ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті провадження
"28" червня 2024 р. справа № 300/5087/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. розглянувши матеріали позовної заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скеля-2022", в інтересах якого діє адвокат Госедло Олексій Дмитровича, до Яремчанської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватна фірма "Галицький двір" про визнання протиправним та скасування в частині рішення від 13.05.2024,-
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скеля-2022", в інтересах якого діє адвокат Госедло Олексій Дмитровича, звернулося в суд із адміністративним позовом до Яремчанської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватна фірма "Галицький двір" про визнання протиправним та скасування рішення №662-54/2024 від 13.05.2024 "Про розгляд земельних питань" в частині скасування рішення Яремчанської міської ради від 08.11.2022 №382-32/2022 "Про передачу земельної ділянки у постійне користування ОСББ "Скеля-2022".
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, суд зазначає наступне.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Як вбачається з матеріалів позову, згідно з актом приймання-передачі від 07.04.2008 ОСОБА_1 передала ТОВ "Яремчанська регіональна торгівельна компанія" як внесок до статутного капіталу земельну ділянку площею 0,6594 га, яка находиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана земельна ділянка (к.н. 2611000000:05:007:0334) знаходилася у приватній власності ОСОБА_1 згідно з Державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №852256 від 06.03.2008 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2007.
Далі, 03.07.2008 Яремчанська міська рада прийняла рішення №244-17/2008, яким надала дозвіл на переоформлення Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 6594 м.кв. по АДРЕСА_1 для реконструкції кінотеатру та будівництва і обслуговування культурно-розважального комплексу, ОСОБА_1 на ТзОВ "Яремчанська регіональна торгівельна компанія".
Рішенням №381-32/2022 від 08.11.2022 Яремчанська міська рада надала згоду ТОВ "Яремчанська регіональна торгівельна компанія" на передачу у комунальну власність Яремчанської міської ради цієї земельної ділянки (к.н. 2611000000:05:007:0334) для будівництва обслуговування багатоквартирного житлового будинку площею 0,6594 га, що перебуває у приватній власності відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №159033 від 13.11.2008.
Цього ж дня, Яремчанська міська рада прийняла рішення №383-32/2022, яким передала у постійне користування Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Скеля-2022" земельну ділянку площею 0,65594 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2611000000:05:007:0334 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, за рахунок земель комунальної власності Яремчанської міської ради.
Далі, 14.05.2024 Яремчанська міська рада прийняла рішення №662-54/2024, яким скасувала рішення Яремчанської міської ради від 08.11.2022 №382-32/2022 про передачу земельної ділянки у постійне користування ОСББ "Скеля-2022".
Позивач вважаючи, що цим індивідуальним актом відповідача порушено право співвласників на користування майном (земельною ділянкою) багатоквартирного житлового будинку, звернувся із цим позову до суду.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Положеннями пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Частини перша та друга статті 42 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. «д» ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Пункт 1 частини першої статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", унормував, що співвласники маються право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.
Згідно долучених до матеріалів справи доказів земельна ділянка з кадастровим номером 2611000000:05:007:0334 загальною площею 0,6594 га перебуває у комунальній власності Яремчанської міської ради та 08.11.2022 передана у постійне користування ОСББ "Скеля-2022" на підставі рішення №382-32/2022.
Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з рішення органу місцевого самоврядування яким по суті скасовано рішення, на підставі якого у позивача виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів щодо постійного користування земельною ділянкою. Тобто, майновим приватним правом/інтересом.
Крім іншого, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача із наміром органу місцевого самоврядування отримати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності на три частини.
У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки, має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 11.11.2014 у справі № 21-493а14, від 24.02.2015 у справі №21-34а15 та від 13.09.2017 у справі № 21-2465а16, підтриманій Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі №2а-3100/11/2170 (К/9901/4856/18).
Суд звертає увагу позивача, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Велика Палата Верховного Суду в справі № 2а-8868/11/2670 встановивши, що виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з рішеннями міськради про передання третій особі земельних ділянок, оскільки на них розміщено споруди, які належать позивачу, а він не давав добровільної відмови від права користування ними, зробила висновок: є невирішений спір про право на земельну ділянку, що унеможливлює його розгляд за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд не може встановити (визнавати) належність права власності (постійного користування) на земельну ділянку.
Незважаючи на те, що оспорювані рішення міськради ще не було реалізовано (не укладено договори оренди з третьою особою), Велика Палата Верховного Суду вирішила, що спір є приватноправовим, оскільки спірні правовідносини пов'язані із захистом порушеного права користування земельною ділянкою позивача.
Отже, спір про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо прав на землю має бути вирішено в загальному чи господарському суді, якщо оскаржуване рішення має ненормативний характер і вичерпує свою дію після його реалізації (на виконання рішення укладено договір оренди, купівлі-продажу тощо), а особа набула права на земельну ділянку на підставі оскаржуваного рішення (або якщо оскаржуване рішення ще не реалізовано, однак уже порушує право позивача на землю).
За наведеним у частині першій статті 192 Земельного кодексу України визначенням, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Отже, у спірних правовідносинах міська рада реалізує свої повноваження, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та відповідними статтями Земельного кодексу України, щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності, тобто, діє як власник земельної ділянки, який спірним рішенням скасував право постійного користування земельною ділянкою, на яку, як вважає позивач, він набув право користування згідно статті 192 Земельного кодексу України.
Отже, підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. При цьому Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю не визначає оформлення права на земельну ділянку.
Підсумовуючи вищенаведене, суд констатує відсутність у даному випадку публічно - правового спору, адже подання цього позову спрямовано на захист порушеного, на думку позивача, його права як власника нерухомого майна - житлового приміщення і користувача земельною ділянкою, на якій таке нерухоме майно розташоване.
Отже, у цій справі існує невирішений спір про право на земельну ділянку, що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (постійного користування) на земельну ділянку.
Подібні висновки висловив Верховний Суд у постанові від 22.02.2024 по справі №640/23856/21.
Приписами пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи з приводу порушеного права позивача на земельну ділянку, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки її розгляд належить до юрисдикції господарського суду в порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З огляду на відмову судом у відкритті провадження за даною позовною заявою, підлягає поверненню без розгляду заява про забезпечення позову.
На підставі наведеного, керуючись статтями 150-152, 169, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Скеля-2022", в інтересах якого діє адвокат Госедло Олексій Дмитровича, у відкритті провадження в справі за його позовом до Яремчанської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватна фірма "Галицький двір" про визнання протиправним та скасування в частині рішення від 13.05.2024.
Заяву про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
З врахуванням приписів частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснити позивачу, що заявлені позовні вимоги відносяться до юрисдикції господарського суду, та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Повторне звернення до адміністративного суду з такою ж позовною вимогою з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, щодо якої постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.