Справа № 303/3264/22
1-кп/308/132/24
20 червня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання обвинуваченого про призначення психолого-фізіологічної, дактилоскопічної та біологічної експертиз у кримінальному провадженні № 22022070000000015, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2022, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Лєрмонтов Ставропольського краю Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 14 ст. 113 та ч. 1 ст. 263 КК України,
Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 14 ст. 113 та ч. 1 ст. 263 КК України.
У ході розгляду кримінального провадження обвинувачений заявив клопотання про призначення судової психолого-фізіологічної експертизи за допомогою приладу «Поліграф» на предмет встановлення правдивості показань обвинуваченого.
Окрім цього від останнього надійшло клопотання про призначення дактилоскопічної та біологічної експертиз боєприпасів, які булим вилучені під час обшуку 26.02.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , на предмет виялення або спростування його причетності до інкримінованого йому стороною обвинувачення кримінального правопорушення, зокрема, встановлення наявності на даних боєприпасах його біологічних залишків.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали подані ними клопотання та просли їх задовольнити.
Прокурор заперечив щодо задоволення клопотань обвинуваченого. Звернув увагу, що немає нормативно-правового акту, який регулює порядок проведення психофізіологічного дослідження. Висновки такого дослідження не мають доказового значення. Щодо проведення дактилоскопічної та біологічної експертиз боєприпасів, звернув увагу, що проводити такі не доцільно, так як боєприпаси вилучені ще в 2022 році, вже були предметом експертизи. А тому проведення зазначених експертиз не сугуватиме з'ясуванню яких-небудь обставин, що матимуть якесь значення для кримінального провадження та лише спричинить затягування строку розгляду справи.
Заслухавши учасників кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 КПК України, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
При цьому, за ч. 1 ст. 244 КПК України, сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:
1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
Таким чином, підставою для проведення експертизи є необхідність з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, за допомогою спеціальних знань.
Сторона захисту заявила клопотання про призначення судової психолого-фізіологічної експертизи з метою перевірки правдивості показань обвинуваченого.
Поряд з цим, пунктом 6.8.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/56.8.1. передбачено, що психологічна експертиза може бути проведена із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа.
Предметом її проведення є отримання орієнтувальної інформації щодо: ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; повноти наданої опитуваною особою інформації; джерела отриманої опитуваною особою інформації; уявлень опитуваної особи про певну подію; іншої орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій.
Отже, висновки судово-психологічних експертиз із застосуванням комп'ютерного поліграфа не є однозначними по своїй суті, а несуть в собі орієнтувальну інформацію.
Фактичні дані висновків психологічних експертиз не можуть бути використані як єдині, беззаперечні, самостійні джерела доказів.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 13 березня 2024 року в справі № 760/23990/17 (провадження № 51-5304км23)
Проведення психологічної експертизи, згідно з клопотанням обвинуваченого, спрямоване на перевірку його показань.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Поряд з цим, згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відтак, перевірка правдивості (в тому числі достовірності) показань обвинуваченого, згідно з нормами КПК України, є компетенцією суду, а не експерта, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного клопотання.
Що стосується клопотань обвинуваченого про призначення судової дактилоскопічної та біологічної експертиз вилучених під час обшуку на досудовому розслідуванні боєприпасів, суд дійшов висновку про відмову в їх проведенні з огляду на те, що обвинуваченим не доведено підстав для призначення експертизи.
Зокрема, на переконання суду, питання наявності чи відсутності біологічних слідів обвинуваченого на вилучених боєприпасах не має істотного значення для кримінального провадження.
Твердження захисника обвинуваченого, що під час судового провадження повинна бути доведена пряма причетність обвинуваченого до знайдених боєприпасів, не покладає на суд обов'язку призначати відповідну експертизу, позаяк, згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на прокурора.
Водночас, частиною 1 статті 22 КПК України, визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
До того ж форма, заявленого обвинуваченим клопотання не відповідає вимогам, визначеним п.п. 1-5 ч. 2 ст. 242 КПК України.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що, згідно з ч. 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України.
Під час розгляду клопотання не було встанволено жодних фактичних даних, які б свідчили про те, що обвинувачений у порядку, визначеному ст. 242 КПК України, клопотав перед слідчим суддею про призначення таких експертиз на досудовому розслідуванні, не обгрунтував чим саме викликане призначення такої експертизи є доцільним та необхідним на етапі судового провадження.
З моменту вилучення боєприпасів пройшов тривалий час, і такі вже направлялися на експертні дослідження під час досудового розслідування, що нівелює доцільність призначення дактилоскопічної та біологічної експертиз з огляду на їх сумнівну достовірність.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання обвинуваченого про призначення даних експертиз слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 242, 509 КПК України, суд, -
1. У задоволення клопотання обвинуваченого про призначення судової психолого-фізіологічної експертизи відмовити.
2. У задоволення клопотання обвинуваченого про призначення судової дактилоскопічної експертизи відмовити.
3. У задоволенні клопотання обвинуваченого про призначення судової біологічної експертизи відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Час та дата оголошення повного тексту ухвали 13 год. 15 хв. 25 червня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1