ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" червня 2024 р. справа № 300/3148/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в загальній сумі 36 304,78 гривень, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, орган стягнення, контролюючий орган) звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту також - відповідач, ОСОБА_1 , платник податків) про стягнення податкового боргу в загальній сумі 36 304,78 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 38, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пункту 54.1 статті 54, пунктів 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, не погашено в повному обсязі самостійно розраховані та визначені контролюючим органом податкові зобов'язання:
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за 2020 рік в сумі 270,00 гривень;
- з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування за 2020 рік в сумі 22,50 гривень;
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік в загальній сумі 33 687,50 гривень;
- з орендної плати з фізичних осіб за 2022 рік в сумі 2 324,78 гривень.
Вказані грошові зобов'язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов'язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 36 304,78 гривень. Несплата до бюджету податкового боргу зумовила звернення контролюючого органу до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін (а.с.30).
Відповідно до частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
З урахуванням того, що позовні вимоги заявлені до відповідача як фізичної особи, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 24.04.2024 направлено Яблунівській селищній раді та Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, які містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи стосовно ОСОБА_1 (а.с.20-25).
24.04.2024 на електронну адресу суду надійшла відповідь Яблунівської селищної ради с. Уторопи Косівського району Івано-Франківської області від 24.04.2024 за №69/02.2-18 про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: с. Уторопи, Косівський район, Івано-Франківська область, 78622 (а.с.26-27).
Також, через канцелярію суду, надійшла 03.05.2024 відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області за №2127 від 26.04.2024, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: с. Уторопи, Косівський район, Івано-Франківська область, 78622 (а.с.33, 34).
Поряд з цим, згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (реєстраційні дані) податковою адресою платника податків визначено: с. Стопчатів, Яблунівська територіальна громада, Косівський район, Івано-Франківська область, 78622 (а.с.40).
Із урахуванням таких відомостей судом 28.04.2024 направлено ухвалу про відкриття провадження у справі за адресою: с. Уторопи, Косівський район, Івано-Франківська область, 78622 (а.с.31).
Дане відправлення (06 009 1469 82 24) повернулося 04.05.2024 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.35-38).
Частиною 10 статті 171 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
За змістом частини 11 статті 126 коментованого Кодексу, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (пункт 4 частини 1 статті 251 КАС України).
З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.04.2024 вважається врученою відповідачу належним чином.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 29.04.2024.
В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На виконання ухвали суду від 29.04.2024 представником позивача подано 16.05.2024 в суд додаткові письмові докази необхідні для розгляду справи (а.с.39-42).
Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 із присвоєним реєстраційним номером платника податків 2756221390 зареєстрований як фізична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів, свідченням чого є відомості із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (а.с.40).
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПК України).
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), які є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.
Виходячи із положень підпункту 162.1.1., 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 та підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідач є платником податку на доходи фізичних осіб та платником військового збору.
До місцевих податків відповідно до підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України належать податок на майно, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається, серед іншого, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (265.1.1. пункту 265.1. статті 265 ПК України) та з плати за землю (підпункту 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 ПК України).
Виходячи із положень підпункту 266.1.1. пункту 266.1. статті 266 ПК України, відповідач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об'єкта нежитлової нерухомості).
Досліджуючи питання щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості за основним зобов'язанням з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, суд виходить із наступних аргументів.
Так, підпункти 162.1.1., 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України визначають, що платником податку на доходи фізичних осіб, серед інших, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.
Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Базою оподаткування коментованих податків відповідно до пункту 164.1. статті 164 ПК України є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно пункту 164.1.3. статті 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
При цьому, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу (абзац 4 пункту 164.1. статті 164 ПК України).
В силу приписів пунктів 177.1., 177.2. статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Приписами пункту 167.1. статті 167 коментованого Кодексу визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Щодо військового збору, то відповідно підпунктів 1.1-1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, як зазначено вище, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
В свою чергу, у підпунктах 162.1.1., 162.1.3. пункту 162.1 статті 162 ПК України встановлено, що платниками податку, зокрема, є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.
Об'єкт оподаткування резидента, поряд з іншим, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1. пункту 163.1 статті 163 ПК України).
Таким чином, податковий агент та фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником також військового збору, об'єктом оподаткування якого є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем самостійно 13.12.2021 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, в якій визначено суму доходів 1 500,00 гривень, а також суми, які підлягає сплаті платником податку з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 270,00 гривень та військового збору в розмірі 22,50 гривень (а.с.7).
Вказаних самостійно визначених зобов'язань відповідач не виконала і на момент звернення до суду заборгованість за вищевказаний період згідно декларацій, яка не сплачена в загальному становить 292,50 гривень.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає, та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Кодексу).
Щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості за основним платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, судом встановлено наступне.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1. пункту 266.2. статті 266 ПК України).
Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, в силу вимог підпункту 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 ПК України, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
В силу вимог підпункту 266.5.1. пункту 266.5. статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків (підпункт 266.9.1. пункту 266.9. статті 269 ПК України).
Як визначено в підпункті "а" підпункту 266.10.1. пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Так, Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області:
- за 2021 рік податковим повідомленням-рішенням за №2469207-2411-0908 від 02.11.2022 нараховано (визначено) зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 5 250,00 гривень (а.с.9);
- за 2022 рік податковим повідомленням-рішенням за №0429719-2411-0908-UA26100090000038366 від 30.05.2023 нараховано (визначено) зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 28 437,50 гривень (а.с.10).
Крім того, у відповідача наявна заборгованість за платежем орендна плата за землю з фізичних осіб, щодо якої суд встановив наступне.
Виходячи із положень підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269 ПК України відповідач є платником орендної плати з фізичних осіб.
В силу вимог підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Приписами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки.
Згідно пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Пунктом 286.5 статті 286 ПК України, визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Пунктом 287.5 статті 287 ПК України передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Так, позивачем за основним платежем орендна плата за землю з фізичних осіб ОСОБА_1 податковим повідомленням-рішенням за №1801466-2411-0907 від 19.09.2022 нараховано за 2022 рік податкових зобов'язань в сумі 2 324,78 гривень (а.с.8).
Вказані податкові повідомлення-рішення від 19.09.2022, 02.11.2022, та від 30.05.2023 скеровувалися відповідачу (на податкову адресу) засобами поштового зв'язку рекомендованими повідомленнями про вручення відправлень 78203 2373429 4, 78601 0126543 3, 78203 2435764 8, які повернулися до органу стягнення із незалежних від позивача причин "адресат відсутній за вказаною адресою" (зворотній бік а.с.8, 9, 10).
В силу вимог пункту 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Із урахуванням вказаного вище вказане податкові повідомлення-рішення від 19.09.2022, 02.11.2022 та від 30.05.2023 вважаються врученими платнику податків у встановленому порядку.
Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що донараховані контролюючим органом зобов'язання в загальному розмірі 36 012,28 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом відповідача.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 36 304,78 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).
При розгляді справи встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (78601 0142471 0) податкову вимогу форми "Ф" за №0002981-1307-0919 від 06.06.2023, за адресою, внесеної до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (с. Стопчатів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78622), яка разом із поштовим конвертом повернулася до контролюючого органу із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.5, 6).
Абзацом 1 пункту 6 Розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).
Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу.
У суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк Як і у відношенні до податкових повідомлення-рішень, у суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу, що підлягає стягненню за платежами від 23.04.2024, податковою декларацією про майновий стан від 13.12.2021, податковими повідомленнями-рішеннями від 19.09.2022, 02.11.2022 та від 30.05.2023, податковою вимогою форми "Ф" за №0002981-1307-0919 від 06.06.2023, а також інтегральними (обліковими) картками платника податку, які містяться в матеріалах справи (а.с.4, 5, 7, 8-16).
Таким чином, суд приходить до висновку, що нараховані самостійно платником податків та контролюючим органом зобов'язання в загальній сумі 36 304,78 гривень, являється податковим боргом відповідача.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 36 304,78 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 ПК України).
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 36 304,78 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.
На переконання суду відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в загальній сумі 36 304,78 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід державного бюджету податковий борг зі сплати:
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 270,00 гривень (двісті сімдесят гривень нуль копійок);
- військового збору, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 22,50 гривень (двадцять дві гривні п'ятдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід місцевого бюджету податковий борг зі сплати:
- орендної плати з фізичних осіб в сумі 2 324,78 гривень (дві тисячі триста двадцять чотири гривні сімдесят вісім копійок);
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в загальній сумі 33 687,50 гривень (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят сім гривень п'ятдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ відокремлений підрозділ 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.
відповідач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), адреса реєстрації за даними Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області та Яблунівської селищної ради с. Уторопи Косівського району Івано-Франківської області: с. Уторопи, Косівський район, Івано-Франківська область, 78622; податкова адреса за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (реєстраційні дані): с.Стопчатів, Яблунівська територіальна громада, Косівський район, Івано-Франківська область, 78622.
Суддя Чуприна О.В.