27 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2560/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (також - відповідач) про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його провести перерахунок і виплату пенсії, виходячи з 88 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.03.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсію йому призначено із розрахунку 88% відповідних сум грошового забезпечення, однак при перерахунку пенсії відповідач протиправно визначив її розмір із розрахунку 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Також, при здійсненні перерахунку пенсії відповідачем протиправно обмежено її розмір десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Представник відповідача подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки згідно чинного законодавства максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Крім того, максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.17-21).
Дослідивши подані сторонами документи, суд зазначає таке.
З матеріалів пенсійної справи встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пенсію позивачу призначено з розрахунку 88 % розміру грошового забезпечення (вислуга років 31) і саме в такому співвідношенні проводились подальші перерахунки пенсії до 2018 року.
Зокрема, у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення певних категорій військовослужбовців державним органом, з якого позивача було звільнено із служби, складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинним станом на 01.03.2018.
На підставі такої довідки відповідачем було проведено перерахунок призначеної позивачу пенсії з 01.01.2018, виходячи з 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі № 340/1504/19 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року, виходячи із 88 % грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В подальшому, на виконання рішення суду державним органом, з якого позивач був звільнений зі служби, складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинним на 05.03.2019.
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі № 340/8577/21 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі такої довідки, виходячи із 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а також з обмеженням пенсії максимальним розміром.
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі № 340/2681/22 відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром.
В подальшому, на виконання рішення суду державним органом, з якого позивач був звільнений зі служби, складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинним на 01.01.2023.
На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 340/7937/23 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі такої довідки, виходячи із 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
З 01.03.2024 розмір пенсії, з урахуванням індексації, проведеної відповідно до постанов КМУ від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168 та від 23.02.2024 № 185, склав 47564,31 грн.
Оскільки розмір пенсії позивача (47564,31 грн) перевищував максимальним розмір пенсії (23610 грн), виплата пенсії позивачу проводилася в розмірі, визначеному рішенням суду від 27.02.2023 по справі № 340/5917/22 в розмірі 42720,31 грн, про що відповідачем повідомлено у листі від 29.03.2024 № 3650-3289/Ж-05/8-1100/24 (а.с.11).
Незгода позивача із такими діями відповідача зумовила його звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Щодо наявності правових підстав для нарахування та виплати позивачеві пенсії, виходячи з 88 % відповідних сум грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії належать перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною 2 статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно до частини 2 статті 13 Закону України № 2262-ХІІ (у редакції, що діяла на час прийняття цього закону) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.
Однак, в подальшому редакція частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ змінювалася неодноразово.
Зокрема, у період з 1996 по 2002 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", становив 85 % відповідних сум грошового забезпечення, а у період з 2002 по 2011 - 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
В подальшому, пунктом 23 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII, внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно яких цифри "80" було замінено цифрами "70".
Згідно з пунктом 2 розділу ІV Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", пункт 23 розділу ІІ вказаного Закону набрав чинності з 01.05.2014.
Таким чином, обмеження максимального розміру пенсії на рівні 70 % застосовуються до пенсій, які призначаються з 01.05.2014.
Разом з тим важливо розуміти, що ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, застосовується при призначенні пенсій. Натомість, перерахунок пенсій врегульовано ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Відтак, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Отже, при перерахунку пенсії змінною величиною є розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ, щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям, має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, яке було залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Таким чином, при перерахунку пенсії позивача, згідно до вимог ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, відповідач неправильно застосував ст.13 вказаного Закону, з огляду на що, його дії щодо перерахунку пенсії позивача, виходячи з 70 % відповідних сум грошового забезпечення є протиправними, а перерахунок такої пенсії має бути здійснений, виходячи з 88 % відповідних сум грошового забезпечення.
Щодо наявності правових підстав для нарахування та виплати позивачеві пенсії без обмеження її максимальним розміром, то суд зазначає наступне.
Так, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 8 пункту 6 розділу ІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI частину 5 статті 43 Закону № 2262-ХІІ викладено у новій редакції, а саме: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.".
У зв'язку з внесенням змін до статті 43 Закону № 2262-ХІІ частина п'ята стала вважатися частиною сьомою.
Законом України від 24.12.2015 № 911-VIІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 911-VIІІ) частину 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто, 20.12.2016.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка обмежувала максимальний розмір пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, відсутня як правова норма.
При цьому, посилання відповідача на положення Закону № 3668-VI, який встановив обмеження розміру пенсії, і діє на даний час, суд вважає необґрунтованим з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 3668-VІ зі змінами, внесеними згідно з Законом №911-VIII та Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774-VIII), максимальний розмір пенсії призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, не може перевищувати 10740 гривень.
У зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та внесенням до нього змін згідно з Законом № 911-VIII та Законом № 1774-VIII, були внесені аналогічні зміни до частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню одних і тих самих спірних правових відносин щодо обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців та визнано, що таке обмеження не відповідає ст. 17 Конституції України.
Тобто, враховуючи висновки Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії осіб, які її отримують згідно з Законом № 2262-XII не застосовується.
Такі ж висновки щодо відсутності підстав для застосування частини 1 статті 2 Закону № 3668-VІ зазначені у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
Постановою Верховного Суду від 24.09.2021 у справі №370/2160/17 було зазначено, що оскільки рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 ухвалено 20.12.2016, то саме з цієї дати частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене вище, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Також, рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст. 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Враховуючи викладене, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Щодо посилання відповідача на те, що управління позбавлене функцій фінансування виплати пенсії, суд вважає за не обхідне зазначити, що питання щодо забезпечення фінансування виплати позивачу пенсії не є предметом розгляду даної справи та будь-яких рішень з цього питання Пенсійним фондом України не приймалось. Таким чином, оскільки виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання, положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі функції по виплаті та фінансуванню пенсій збережені, а Пенсійний фонд України здійснює відповідне спрямування та фінансування пенсій, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо втрати функції по виплаті пенсії.
Підсумовуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн (а.с.5), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-236, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії, призначеної ОСОБА_1 за вислугу років, з 88 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії при здійсненні її перерахунку і виплаті, починаючи з 01 березня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 за вислугу років, виходячи з 88 % відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01 березня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО