Справа № 450/2221/22 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.
Провадження № 22-ц/811/1986/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
18 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
за участю секретаря: Назар Х.Б.
з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) - Самборського В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання назаконним та скасування наказу про оголошення простою та стягнення різниці суми коштів заробітної плати,
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання назаконним та скасування наказу про оголошення простою та стягнення різниці суми коштів заробітної плати.
Просив визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті № 278 від 01.06.2022 «Про оголошення простою» в частині оголошення простою ОСОБА_1 - старшому державному інспектору відділ державного контролю на нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Львівській області та стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) різницю суми коштів заробітної плати за час перебування у простої.
Позов обгрунтований тим, що оскаржуваний наказ є безпідставний, незаконний та порушує права позивач на працю. Зазначає, що такий носить вибірковий характер, простій було оголошено лише позивачу та ОСОБА_3 із усіх старших державних інспекторів відділу державного контролю на нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, разом з тим без припинення діяльності роботодавця чи структурних його підрозділів. Окрім того зазначає, що оголошення простою не є заходом дотримання гарантій безпеки для життя та здоров'я працівника у розумінні чинного законодавства та жодним чином не впливає на стан такої безпеки, однак відповідач вказує таку підставу, як необхідність оголошення простою ОСОБА_1 поряд із необхідністю виконання постанови КМ України «Про припинення заході державного нагляду (контролю) і державного ринку нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання назаконним та скасування наказу про оголошення простою та стягнення різниці суми коштів заробітної плати - задоволено частково.
Визнано незаконним наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №278 від 01.06.2022 «Про оголошення простою» в частині оголошення простою ОСОБА_1 - старшому державному інспектору відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Львівській області.
Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на користь позивача ОСОБА_1 різницю суми коштів заробітної плати за час перебування у простої.
Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на користь позивача ОСОБА_1 сплачену ним суму судового збору у розмірі 992, 40 гривень.
Рішення суду оскаржила Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що враховуючи інтереси всіх своїх працівників, Укртрансбезпека об'єктивно не може забезпечити на довоєнному рівні роботою всіх своїх працівників, оскільки внаслідок воєнних дій змінились, як функції органу державної влади на рівні нормативно-правового регулювання, так і організаційна/технічна можливість їх реалізації. Вважає, що судом першої інстанції не враховано повноваження Укртрансбезпеки, як роботодавця та не надано оцінку факту, що у зв'язку із зменшенням обсягу навантаження на територіальні органи, Укртрансбезпека не в змозі під час воєнного стану, забезпечити на довоєнному рівні роботою всіх своїх працівників у тому числі і позивача за відсутності організаційної та технічної можливості та тимчасового законодавчого обмеження реалізації своїх функцій на місцях. Звертає увагу на те, що законодавчо було врегульовано питання дотримання прав осіб, трудова діяльність яких зазнала впливу внаслідок збройної агресії з боку російської федерації, зокрема шляхом оголошення простою. Вважає, що до спірних правовідносин доцільно застосовувати норми спеціального законодавства, на які посилався відповідач та врахувати роз'яснення Національного агентства України з питань державної служби від 04.03.2022 № 149-р/з «Щодо нез'явлення державних службовців на роботу та надання їм відпусток під час воєнного стану, а також оформлення відносин із державними службовцями, яких зараховано до територіальної оборони».Вказує, що в умовах тимчасового зупинення виконання значної частини функцій, відповідно неможливим є й забезпечення всіх працівників роботою у тому обсязі, який був наявний до початку повномасштабного вторгнення сил країни - агресора. Відтак, оспорюваний наказ Укртрансбезпеки від 01.06.2022 № 278, є обґрунтованим та таким, що прийнято внаслідок існування об'єктивних причин.Також зазначає, що жодним законодавчим актом не передбачена можливість проведення перерахунку розміру коштів під час перебування працівника у простої. Вимога позивача про стягнення різниці між сумою заробітної плати під час простою і сумою належної йому заробітної плати є самосійною позовною вимогою у розумінні статті частини першої статті 188 ЦПК України і відповідно має бути нормативно обґрунтована. Суд в порушення статей 188 та 175 ЦПК України, задовольнив вимоги ОСОБА_1 та стягнув з Укртрансбезпеки на користь позивача різницю суми коштів заробітної плати за час перебування у простої - без визначення розміру суми, що підлягає стягненню.
Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
08.08.2023 ОСОБА_1 подав відзив на скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, скаргу без задоволення.
У суді апеляційної інстанції представник Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) - Самборський В.О. просив апеляційну скаргу задовольнити. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає.
Відповідно до статті до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 232 КЗпП України, безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи.
Відповідно до ст. 34 КЗпП простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Згідно з частинами першою та другою статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України № 2263-IX від 22.05.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжувався, в останнє з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Пунктом 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, визначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Отже, вказаним Указом встановлено можливість обмеження конституційного права на працю, але в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, відповідні заходи правового режиму воєнного стану, перелічені у частині.
Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті № 278 від 01.06.2022 «Про оголошення простою» ОСОБА_1 - старшому державному інспектору відділу державного контролю на нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Львівській області оголошено простій не з вини працівника з 01 червня 2022 року до припинення чи скасування воєнного стану в України (а.с.12 т.1).
Однак як вірно вказав суд першої інстанції, у спірному наказі відсутнє посилання на відповідні положення частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також не зазначено обставин, які б свідчили про відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання позивачем роботи, та не наведено посилання на докази таких обставин, зокрема на такі, які б свідчили про об'єктивну неможливість здійснення позивачем роботи саме через введення воєнного стану.
На підставі встановлених судом фактичних обставин справи та наведених нормативних положень, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним спірний наказ в частині встановлення простою ОСОБА_1 - старшому державному інспектору відділ державного контролю на нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Львівській області.
У зв'язку з протиправністю спірного наказу в частині встановлення простою ОСОБА_1 - старшому державному інспектору відділ державного контролю на нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) у користь позивача різниці у заробітній платі (середньому заробітку) за весь час простою також є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Однак суд задоволив позовні вимоги в частині стягнення різниці суми коштів заробітної плати без визначення суми, що підлягає стягненню.
Встановлено, що Наказом Укртрансбезпеки № 651 від 22.12.2022, з 26.12.2022 року припинено простій не з вини працівника ОСОБА_1 , оголошений наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.06.2022 № 278 «Про оголошення простою»(а.с.228 т.1).
Враховуючи неправомірність встановлення позивачу простою з 01.06.2022 по 23.12.2022 протягом 148 робочих днів, колегія суддів вважає, що позивач має право на отримання від Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) середньої заробітної плати за період простою відповідно до наданого позивачем розрахунку у розмірі 102 199,63 грн (з урахування обов'язкових платежів).
Відповідачем наданий розрахунок не спростований, свого розрахунку не надано.
За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 квітня 2023 року в частині стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на користь позивача ОСОБА_1 різниці суми коштів заробітної плати за час перебування у простої слід змінити. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на користь ОСОБА_1 різницю суми коштів заробітної плати за час перебування у простої у розмірі 102 199,63 грн з урахування обов'язкових платежів.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) задовольнити частково.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 квітня 2023 року змінити в частині стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на користь позивача ОСОБА_1 різниці суми коштів заробітної плати за час перебування у простої.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на користь ОСОБА_1 різницю суми коштів заробітної плати за час перебування у простої у розмірі 102 199,63 грн з урахування обов'язкових платежів.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 28.06.2024
Головуючий
Судді