Справа №587/2564/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Черних О. М.
Номер провадження 33/816/365/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 124 КУпАП
07 червня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Демченко А.Д., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Кузнєцова А.С., потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Луніки Т.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційною скаргою захисника Кузнєцова А.С. постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 29 листопада 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, непрацюючу, мешканку АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496 грн. 20 коп. та витрати за проведення експертизи у сумі 2390 грн. 68 коп.
Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 29 листопада 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. за те, що 09 вересня 2023 року близько 13 год. 50 хв. на 5 км+300 м автошляху Суми-Білопілля, на території Сумського району, Сумської області, вона, керуючи транспортним засобом RenaultLagunaд.н.з. НОМЕР_1 , при зустрічному роз'їзді, об'їжджаючи перешкоду, не надала переваги в русі транспортному засобу ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався назустріч, чим порушила п. 13.4 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Не погодившись з таким судовим рішенням, адвокат Кузнєцов А.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку та апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції та апеляційною скаргою.
В обґрунтування пропуску строку, захисник посилається на те, що його помічником, апеляційна скарга 11 грудня 2023 року (з врахуванням того, що останній день 09 грудня 2023 року на оскарження припадав на вихідний) була помилково направлена не до суду першої інстанції, а до Сумського апеляційного суду, який повернув цю скаргу, про отримання якої 12 грудня 2023 складено відповідну розписку.
На думку захисника, вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді є поважних, а тому просить його поновити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник посилається на те, що у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 вказано про порушення останньою п. 13.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. У цьому пункті ПДР зазначено, що якщо зустрічний роз'їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу.Згідно усім доказам, що знаходяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 знаходилася на смузі зустрічного руху, коли із-за габіону виїхав водій автомобіля ВАЗ, який перестроювався із зустрічної смуги для його руху на зустрічну смугу для руху останньої.Пункт 13.4 ПДР України може інкримінувати лише в тому разі, коли зустрічний транспортний засіб знаходиться в полі зору, і водій, виїжджаючи на смугу, неї може бачити інший транспортний засіб та прийняти рішення про те, щоб надати йому дорогу. Однак, ОСОБА_1 вже виїхала на смугу зустрічного руху для об'їздугабіона, рухалася по ній деякий час, вже виїжджала із-за габіону, коли в полі зору з'явився автомобіль ВАЗ, з яким, в подальшому, і відбулося зіткнення.
Саме для автомобіля ВАЗ зустрічний роз'їзд з автомобілів під керуванням ОСОБА_1 був утруднений через габарити (ширину) автомобіля RenaultLagunaз д.н.з. НОМЕР_1 і перед тим, як намагатися повернутися на свою смугу для руху, саме він мав надати дорогу автомобілю, що вже знаходилося на ній до нього Тобто, водій автомобіля ВАЗ повинен був переконаюся що його зміна напрямку руху буде безпечною та уступити дорогу автомобілям, що вже там перебували.
Так і експерт у своєму висновку №СЕ-19/119-23/13539 ІТ від 14 листопада 2023 року зазначив, що на момент виявлення водієм автомобіля RenaultLagunaз д.н.з. НОМЕР_1 . автомобіль ВАЗ НОМЕР_2 повертався на смугу свого напрямку руху після об'їзду перешкоди, тобто, підтвердивщо обидва водії виявили один одною, коли знаходилися на смугах зустрічного руху по відношенню до свого руху.В той же час, експерт в цьому абзаці прийшов висновку, що «оскільки зіткнення відбулося на смузі руху автомобіля ВАЗ, водій автомобіля RenaultLagunaмав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання п. 12.1 та п. 13.4 ПДР», однак, при цьому, не робить ніяких розрахунків, не використовує ніяких технічних знань, що свідчить про його умовивід в області права, що не відносяться до його сфери знань, враховуючи, що висновок експерта повинен логічно витікати із тих досліджень, які були фактично проведені, а не базуватись на правових питаннях, в яких експерт фахівцем не є.
На думку апелянта, вищевказане, робить такий висновок недопустимим доказом по справі, на який суд першої інстанції помилково посилався в обґрунтування свого рішення.
Крім того, як зазначає апелянт, подаючи клопотання про призначення експертизи, ним було зазначено певні питання, на які експерт мав надати відповідь, за результатом якої слід було б встановити, дії кого з водіїв знаходяться у причинному зв'язку з ДТП.
Судом було вказане клопотання задоволено частково, з посиланням на те, що питання, які він ставив для вирішення експертові, були припущеннями та неконкретизовані, разом з тим, у своєму висновку експерт встановиврух водія автомобіля по діагоналі із смуги для зустрічного руху на свою смугу для руху безпосередньо перед зіткненням, тобто, саме по питанню, яке, на думку суду, було припущенням.
При цьому, ним було заявлено клопотання про виклик експерта для надання роз'яснень, які розрахунки/дослідження експерта стали підґрунтям для його умовиводу про порушення ОСОБА_1 п. 13.4 ПДР, оскільки в самому Висновку вони були відсутні, які саме дії у відповідності доПДР водія ОСОБА_1 , на момент виявлення небезпеки, гарантували б відсутність зіткнення автомобілів та чи мав право водій автомобіля ВАЗ повертатися на свою смугу для руху, якщо зустрічний роз'їзд з автомобілем, який там вже знаходився, був ускладнений через його габарити, однак, у його задоволенні судом було відмовлено, що свідчить про порушення праваостанньої на справедливий суд.
З врахуванням вищезазначеного, апелянт вважає, що наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з тим, що вважати його законним та обґрунтованим підстави відсутні.
Заслухавши доповідь судді щодо змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводів апеляційної скарги, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Кузнєцова А.С., які підтримали як клопотання, так і апеляційну скаргу, просили її задовольнити,потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Луніку Т.Я., які вважали постанову судді законною та обґрунтованою та просили залишити її без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова у справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційний суд вважає причини, за яких захисником ОСОБА_3 було пропущено строк на оскарження постановисудді Сумського районного суду Сумської області від 29 листопада 2023 року, поважними, що є підставою для поновлення останньому вказаного строку.
Що стосується доводів апелянта щодо незаконності прийнятого суддею суду першої інстанції рішення, то апеляційний суд враховує наступне.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП,завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону, і як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що у судовому засідання ОСОБА_1 свою вину не визнавала тапояснювала, що 09 вересня2023 року близько 13 год. 50 хв. керувала автомобілем RenaultLagunaд.н.з. НОМЕР_1 , рухалася по шляху з м. Білопілля в напрямку м. Суми, в автомобілі окрім неї були ще три пасажири. Перед перешкодою, а саме, габіоном, вона пригальмувала і не вбачаючи будь-яких перешкод, почала його об'їзд. Половина її автомобіля була вже за габіоном, він знаходився від правого габариту на пів метра, швидкість була десь 20 км/год. Коли побачила автомобіль, то різко звернула вліво, в кювет, не гальмувала. Відносно краю проїжджої частини після зіткнення її автомобіль посунувся і праве колесо було зарите. Автомобіль другого учасника був на її смузі руху. Яка була швидкість і другого автомобіля сказати не може, він перебував на смузі зустрічного для себе руху. Свою перешкоду він проїхав, за перешкодою вона його не бачила. Він повертався на свою смугу руху під кутом. Чи гальмував зустрічний автомобіль вона не чула. Швидкість можливо в останнього була понад 30 км/год. Перший габіон був на її смузі руху. Місце зіткнення було в кюветі. Від роздільної лінії десь за метр.
У свої поясненнях водій ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 зазначав, що він рухався в зворотному напрямку від руху ОСОБА_1 . Стояв дорожній знак, який обмежував швидкість 30 км/год та були показники напрямку руху на габіоні. По краям проїзної частини була лінія, але не дуже добре її було видно. Він рухався на технічно справному автомобілі, в салоні був один пасажир. Зіткнення відбулося на узбіччі, задні колеса його автомобіля знаходилися на лінії на краю проїзної частини. Коли він побачив зустрічний автомобіль, то його транспортний засіб знаходився між двома габіонами, свій габіон він вже проїхав, передня частина автомобіля зрівнялася з габіоном на зустрічній смузі. Правий габарит автомобіля відносно габіона був центру смуги руху. Швидкість авто була 30 км/год. Коли побачив зустрічний автомобіль, то вивернув кермо вправо та натиснув на гальма. Вже був ближче до центру проїзної частини. Він не в змозі визначити яку відстань подолав автомобіль після гальмування, чув звук гальм, гадає автомобіль встиг загальмувати. Відстань між автомобілями була десь 2-3 м. Контакт між автомобілями відбувся таким чином: його ліва сторона була, а її права, в нього пошкоджене фара і крило зліва, в неї правий кут, тобто пошкоджені передня частина автомобіля ВАЗ і права передня бокова частина автомобіля Рено.
Також, в судовому засіданні було допитано і свідків, за участі яких слалась дана ДТП.
Так, свідок ОСОБА_4 пояснювала, що того дня вона їхала в якості пасажира в автомобілі Рено Лагуна під керуванням ОСОБА_1 на задньому пасажирського сидінні з правого боку. Їхали зі сторони м. Білопілля в бік м. Суми. Не доїжджаючи до блок поста 200м на автошляху були бетонні перешкоди. Водійка зменшила швидкість руху і почала об'їжджати перешкоду приблизно зі швидкістю 10 км на год. Повідомила, що будь-яких автомобілів, які б рухалися на зустріч, вона перед початком об'їзду перешкоди не бачила. Зазначила, що як тільки вони почали об'їзд відразу відбулося зіткнення.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він сидів на передньому пасажирському сидінні автомобіля Рено лагуна під керуванням матері. Вони їхали з м. Білопілля в напрямку м. Суми зі швидкістю 60-65 км/год. Перед габіонами ОСОБА_1 загальмувала і знизила швидкість до 30 км/год. Під час об'їзду габіона через 1-2 секунди він помітив автомобіль, ОСОБА_1 почала вивертати кермо вліво, але зіткнення відбулося за межами проїзної частини.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він їхав на пасажирському сидінні автомобіля ВАЗ 217030 під керуванням ОСОБА_2 з м. Суми в напрямку м. Білопілля. Проїхавши блокпост, об'їхали дві бетонні перешкоди, вказав, що водій рухався зі швидкістю не більше 30 км/год. Проїхавши останню перешкоду, виїхавши на свою смугу руху раптово побачили автомобіль Рено, водій почав вивертати кермо вправо та різко гальмувати. А водій зустрічного автомобіля викрутив кермо вліво.
З врахуванням таких пояснень водіїв - учасників ДТПта свідків вказаної пригоди, дослідивши складений відносно ОСОБА_1 протокол серії ААД № 006467 за ст. 124 КУпАП, схему наслідків дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення водія ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_2 , рапорту про надходження на службу 102 повідомлення про ДТП без травмованих, а також, висновку експерта № СЕ-19/119-23/13539-ІТ від 14 листопада 2023 року, суддя суду першої інстанції дійшов висновку про наявність саме у діях останньої складу вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками судді суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, і правильність таких висновків доводами апеляційної скарги жодним чином не спростовано.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що судово-автотехнічну експертизу було призначено суддею на задоволення клопотання захисника Кузнєцова А.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 .
За результатом проведеної експертизи, з врахуванням наявних вихідних даних, експерт дійшов висновку, що в діях водія автомобіля RenaultLagunaд.н.з. НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 ) вбачаються невідповідності вимогам пунктів 12.1, 13.4 ПДР України, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв'язку із настанням ДТП, та що саме вказаний водій автомобіля RenaultLagunaд.н.з. НОМЕР_1 мав технічну можливість запобігти виникнення даної дорожньої-транспортної пригоди.
Вважати вказаний висновок експерта необ'єктивним чи упередженим підстави відсутні, а незгода захисника з таким результатом не свідчить про наявність підстав для визнання його неналежним та недопустимим доказом у даній справі.
При цьому, на спростовування апеляційних доводів, апеляційний суд зауважує, що оскільки обставин того, що водій ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху, що перебуває у прямому причинному зв'язку з ДТП, внаслідок якого було пошкоджено як його, так і ОСОБА_1 автомобілі, свого підтвердження не знайшли, і у даній справі було здобуто достатньо доказів, якими підтверджується її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, допитувати експерта, яким було чітко встановлено, що саме остання мала технічну можливість запобігти даній ДТП, необхідності не було.
Таким чином, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає, що вказана справа була розглянута суддею повно, всебічно, об'єктивно і підстав для висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на що посилається захисник у поданій апеляційній скарзі, під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Враховуючи вказані обставини, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді районного суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд
Поновити захиснику Кузнєцову А.С. строк на апеляційне оскарження постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 29 листопада 2023 року.
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 29 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.