Справа № 457/1019/24
провадження №3/457/443/24
06 червня 2024 року м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Василюк Т.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції № 2 Дрогобицького районного ВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, за ч. 1 ст. 164 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 556791 громадянка ОСОБА_1 , здійснювала реалізацію алкогольними напоями, а саме столовими винами фірми «Cotnar» без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності в торгових точках № 12 та № 15 по бульвару Юрія Дрогобича м. Трускавець. Провадила господарську діяльність за адресою: м. Трускавець, бульвар Ю. Дрогобича, хоча в фіскальному чеку вказано адресу м.Трускавець Бульвар Торосевича,15. Діяльність здійснювала 15.05.2024 року близько 14 год. 01 хв. Відповідно до ст. 278 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що з протоколом про адміністративне правопорушення вона не згідна, не визнає себе винною у правопорушенні, оскільки вона здійснювала торгівлю столовими винами у м. Трускавці на ярмарці, має всі необхідні документи та касовий апарат. З огляду на це просила суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 164 КУпАП визначає як адміністративне правопорушення провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Як вбачається із ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481 (далі Закон № 481), роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання (абз. 2 преамбули Закону № 481).
Статтею 15-3 Закону № 481 лише встановлені певні обмеження щодо місць та способу продажу столових вин.
Правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов'язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов'язки виробників, повноваження органів виконавчої влади i спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні регулює Закон України від 16 червня 2005 року № 2662 «Про виноград та виноградне вино» (далі Закон № 2662). Дія цього Закону поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства.
Як визначено ст. 1 Закону № 2662:
вино алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового, ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного, та/або дистиляту виноградного спиртового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об'ємних;
вино столове вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.
Не допускається випуск столових вин із вмістом спирту нижче 9 відсотків об'ємних, сортових 9,5 і марочних 10 відсотків об'ємних. Додавання спирту етилового або спиртованих виноматеріалів чи сусла до вин столових не допускається (ст. 6 Закону № 2662).
Вина кріплені залежно від вмісту спирту і цукру поділяються на міцні, десертні солодкі та десертні лікерні (ст. 7 Закону № 262).
Відтак, враховуючі наведені положення законодавства, роздрібна торгівля столовими винами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Вилучена продукція, відповідно до матеріалів справи, як вбачається із її найменування (столове) є столовим вином, доказів іншого посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, на яку в силу ч. 2 ст. 252 КУпАП покладається обов'язок доказування, не надано.
В той же час, з досліджених судом матеріалів справи судом встановлено, що інспектором ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області не надано жодного доказу того, що ОСОБА_1 не отримувала ліцензії на продаж алкогольних напоїв, до протоколу не надано доказів того, що дії ОСОБА_1 мають ознаки підприємницької діяльності, Також відсутні належні і достатні докази того, що вказаний товар є алкогольним, саме ОСОБА_1 на свій власний ризик здійснювала торгівлю алкогольними напоями з метою отримання прибутку та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльністі, оскільки саме такі дії передбачає об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Окрім цього в матеріалах справи відсутні фото чи відео фіксація факту здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності в торгових точках № 12 та АДРЕСА_2 .
Відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ст.ст.9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частина 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пунктом 12 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17.10.2014 року передбачено, що суди мають право повертати протоколи про адміністративне правопорушення, у разі недодержання при їх складанні вимог ст. 256 КУпАП, для доопрацювання.
З огляду на наведене, суддя вважає за необхідне скерувати матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 164 КУпАП, для доопрацювання.
Звертаю увагу на те, що статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відтак, постанова у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 256, 278, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, щодо ОСОБА_1 направити на доопрацювання до ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Т. В. Василюк