітня 2024 року про відмову позивачу у призначенні державної виплати допомоги при народженні дитини та зобов'язання Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації прийняти рішення про призначення позивачу державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на вищевикладене позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Повідомлення Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області (відділ № 8 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню) від 29 квітня 2024 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні державної допомоги при народжені дитини ОСОБА_2 та поновлення ОСОБА_1 строку на звернення до Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області (відділ № 8 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню) для звернення за отриманням державної допомоги при народженні дитини задоволенню не підлягають.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не понесла, а доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області (відділ № 8 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню) ( вул. Покровська, буд. 14, м. Решетилівка, Полтавська область, 38400 , ідентифікаційний код 05385890 ) про визнання протиправним та скасування повідомлення, поновлення строку звернення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації від 29 квітня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні державної виплати допомоги при народженні дитини.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк