про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
27 червня 2024 року м. Київ № 320/28017/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), в якому просить суд встановити судовий контроль за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року у справі № 640/37944/21.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі з огляду на таке.
ОСОБА_1 звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 7673/1 від 17.08.2021;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та раніше проведених виплат без обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії однією сумою, визначеної станом на 01.03.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року у справі № 640/37944/21 адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задоволений частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 по 04.09.2019 75 % суми підвищення пенсії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки № 7673/1 від 17.08.2021 з урахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад (9730,00 грн), оклад за військовим званням «полковник» (1480,00 грн), надбавка за вислугу років 50 % (5605,00 грн), надбавка за особливості проходження служби 68,3 % (11 484,65 грн), надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15 % (1459,50 грн), премія 35 % (3405,50 грн), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанов Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 без обмеження максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити неотримані за минулий час суми пенсії позивачу, зокрема, 100 % підвищення з 05.03.2019 по 04.09.2019, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року залишене без змін.
Отже, 22.03.2023 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року у справі № 640/37944/21.
З аналізу позовної заяви у даній справі № 320/28017/24 судом встановлено, що позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року у справі № 640/37944/21.
Відтак, станом на дату пред'явлення даного позову між позивачем та відповідачем існує спір щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року у справі № 640/37944/21.
Надаючи правову оцінку відповідним правовідносинам суд зазначає наступне.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року у справі № 640/37944/21 спір між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві був вирішений по суті.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до вимог частин 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
У постановах від 17.04.2019 (справа №355/1648/15-а), від 12.05.2020 (справа №815/2252/16), від 16.12.2021 (справа №170/167/17) Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.».
Судом встановлено, що спір між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві був вирішений по суті і відповідне рішення набрало законної сили.
Вважаючи, що відповідачем допущені протиправні дії/бездіяльність щодо неналежного виконання судового рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Такі фактичні обставини вказують на те, що спір вирішено в судовому порядку в межах попередньої справи, а спірні у цій справі правовідносини виникли у зв'язку з ймовірно неналежним виконанням відповідачем зазначеного вище судового рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України в межах справи № 640/37944/21.
Аналогічний підхід застосував Верховний Суд під час вирішення справ № 240/9339/22 (постанова від 11.12.2023), №170/167/17 (постанова від 16.12.2021), №400/822/20 (постанова від 31.01.2022), №233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), №345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022), № 620/4090/22 (постанова від 21.12.2022).
Крім того, вирішуючи можливість вирішення спору щодо неналежного виконання судового рішення Верховний Суд у постанові 17.04.2019 (справа № 355/1648/15-а) дійшов наступних висновків:
«……зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
…Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено постановою Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016, а спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем зазначеного рішення у повному обсязі.
Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 267 КАС України (в редакції до 15.12.2017) або ст. 383 КАС України (в діючій редакції)…»
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд під час вирішення справ №815/2252/16 (постанова від 12.05.2020), №170/167/17 (постанова від 16.12.2021), №400/822/20 (постанова від 31.01.2022), №233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), № 345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022).
Такі висновки щодо застосування норм процесуального права підлягають застосуванню і до даних правовідносин.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Отже, судові рішення, які набрали законної сили мають виконуватися всіма особами добровільно, в іншому випадку - примусово. Також, законодавцем передбачений цілий комплекс опцій щодо заходів контролю за виконанням судових рішень та передбаченої відповідальності за їх невиконання, але, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову з метою стимулювання виконання рішення за попереднім позовом.
У зв'язку з цим, суд вважає, що відповідну позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства у порядку позовного провадження.
При подібних обставинах Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 травня 2022 року у справі № 240/9339/22 відмовив особі у відкритті провадження у справі за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів на підставі пункту 2 частини 1статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, а Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 липня 2022 року апеляційну скаргу особи залишив без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року - без змін.
Проте Верховний Суд під час вирішення справ № 240/9339/22 (постанова від 11.12.2023), під час розгляду касаційної скарги сторони по справі на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 змінив зазначені ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанції в частині мотивів відмови у відкритті провадження, а саме з пункту 2 (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі) на пункту 1 (позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства) частини першої статті 170 КАС України.
Тому, в даному випадку наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Частиною 1 ст. 239 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Тому, суд вважає за необхідне роз'яснити, що ОСОБА_2 може звернутися до Київського окружного адміністративного суду не в порядку позовного провадження, а в порядку, передбаченому Розділом IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України.
Частиною 2 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про відмову у відкритті провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Оскільки доказів понесення позивачем судових витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 9, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 320/28017/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що з відповідним питанням він може звернутися до Київського окружного адміністративного суду не в порядку позовного провадження, а в порядку, передбаченому Розділом IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.