Справа №: 307/2577/24
Провадження № 3/307/1138/24
28 червня 2024 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сойма М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна справу, яка надійшла із відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, непрацюючого, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 204-1, ч. 1 ст. 185-10 КУпАП,
ОСОБА_1 18 червня 2024 року близько 10 год. 00 хв. прикордонним нарядом «Група Реагування» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) на напрямку прикордонного знаку № 263 (територія Тячівського району Закарпатської області) на відстані 50 метрів від лінії державного кордону, в межах прикордонної смуги, був виявлений та затриманий за спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст. 9, ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 18 червня 2024 року близько 10 год. 00 хв. прикордонним нарядом «Група Реагування» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) на напрямку прикордонного знаку № 263 на відстані 50 метрів від лінії державного кордону (територія Тячівського району Закарпатської області) був виявлений та в подальшому затриманий при спробі незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску, та після виявлення не виконав неодноразово повторювану законну вимогу сержанта ОСОБА_2 , який виконував обов'язки старшого прикордонного наряду «Група Реагування» із завданням контролю за дотриманням правил прикордонного режиму, шляхом перевірки осіб, транспортних засобів, відмовився надати для огляду документи, які посвідчують особу та самовільно продовжив рух в сторону населеного пункту с. Бедевля, після чого був затриманий складом прикордонного наряду «Група Реагування". Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 11 «Положення про прикордонний режим», затвердженого Постановою КМУ від 27 липня 1998 року за № 1147, ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну прикордонну службу України» від 19 червня 2003 року, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, позаяк подав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, при цьому зазначив, що вину визнає повністю.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 185-10 КУпАП як злісна непокора законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, та склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 204-1 КУпАП як спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Згідно ст. 9 Закону України "Про Державний кордон України" перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересннування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП стверджується:
- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 286057 від 18 червня 2024 року, в протоколі про адміністративне затримання від 18 червня 2024 року, в письмовому поясненні ОСОБА_1 та військовослужбовця ОСОБА_2 ..
Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП підтверджується:
- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 286056 від 18 червня 2024 року, в протоколі про адміністративне затримання від 18 червня 2024 року, в письмовому поясненні ОСОБА_1 та військовослужбовця ОСОБА_2 ..
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи вимоги ст. 33, ч. 2 ст. 36 КУпАП, особу правопорушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, обставини вчинення ним правопорушення, вважаю, що відносно ОСОБА_1 слід обрати міру адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400, 00 (Три тисячі чотириста гривень 00 копійок) гривень за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, оскільки такі знаряддя та засоби відсутні.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ч. 2 ст. 36, ч. 1 ст. 185-10, ч. 1 ст. 204-1, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 (Вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) гривень.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400, 00 (Три тисячі чотириста гривень 00 копійок) гривень без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400, 00 (Три тисячі чотириста гривень 00 копійок) гривень без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 гривень (Шістсот п'ять гривень 60 коп.) до ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ 37993783), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Роз'яснити особі до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Тячівського районного суду
Закарпатської області: Сойма М.М.