465/3087/24
3/465/1836/24
Іменем України
21.06.2024 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ст.122-4 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 868335 від 04.04.2024 року ОСОБА_1 у провину ставиться те, що він 02.04.2024 року о 19 год. 15 хв. у м. Львові по вул. Янева, 6А, керуючи автомобілем Volkswagen Multivan, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, не залишився на місці та не повідомив про подію підрозділ поліції, чим порушив п. 2.10.А, Д ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив. Зазначив, що дійсно вчинив ДТП, але наміру залишати місце пригоди не мав. Впродовж тривалого часу (близько півгодини) він очікував на власника припаркованого автомобіля, з яким відбулось зіткнення, однак, ніхто до транспортного засобу не підходив. З урахуванням того, що його дитина в той момент була хвора і він не міг більше очікувати, він залишив на лобовому склі автомобіля Hyundai записку потерпілому із вказанням свого номеру мобільного телефону. В подальшому до нього через певний час передзвонила водій пошкодженого авто і він прибув до поліції для оформлення адміністративних матеріалів. Наміру залишати місце ДТП він не мав, добросовісно залишив свої контакти і повідомив потерпілого про пригоду, тому просив справу про адміністративне правопорушення закрити. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пункт 2.10 «а, д» ПДР України зобов'язує водія, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди та повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.
За порушення вимог зазначеного пункту ПДР України передбачена відповідальність, встановлена ст. 122-4 КУпАП.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення передбачає прямий умисел.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, умисного наміру залишати місце ДТП у ОСОБА_1 не було, його дії не були спрямовані на вчинення адміністративного правопорушення та уникнення відповідальності, оскільки надані ним пояснення повністю узгоджуються із дослідженими матеріалами справи. Так, у письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_2 від 02.04.2024 року підтверджується факт того, що ОСОБА_1 залишив їй на лобовому склі автомобіля повідомлення про автопригоду і вказав свої дійсні дані, що дозволило їй зідзвонитися із ОСОБА_1 для подальшого оформлення ДТП. Крім цього, врахуванню підлягає те, що на дії ОСОБА_1 значний вплив мала хвороба дитини, до якої він поспішав, і наведене змушувало його до пошуку альтернативного варіанту повідомлення потерпілого про свою участь у ДТП. В результаті, надані ним дані дозволили працівникам поліції належно оформити подію ДТП, зафіксувати дійсні обставини справи. Відповідно, будь-яких дій, які б були спрямовані на свідоме уникнення відповідальності, ОСОБА_1 не було вчинено.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризуй діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
В справі не встановлено жодного належного і допустимого доказу, який би вказував на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, і який би достовірно підтверджував, що в нього був умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ч.1 ст.247 КУпАП, суд вважає, що порушене відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247 ч.1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Величко О.В.