Справа № 450/2730/24 Провадження № 1-кп/450/421/24
27 червня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №42023140000000133 від 04.05.2023 р. відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.3 ст.368 КК України, -
13.06.2024 р. в порядку ст.ст. 283, 291 КПК України від прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 поступив в суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023140000000133 від 04.05.2023 р. відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.3 ст.368 КК України, щодо яких в ході досудового розслідування застосовано заходи забезпечення кримінального провадження у виді застави і відсторонення від посади.
В підготовчому судовому засіданні прокурор першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 подала клопотання про продовження строку відсторонення обвинуваченого ОСОБА_5 від посади заступника начальника ВП «Ремонтне вагонне депо Дрогобич» РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» строком на 2 місяці. Мотивувала клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 січня 2024 року ОСОБА_5 відсторонено від займаної посади заступника начальника ВП «Ремонтне вагонне депо Дрогобич» РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» терміном на 2 місяці, строк відсторонення якого неодноразово продовжувався ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01 березня 2024 року та 30 квітня 2024 року. Вказала, що на даний час, обставини, які стали підставою для відсторонення від посади продовжують існувати, оскільки інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 тяжке кримінально-каране діяння з ознаками корупції вчинено ним безпосередньо у зв'язку із займаною посадою, із використанням його службового становища, що унеможливлює виконання ним своїх обов'язків на час кримінального провадження. Перебування ОСОБА_5 на вказаній посаді безпосередньо сприяло вчиненню ним тяжкого корупційного злочину, а його корисливий мотив дає підстави вважати, що перебуваючи на цій посаді, останній зможе продовжити свою корисливу злочинну діяльність. Крім цього, ОСОБА_5 , перебуваючи на зазначеній посаді зможе перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, знищити, приховати чи підробити документи, а відтак існують обґрунтовані ризики для продовження обвинуваченому строку відсторонення від займаної посади. З огляду на вказане, просила клопотання задовольнити. Надала суду клопотання не долучаючи при цьому жодного письмового доказу в його обґрунтування.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 , з думкою якого погодився обвинувачений ОСОБА_5 , просив відмовити у задоволенні клопотання та подав відповідні письмові заперечення. Вказав, що подані прокурором протягом досудового розслідування та вчетверте до суду клопотання є аналогічного змісту, які орган обвинувачення навіть не намагається змінити. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 січня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 визначено заставу та певні процесуальні обов'язки, останні з яких неодноразово продовжувались 01 березня 2024 року і 30 квітня 2024 року, зокрема прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатись за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками та підозрюваними; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України та в'їзд на її територію. Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків, в тому числі з числа працівників ВП «Ремонтне вагонне депо Дрогобич» РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», не може бути покладений в обґрунтування необхідності відсторонення обвинуваченого від посади з огляду на те, що такий усунутий. Крім цього, ризик щодо можливості ОСОБА_5 перешкоджати кримінальному провадженню шляхом приховування та підроблення документів є надуманим, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт разом із зібраними стороною обвинувачення доказами скеровано до суду, а відтак обвинувачений не може приховати чи знищити докази, які не перебуваються у його розпорядженні. Зазначив, що мотиви прокурора про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні корисливого злочину із використанням займаної посади, який може продовжити злочинну поведінку за умови його поновлення, є лише припущенням. Водночас, прокурором не враховано п. 3 ч. 2 ст. 157 КПК України, згідно якої слід враховувати наслідки відсторонення для інших осіб. ОСОБА_5 страждає на захворювання серцево-судинної системи у зв'язку з чим потребує постійного лікування, на його утриманні перебуває мати ОСОБА_7 , яка є інвалідом І групи і потребує постійного догляду, за поточний рік він не отримував заробітної плати через відсторонення від посади, на все майно накладено арешт, а його сім'я позбавлена можливості лікування та існування і можливості для заробітку. Долучив довідку про доходи, медичні документи його та матері, а також процесуальні документи з матеріалів кримінального провадження. Наголосив, що прокурором не доведено наявність ризиків, які викладені у клопотанні та є підставою для продовження обвинуваченому відсторонення від займаної посади.
Розглянувши клопотання та матеріали обвинувального акту, заслухавши думку присутніх сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.131 КПК України відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження, яке застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 154 КПК України передбачено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
За пунктами 5, 6 ч. 2 ст. 155 КПК України у клопотанні про відсторонення від посади в обов'язковому порядку зазначаються, зокрема, виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 157 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Частиною 2 ст. 158 КПК України передбачено, що суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати; сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
Зі змісту ч. 2 ст. 157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Підставами для відсторонення будь-якої особи від посади, визначеними у п. 6 ч. 2 ст. 155 та ч. 1 ст. 157 КПК України, є можливість знищення чи підробка речей і документів, які мають суттєве значення для досудового розслідування; незаконні засоби впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження; протиправне перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В обґрунтування необхідності продовження строку відсторонення ОСОБА_5 від посади заступника начальника ВП «Ремонтне вагонне депо Дрогобич» РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» строком на 2 місяці прокурор покликається на те, що обвинувачений вчинив тяжке кримінально-каране діяння з ознаками корупції безпосередньо у зв'язку із займаною посадою та з використанням його службового становища, а тому може продовжити злочинну діяльність, має можливість знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для справи, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Проте, мотиви прокурора в частині ризику можливого продовження здійснення обвинуваченим ОСОБА_5 корисливої злочинної діяльності не обґрунтовано та не конкретизовано, є лише припущенням, який не підтверджений належними і допустимими доказами. Будь-яких можливих способів продовження вчинення такої корисливої злочинної діяльності у зв'язку з перебуванням обвинуваченого на займаній посаді суду не наведено.
Ризик можливості знищення чи підроблення речей і документів обвинуваченим ОСОБА_5 , які мають суттєве значення для справи, суд не бере до уваги, оскільки досудове розслідування завершено, а всі необхідні докази зафіксовано та зібрано органом обвинувачення.
Перебування на займаній посаді обвинуваченого ОСОБА_5 , який матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, не є обґрунтованим ризиком мотивів клопотання прокурора.
У цьому аспекті слід зазначити, що із самої суті такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, випливає те, що між свідками, обвинуваченим та займаною ним посадою повинен бути логічний взаємозв'язок, зокрема, наявний факт підзвітності, підконтрольності чи інших відносин, пов'язаних з обвинуваченим і займаною ним посадою. Ці обставини мають бути належно обґрунтованими.
Твердження про можливий незаконний виплив зі сторони обвинуваченого на свідків та інших учасників кримінального провадження не підтверджується будь-якими належними і допустимими доказами. Крім того, для нівелювання даного ризику на обвинуваченого покладались певні обов'язки, які визначені при обранні запобіжного заходу у виді застави, та неодноразово продовжувались, зокрема утримуватись від спілкування з особами, що є свідками у справі, в тому числі з числа працівників ВП «Ремонтне вагонне депо Дрогобич» РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця». З часу покладення на обвинуваченого ОСОБА_5 таких обов'язків, прокурором не наведено конкретних фактів, які б вказували на ті обставини, що обвинувачений намагався встановити контакт зі свідками, а його перебування на посаді надасть останньому можливість незаконно вплинути на них.
З огляду на наведені мотиви судом, аргументи прокурора є лише припущеннями та не підтверджені жодними доказами.
Крім цього, за п. 3 ч. 2 ст. 157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади, суд зобов'язаний врахувати наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Із наявних письмових доказів долучених захисником ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_5 страждає на захворювання серцево-судинної системи у зв'язку з чим потребує лікування, на його утриманні перебуває мати ОСОБА_7 , яка є інвалідом І групи і потребує постійного догляду, за поточний рік він не отримував заробітної плати через відсторонення від посади, на все його майно накладено арешт, а його сім'я позбавлена можливості лікування та існування.
Слід також вказати, що ОСОБА_5 продовжено строк відстороння від займаної посади ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2024 року, натомість прокурором та захисником у клопотанні і запереченнях вказується дата такої 01 березня 2024 року, що не відповідає дійсним обставинам кримінального провадження. Однак, жодною із сторін кримінального провадження не надано суду ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30 квітня 2024 року, якою ОСОБА_5 продовжено строк відстороння від займаної посади.
Згідно статтей 6 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішенні Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165, ЄСПЛ вказав, що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру». Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом». Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя».
В силу практики ЄСПЛ вислів «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції вимагає серед інших речей, що захід, про який йдеться, повинен мати підґрунтя в національному законодавстві (рішення у справі «Олександра Дмітрієва проти Росії» (Aleksandra Dmitriyeva v. Russia), заява № 9390/05, п. 104).
У пункті 266 рішення «Вавржичка ті інші проти Чеської Республіки» (Vavшiиka and Others v. the Czech Republic), заява № 47621/13) ЄСПЛ вказав, що оспорюване втручання мало б опиратися на національне законодавство. Водночас, закони повинні бути як адекватно доступними, так і сформульованими з достатньою точністю, щоб ті, кого вони стосуються, могли регулювати свою поведінку та, в разі необхідності, передбачити до розумного ступеню наслідки своєї поведінки.
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).
Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польщі) §43).
Однак із плином часу, інтереси слідства стають недостатніми, а за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань (Clooth v.Belgiu (Клоот проти Бельгії), §44).
З огляду на вказане, прокурором не доведено ризиків, які викладені у клопотанні, такі не виправдовують ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_5 , а наслідки відсторонення обвинуваченого від посади для інших осіб, є негативним, що дає змогу дійти висновку про необґрунтованість клопотання органу обвинувачення про продовження строку відсторонення обвинуваченого ОСОБА_5 від посади заступника начальника ВП «Ремонтне вагонне депо Дрогобич» РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» строком на 2 місяці.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для продовження відсторонення обвинуваченого ОСОБА_5 від посади заступника начальника ВП «Ремонтне вагонне депо Дрогобич» РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»,а тому у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 154-157, 372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку відсторонення обвинуваченого ОСОБА_5 від посади заступника начальника ВП «Ремонтне вагонне депо Дрогобич» РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» строком на 2 місяці - відмовити.
Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 27 червня 2024 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області.
Суддя ОСОБА_1