ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" червня 2024 р. справа № 300/2249/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат Пилип Іван Дмитрович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними щодо виплати з 01.04.2024 пенсії без урахування індексації та зобов'язання здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення, з урахуванням індексації, виходячи з розміру 80% грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання судового рішення пенсійним органом 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру. Надалі відповідачем після проведених індексацій пенсії, протиправно здійснено обмеження пенсії максимальним розміром, що призвело до зменшення її розміру. Зазначає про безпідставне обмеження пенсії максимальним розміром з тих підстав, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) обмеження максимального розміру пенсії, встановленого частиною 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Також вказав, що рішеннями Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення про обмеження пенсії максимальним розміром згідно приписів частини 2 статті Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” за № 3668-VI. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представниця відповідача скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву. Проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просила суд у задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що на виконання постанов КМУ №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” та №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” проведено перерахунок пенсії, проте як передбачено вказаними постановами, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Також зазначила, що на позивача поширюються приписи частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та частини 2 статті Закону України Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” за №3668-VI, якими встановлено обмеження пенсії максимальним розміром та, які неконституційними не визнавалися. Окрім цього, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом установлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ у розмірі 80 % грошового забезпечення.
Так, судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2023 року у справі №300/2070/23, визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2022 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" про розмір грошового забезпечення від 11.05.2021 №161, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
На виконання рішення у справі 300/2070/23, у грудні 2023 Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області з 01.03.2022 здійснено відповідний перерахунок пенсії позивачу, загальний розмір пенсії склав 26 948,22 грн., однак відповідачем пенсія фактично виплачена з урахуванням максимального розміру 25 148,22 грн. без урахування з 01.03.2023 індексації на виконання постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (а.с. 24).
Також рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року у справі №300/6397/23 визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.01.2022 щомісячної доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» за №713 від 14.07.2021, з врахуванням виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити з 01.01.2022 ОСОБА_1 щомісячну доплату в розмірі 2 000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» за №713 від 14.07.2021, з врахуванням довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" про розмір грошового забезпечення за №161 від 11.05.2021, з врахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного судового рішення відповідачем 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії позивачу, загальний розмір нарахованої пенсії склав 28 948,22 грн., проте пенсійним органом фактично виплачена з урахуванням максимального розміру 25 148,22 грн. (а.с. 27).
Надалі відповідачем з 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”. Загальний розмір нарахованої пенсії склав 30 748,22 грн., однак відповідачем пенсія фактично виплачена з урахуванням максимального розміру 25 148,22 грн. без урахування проведених індексацій за 2023-2-24 та щомісячну доплату в розмірі 2 000 гривень.
Позивача звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром (а.с.31).
Листами відповідачем повідомлено позивача про те, що на виконання судових рішень проведено перерахунки пенсії в розмірі 25 148,22 грн., який був обчислений на виконання судового рішення від 02.06.2023 року у справі №300/2070/23. Згідно постанов Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” та №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” проведено перерахунок пенсії, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зобов'язань щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням індексації, без обмеження її максимального розміру, на пенсійний орган покладено не було.
Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право на соціальний захист належить до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України(статті 22 та 64).
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтями 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами 2, 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судом встановлено, що відповідачем на виконання судового рішення від 02.06.2023 року у справі №300/2070/23, позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2022 без обмеження її максимальним розміром.
Проте, як встановлено судом та не заперечується сторонами у даній справі, проводячи перерахунок пенсії з 01.03.2023 на виконання постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, а потім 01.03.2024 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” та судового рішення від 14.11.2023 року у справі №300/6397/23, відповідач обмежив розмір пенсії максимальним розміром.
Окрім цього, згідно наданих відповідачем пояснень у відзиві на позовну заяву та відмові, зазначено, що виплата проведена у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, а саме частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Суд наголошує, що у даному випадку висновки суду у справі від 02.06.2023 року у справі №300/2070/23 щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром є обов'язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача.
Зважаючи на це, у відповідача відсутнє право повторного застосуванням обмеження максимальним розміром, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними, умисно ігноруючи рішення суду, які набрали законної сили.
Суд зауважує, що в справі №300/2070/23 зазначено дату, з якої здійснюється перерахунок та виплата пенсії без обмеження максимальним розміром (з 01.03.2022), однак в ній не встановлена будь-яка кінцева або гранична дата. Це означає, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром, незалежно від підстав здійснення перерахунку, до зміни правового регулювання таких правовідносин.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Зважаючи на це, відповідач повинен при кожному наступному перерахунку пенсії позивача проводити перерахунок без її обмеження максимальним розміром, як це встановлено вищенаведеному рішенні суду. Окрім цього, позивач позбавлений права без будь-яких на те правових підстав самостійно проводити перерахунок пенсії, встановлюючи обмеження.
Більше того суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XII від 09.04.1992, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(II)/2022 визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Таким чином, обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється в цілому на осіб, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року №2262-XII.
Відтак, і твердження представника відповідача про те, що приписи частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та частини 2 статті Закону України Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” за №3668-VI, неконституційними не визнавалися є абсолютно безпідставним.
Отже, посилання представника відповідача на те, що відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду України пенсії підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром виключно особам, які перебувають на службі у ЗСУ чи збройно захищав суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а тому на позивача поширюються норми Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” за №3668-VI, є безпідставними.
Безпідставними є твердження відповідача про те, що пенсія позивача після перерахунку обмежується максимальним розміром, а судовими рішеннями на пенсійний орган не покладено зобов'язань щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням проведеної індексації, оскільки будь-яких норм, які б містили приписи щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, чинне законодавство не містить та відповідачем таких норм, не наведено.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Також, відповідно до приписів пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Однак, як вже встановлено судом, жодних визначених законом обмежень пенсії максимальним розміром, немає.
При цьому саме з моменту проведення індексації 01.03.2023 пенсію позивача повторно було обмежено максимальним розмір, а тому з цієї дати слід здійснити перерахунок.
З урахуванням викладеного, обмеження пенсії позивача максимальним розміром під час перерахунку пенсії з 01.03.2023 року є протиправним.
Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.03.2023, підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" про розмір грошового забезпечення від 11.05.2021 №161, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації, надбавок, доплат, підвищень, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Суд також не погоджується із доводами представника відповідача щодо пропущеного позивачем шестимісячного строку звернення до суду, та зазначає, що відповідно до частини 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що, за загальним правилом, не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №164/1904/14-ц, у постановах Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №493/1867/17, від 19.03.2019 у справі №806/1952/18.
Більше того, як встановлено судом, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2023 року у справі №300/2070/23 позивачу у грудні 2023 року проведено перерахунок пенсії та обмежено пенсію максимальним розміром.
З даним позовом позивач звернувся 27.03.2024 року, а відтак, строк звернення до суду позивачем не пропущений.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування з 01.03.2023 ОСОБА_1 обмеження пенсії максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" про розмір грошового забезпечення від 11.05.2021 №161, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації, надбавок, доплат, підвищень, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , с. Люча, Косівський район, Івано-Франківська область, 78616;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код в ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.