Справа №333/3840/23
Пр. 2/333/274/24
11 червня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Наумової І.Й., за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом про зменшення розміру аліментів, присуджених на утримання дитини, який обґрунтовує наступним.
22 жовтня 2015 року між Позивачем, ОСОБА_1
та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено шлюб, який рішенням Комунарського районного суду від 20.05.2011 року було розірвано.
Під час цього шлюбу народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із Відповідачкою.
22 серпня 2011 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя прийнято заочне рішення по справі 2-2829/11 про стягнення з Позивача на користь Відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 29.04.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
На сьогоднішній день, у Позивача на утриманні перебуває ще дитина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вважає, що для забезпечення потреб дітей доцільним є зменшити розмір аліментів до 1/6 частки від усіх доходів Позивача, що становитиме більше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач вказує, що його середнє грошове забезпечення, як військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 складає 14 784 грн., що відповідає середній заробітній платі по регіону, натомість відповідно до п. 1 постанови КМУ № 168, він отримає додатково до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах Позивачем виплати можуть змінюватися і коливатися в залежності від кількості днів у місяці безпосереднього перебування у активній зоні бойових дій, а тому такі виплати не носять системного постійного характеру, крім того вони спрямовуються на належне виконання бойових завдань, і є лише справедливою сатисфакцією за ризики загинути, а тому кошти вкрай важливі для спрямування на збереження життя.
На підставі вищевказаного позивач просить суд: зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі заочного рішення по справі 2-2829/11 від 22 серпня 2011 року виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя, на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2023 р. відкрито провадження у справі та призначений її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, та встановлений сторонам строк для надання заяв по суті спору.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2024 р. постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, останнім надано заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягають.
В судові засідання відповідачка по справі повторно не з'явилася, з урахуванням положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України про час, дату та місце слухання справи повідомлена, своїм правом на надання відзиву на позов не скористалася, заяв про відкладення слухання справи чи розгляд справи за її відсутності до суду не скеровувала.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України, з урахуваннямвідсутності заперечень з боку позивача щодо ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачки в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії № НОМЕР_2 .
Шлюб між сторонами розірваний, неповнолітня донька сторін ОСОБА_3 мешкає з відповідачкою. Дані обставини підтверджуються рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2011 р. по справі №2-2829/11, яким присуджено стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання їх доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки від доходів платника, щомісячно, починаючи з 29.04.2011 р. і до досягнення дитиною аліментів (копія рішення суду та виконавчого листа додана до позову).
Позивач має на утриманні ще іншу дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання якої рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.05.2013 р. по справі №333/2287/13-ц присуджено стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини доходів платника аліментів, щомісячно, починаючи з 22.03.2013 р. і до досягнення дитиною повноліття (копія рішення суду та виконавчого листа додана до позову).
З довідок, наданих військовою частиною НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 проходить військову службу, брав участь у бойових діях в зв'язку з воєнним станом в Україні, отримує грошове забезпечення як військовослужбовець, та інші виплати, передбачені законодавством військо службовцям, з яких також утримуються аліменти. Всього нараховано грошового забезпечення за період з квітня 2022 р. по березень 2023 р. у розмірі 185249,89 грн. та додаткових виплат за безпосередню участь у бойових діях 1 092 156,99 грн., яких сплачено аліментів на суму 388764,74 грн.
З розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем 01.04.2023 р. в порядку виконання рішення суду про стягнення з позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що позивач має заборгованість по сплаті цих аліментів станом на 01.09.2021 р. у розмірі 79 968,16 грн., при цьому вже станом на 01.03.2023 р., заборгованість по сплаті цих аліментів вже відсутня.
Аналізуючи розрахунок заборгованості суд приходить до висновку, що протягом грудня 2022 р. по березень 2023. з доходу позивача утримувався значний розмір аліментів задля погашення заборгованості по ним, яка станом на 01.04.2023 р. вже відсутня. Відомостей, які утримання від доходів позивача на сплату цих аліментів, здійснювалося з квітня 2023 р., тобто після погашення заборгованості, позивачем суду не надано.
Позивачем надані квитанції про придбання товарів, зокрема одягу, взуття для військової служби в 2022 р., 2023 р. на значні суми, при цьому купівля даних товарів не може бути підставою для зменшення розміру аліментів.
З наданих квитанцій про здійснення платежів через АТ «Альфа-Банк», не можливо встановити, який товар чи послуга оплачувалась, тому суд вважає їх недостовірними доказами у справі.
Наданий Акт виконаних робіт від 30.03.2023 р., суд вважає не належним доказом, оскільки відсутні відомості, що замовником робіт є позивач, і що він має, будь-яке відношення до автомобіля, який ремонтувався в м. Лубни.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", визначені в порядку ст.192 СК України аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що після присудження рішення суду від 22.08.2011 р. про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , 2006 р.н., у нього змінився сімейний стан, а саме, у 2012 р. народилася ще одна дитина, на яку рішенням суду від 28.05.2013 р. були стягнені аліменти, при цьому в останньому рішенні суду розмір аліментів визначений з урахуванням як матеріального стану, так і наявності в ОСОБА_1 двох дітей на утриманні. Дане судове рішення ОСОБА_1 не оскаржувалося.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2016 р. по справі №333/826/16-ц в задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про зменшення розміру аліментів відмовлено. Дане рішення також не оскаржувалося позивачем.
Після вищевказаних рішень суду, сімейний стан позивача не змінювався.
З доданих доказів, зокрема з довідки з місця служби позивача та розрахунку заборгованості по аліментам, вбачається, що матеріальний стан позивача в 2022 р., 2023 р. покращився, що слугувало, зокрема і погашенню заборгованості по аліментам.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не обґрунтоване його посилання, що в нього погіршився майновий стан.
Враховуючи рішення суду від 22.08.2011 р. по справі №2-2829/11, аліменти з ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , мають стягуватися до повнолітня ОСОБА_4 , тобто вже 21.06.2024 р. стягнення аліментів буде припинено .
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 259, 263, 264, 265,280,281 ЦПК України, ст.ст. 180 - 184, 192 СК України, суд, -
В задоволення позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , про зменшення розміру аліментів на утриманні дитини, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І.Й.Наумова