"04" червня 2024 р.,
м. Київ
Справа № 910/1600/24
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Репікової З.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» (08149, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Горького, будинок 5В, код ЄДРПОУ 39018680)
до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, м. Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 23243188)
та Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, 8-В, код ЄДРПОУ 42094646)
про зобов'язання сприяти проведенню звірки взаєморозрахунків із постачання електричної енергії,
за участю представників:
позивача: Звєрєва Олена Володимирівна;
відповідача-1: Гурін Любов Василівна;
відповідача-2: Талаш Вікторія Юріївна,
Історія розгляду справи
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про зобов'язання сприяти проведенню звірки взаєморозрахунків із постачання електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 позовну заяву з додатками передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.
Господарський суд Київської області, враховуючи те, що відповідно до частини 6 ст. 31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються, прийняв до провадження позовну заяву. Ухвалою від 13.03.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі на 01.04.2024. Судом встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.
У судовому засіданні 01.04.2024 були присутні представники позивача та відповідача-2. До суду надійшли відзиви від відповідача-1 та відповідача-2, які долучені до матеріалів справи. Від позивача надійшла заява про зміну предмету позову. Враховуючи надходження відзивів від відповідачів та заяви про зміну предмету позову, суд встановлює строк для подання пояснень щодо заяви про зміну предмету позову іншим сторонам та строк для подання відповіді на відзив до наступного судового засідання, у зв'язку з цим суд відклав розгляд справи в підготовчому засіданні до 15.04.2024 до 14:15.
У судовому засіданні 15.04.2024 були присутні представники сторін. До суду надійшли додаткові пояснення щодо заяви про зміну предмету позову від відповідача-1 та відповідача-2 та відповідь на відзив відповідача-1, які судом долучено до матеріалів справи.
Представник позивача зазначила, що не отримувала відзив від відповідача -1, у зв'язку з чим не подала відповідь на відзив. З огляду на це, суд надав для ознайомлення представнику позивача відзив відповідача-1 для зняття фотокопії в судовому засіданні.
Враховуючи надходження відповіді на відзив від позивача, суд встановив строк для подання заперечень відповідачу-2 до 22.04.2024, у зв'язку з цим суд відклав розгляд справи в підготовчому засіданні до 22.04.2024 до 14:30.
У судовому засіданні 22.04.2024 були присутні представники сторін. До суду надійшли заперечення та заява з процесуальних питань від представника позивача, які судом долучено до матеріалів справи.
Вислухавши думку представників відповідачів в судовому засіданні щодо заяви представника позивача про надання часу для здійснення перевірки проведених коригувань рахунків, суд задовольнив дану заяву.
Враховуючи задоволення заяви представника позивача, суд встановив строк для здійснення перевірки проведених коригувань рахунків сторонами до 13.05.2024, у зв'язку з цим суд відкладав розгляд справи в підготовчому засіданні до 13.05.2024 до 14:00.
У судовому засіданні 13.05.2024 були присутні представники позивача та відповідача-2. Від представника відповідача-1 надійшла заява про проведення засідання без його участі, яка прийнята судом. Враховуючи закінчення визначених процесуальним законом строків, суд закрив підготовче провадження та признив справу до розгляду по суті на 28.05.2024 на 15:30.
У судовому засіданні 28.05.2024 були присутні представники сторін. Заслухавши вступне слово представників сторін, суд на стадії дослідження доказів оголосив перерву до 04.06.2024 до 16:00 .
У судовому засіданні 04.06.2024 судом прийнято рішення у справі.
Зміст позовних вимог
Позивач просив суд зобов'язати відповідача сприяти проведенню звірки взаєморозрахунків із постачання електричної енергії у Житловому Комплексі “Софія Київська” у будинках, розташованих за адресами: 08149, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка: вул. Горького, буд. 5-Г, буд. 5-Б, буд. 5-В; вул. Чубинського, будинки буд.2, буд.4, буд.8А, буд.6-Б, буд.8-В, буд.8-Б, щодо споживання електричної енергії у 2024 році (січень, лютий) результати якої оформити документально та провести відповідні коригування спірних актів.
Звертаючись до суду позивач посилався на отримане ним від ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" попередження про припинення (обмеження) постачання електричної енергії споживачу вих. № 04/550/622-27 від 02.02.2024. У позові акцентовано увагу на тому, що у вказаному попередженні відсутні відомості про суму заборгованості з оплати спожиту електричну енергію саме позивачем та іншими споживачами, не враховано, що за вказаними адресами створені об'єднання співвласників багатоквартирних будинків та інші важливі відомості, які впливають на взаєморозрахунки та розмір поточної заборгованості споживачами на території Житлового Комплексу «Софія Київська».
Крім того, зазначено, що у попередженні вказані невідомі позивачу засоби EIC код ТКО порядковими номерами: 5, 6, 7, 8, 29, 35, 36, 37, 39, 40, 41, 42, 43, 44. Вказана обставина може стати причиною невідповідності облікових даних фактичним даним у кількісному грошовому виразі.
Разом з тим, позивач вказував на те, що постачання електричної енергії для живлення та забезпечення функціонування електроустановок, що є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку (місць загального користування, ліфтів, насосів, домофонів) до моменту укладання ОСББ прямого договору з постачальником електроенергії здійснюється через ТОВ «ЖЕО «Софія Київська», що отримує зведені рахунки-фактури за спожиту електричну енергію від постачальника електроенергії ТОВ "Київська обласна ЕК" та передає рахунки на оплату відповідним платникам.
Позивачем отриманий лист (вих. № 01/08/24 від 08.02.24, вх. № 57 від 08.02.2024) згідно якого ОСББ «Софія Київська 5В» відмовляється оплачувати виставлені раху наполягає на зверненні до ДТЕК Київські регіональні електричні мережі щодо показників лічильників та відображення даних щодо спожитої електричної енергії за окремими лічильниками.
За переконанням позивача облікова заборгованість виникла помилково у зв'язку з непроведенням звірки взаєморозрахунків на території Житлового комплексу «Софія Київська».
Позивач вказав, що спірні відносини за даним позовом виникли з Договору № 220065431 від 01.01.2019 про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між Позивачем (ЖЕО) та відповідачем-1 (ДТЕК) та Договору № 420081726 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії, укладеного між Позивачем (ЖЕО) та Відповідачем-2 (КОЕК). На підставі зазначених договорів Відповідач-1 та Відповідач-2 кожного місяця виставляють Позивачеві рахунки за спожиту електричну енергію. Однак наразі зазначення в рахунках ДТЕК та КОЕК помилкових/неправдивих відомостей набуло системний характер.
При цьому позивач додатково зазначив, що відповідно до пункту 11.5.13 глави 11.5 «Обмеження, припинення та відновлення розподілу електричної енергії» Кодексу систем розподілу, у разі несплати або неповної оплати за послуги з електроживлення у строки, визначені договором про надання послуг розподілу електричної енергії, ОСР надає Користувачу письмовим повідомленням (з позначкою про вручення) попередження про припинення електроживлення. У разі звернення Користувача до суду щодо вирішення спірних питань він повідомляє про це ОСР та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. До вирішення у суді спірного питання між сторонами відключення об'єкта Користувача не здійснюється.
Позиція ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
Згідно з п. 11.5.12 Кодексу систем розподілу електропостачальник має право звернутися до ОСР щодо припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії), з яким електропостачальником укладено договір про постачання електричної енергії. У зверненні електропостачальник повинен, зокрема, зазначити дані, що ідентифікують відповідного споживача електричної енергії (EICкод), та причину (підставу) припинення електроживлення такого споживача електричної енергії.
ОСР не має права вимагати від електропостачальника обґрунтування причини (підстави) припинення електроживлення, якщо вона відповідає випадкам, визначеним Правилами роздрібного ринку електричної енергії.
Як вбачається з коментованих вище норм, у зверненні до ОСР щодо припинення електроживлення Користувача, електропостачальник зазначає дані, які ідентифікують відповідного споживача електричної енергії (EIC-код), та причину (підставу) припинення електроживлення такого споживача електричної енергії. При цьому ОСР не має права вимагати від електропостачальника обґрунтування причини (підстави) припинення електроживлення.
Попередження ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про припинення (обмеження) постачання електричної енергії споживачу ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» № 04/550/622-27 від 02 лютого 2024 року, містить всю передбачену чинним законодавством інформацію, яку і має містити попередження відповідного характеру, а саме: підставу для припинення (обмеження) постачання електричної енергії (заявка електропостачальника ТОВ «КОЕК» від 26.01.2024 року), зазначено про наявність заборгованості перед постачальником, вказано дату час з якого заплановано проведення дій щодо припинення (обмеження) постачання електричної енергії, а також надано перелік ТКО електропостачання яких буде припинено. До того ж, Відповідачем 1 у попередженні про припинення (обмеження) постачання електричної енергії споживачу ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» № 04/550/622-27 від 02 лютого 2024 року, вказано, що у відповідності з п.11.5.12 Кодексу систем розподілу ОСР не розглядає заперечення щодо припинення електроживлення або звернення щодо неправомірності дій електропостачальника від споживачів електричної енергії. Для розгляду таких звернень запропоновано споживачу звернутись до електропостачальника.
Позивач вказує, що у попередженні про припинення (обмеження) постачання електричної енергії № 04/550/622-27 від 02 лютого 2024 року вказані невідомі Позивачу засоби ЕIС код ТКО за порядковими номерами 5,7,8,29,35,36,37,39,40,41,42,43,44. Що на думку Позивача могло бути причиною невідповідності облікових даних фактичним даним у кількісному та грошовому виразі.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.08.2023 № 1495, постановлено затвердити Зміни до Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311. Операторам систем розподілу до 01 січня 2025 року створити у власних електричних мережах додаткову область комерційного обліку та відповідні точки комерційного обліку для визначення втрат електричної енергії на 1 класі напруги в електричній мережі оператора систем розподілу та зареєструвати їх у адміністратора комерційного обліку.
На виконання вимог Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.08.2023 № 1495, Оператором систем розподілу створено у власних електричних мережах додаткові область комерційного обліку та відповідні точки комерційного обліку
Таким чином, новостворені ЕІС-коди площадки вимірювання, включають в себе фактично погоджені з Позивачем на підставі заяви-приєднання ЕІС-коди точки комерційного обліку та номери лічильників, що в свою чергу спростовує, що в попередженні про припинення (обмеження) постачання електричної енергії № 04/550/622-27 від 02 лютого 2024 року вказані помилкові та такі що не мають відношення до Позивача засоби ЕIС код ТКО
Відповідач зосереджував увагу на тому, що підставою відповідного позову стало те, що на думку позивача облікова заборгованість виникла помилково у зв'язку з непроведеною звіркою взаєморозрахунків на території Житлового комплексу «Софія Київська». Слід звернути увагу суду, що будь-яких звернень позивача на адресу відповідача-1 щодо проведення звірки взаєморозрахунків з даного приводу не надходило.
Крім того, із заявленої позовної вимоги Позивача не можливо визначити: 1) якого саме відповідача Позивач просить суд зобов'язати сприяти проведенню звірки взаєморозрахунків; 2) сприяти кому в проведенні взаєморозрахунків із постачання електричної енергії; 3) в чому полягають дії та що саме має бути вчинено для сприяння проведення взаєморозрахунків; 4) період за який необхідно сприяти проведенню звірки взаєморозрахунків.
З огляду на викладене вище, Відповідач 1 вважає, що обраний Позивачем спосіб захисту прав є неналежним та неефективним, оскільки не передбачений чинним законодавством та не може жодним чином призвести до захисту або сприяти ефективному відновленню порушеного (як вважає Позивач) права.
Вбачається що між ОСББ «Софія Київська 5» та Позивачем наявні договірні відносини щодо компенсації вартості спожитої електричної енергії. З долучених доказів можна зробити висновок, що ОСББ відмовляється компенсувати ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» вартість спожитої електричної енергії згідно виставлених рахунків № 15 від 01 лютого 2024 року за листопад 2023 року на суму 29 153,52 грн за спожиту електричну енергію у кількості 11043 кВт, № 16 від 01 лютого 2024 року за грудень 2023 року на суму 48298,80 грн за спожиту електричну енергію у кількості 18295 кВт.
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» не є стороною договору укладеного між ОСББ та «ЖЕО «Софія Київська» про компенсацію спожитої електричної енергії, отже Відповідач 1 не може нести відповідальність за порушення умов договору, стороною якого він не являється.
Крім того, як слід звернути увагу, що як вказано в листі ОСББ, Позивач виставив рахунки, що спростовує доводи Позивача, що він позбавлений самостійно визначити кількість спожитої електроенергії ОСББ.
Позиція ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія"
Правовідносини між Товариством та ТОВ «ЖЕО «СОФІЯ КИЇВСЬКА» виникли та регулюються на підставі: Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420081726 від 01.01.2019; Договору про постачання електричної енергії споживачу № 420065431 від 01.01.2019, що не заперечується сторонами.
Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ обсяг електричної енергії, фактично спожитої Позивачем протягом строку дії Договору, визначається шляхом фіксації (зйому) показань Адміністратором комерційного обліку/Оператором систем розподілу (ОСР) - ПрАТ «Дтек Київські Регіональні Електромережі» та надається до ТОВ «Київська Обласна ЕК» з метою подальшого формування відповідних рахунків-фактур.
15 січня 2024 року згідно з Договором № 420081726 на підставі переданих Відповідачем 1 обсягів споживання електричної енергії Товариством було виставлено Позивачу рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію № 5199094953 за Січень 2024 року від 15.01.2024, згідно з яким (з наростаючим підсумком з урахуванням боргу за грудень 2023 року) сума до сплати становила 2 176 466, 26 грн.
Кінцевою датою сплати заборгованості визначено 22.01.2024.
Натомість ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» згідно з платежами, здійсненими від 18.01.2024, 19.01.2024, 25.01.2024, 26.01.2024, наявну заборгованість погашено частково, а саме - сплачено вартість електричної енергії, спожитої за грудень 2023 року, на загальну суму 936159, 87 грн.
Тобто, Позивачем допущено неналежне виконання своїх договірних зобов'язань.
Згідно з п. 5.5.5 ПРРЕЕ за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач електричної енергії зобов'язаний припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 7.5 ПРРЕЕ наявність заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником є однією з підстав для припинення постачання електричної енергії споживачу.
З огляду на наявність заборгованості ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» за січень 2024 року в сумі 1 240 306, 39 грн, яка мала бути сплачена до 22.01.2024 включно, 26.01.2024 Товариством було подано заявку до ОСР - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про припинення (обмеження) споживання електричної енергії.
На виконання вимог пп. 2 п. 7.5 ПРРЕЕ, на підставі заявки електропостачальника від 26.01.2024 в зв'язку з наявною заборгованістю з оплати за спожиту електричну енергію, ОСР на адресу ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» було направлено попередження про припинення (обмеження) електричної енергії споживачу, зазначивши, що постачання буде припинено з 09:00 години 12.02.2024.
Додатково зазначаємо, що 26.01.2024 на адресу ТОВ «Київська Обласна ЕК» від ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» надійшов лист № 21 від 26.01.2024 (копія додається), зі змісту якого вбачається, що Позивачем визнано: - факт отримання рахунку на оплату № 5199094953 від 15.01.2024; - наявність заборгованості за січень 2024 року та її точний розмір (1 240 306, 36 грн); - факт отримання щодо цієї заборгованості попередження про обмеження електропостачання від 12.02.2024.
Таким чином, Позивачем визнано існування заборгованості за січень 2024 року, більше того - вказано, що її буде сплачено ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» найближчим часом.
Окрім зазначеного, відповідач звертав увагу на те, що позивачем (поза визначеним сторонами строком) все ж було сплачено борг за спожиту в січні 2024 року електричну енергію: суму в розмірі 624000, 00 грн було отримано Товариством 08.02.2024; суму в розмірі 400000,00 грн було отримано Товариством 09.02.2024; суму в розмірі 216306,39 грн було отримано Товариством 12.02.2024, тобто в дату запланованого припинення (обмеження) постачання електричної енергії.
Згідно з пп. 2 п. 7.5 ПРРЕЕ в разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється. З огляду на те, що ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» з порушенням строків, проте все ж було погашено заборгованість за спожиту електричну енергію, заявку на припинення постачання Товариством відкликано, роботи з припинення (обмеження) постачання електричної енергії в заплановані дату та час не проводилися.
Таким чином, станом на сьогодні, у ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» перед ТОВ «Київська обласна ЕК» відсутня заборгованість за Договорами про постачання електричної енергії № 420081726 та № 420065431 від 01.01.2019, і, як наслідок, у Товариства відсутня підстава для здійснення припинення (обмеження) постачання електричної енергії.
Окрім іншого відповідач звертав увагу на те, що у позовній заяві ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» не вказано, в який спосіб було допущено порушення прав Позивача з боку ТОВ «Київська Обласна ЕК», та в чому полягає таке порушення; не зазначено за яких обставин проявляється незаконність дій Товариства, і, як наслідок, Позивачем не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження реального порушення своїх прав. Будь-яких звернень Позивача на адресу Товариства щодо необхідності отримання акту звіряння взаємних розрахунків не надходило.
Обраним Позивачем способом захисту прав є зобов'язати Відповідача (!) (не уточнено якого саме) сприяти проведенню звірки взаєморозрахунків із постачання електричної енергії, результати якої оформити документально та провести відповідні коригування. Відповідач 2 вважає, що в цьому випадку визначений Позивачем спосіб захисту є неналежним та неефективним, оскільки не передбачається чинним законодавством та не може жодним чином призвести до захисту або сприяти ефективному відновленню порушеного (на думку Позивача) права.
Висновки господарського суду
В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
За змістом частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Правовідносини, що склалися між сторонами врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії", який визначає визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, що відповідає статті 4 наведеного Закону.
Статтею 45 цього Закону врегульовано, що розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
В силу статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
З наданих у справу доказів вбачається, що оператором системи розподілу в спірних правовідносинах виступає ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", між ним та позивачем укладено відповідний договір № 220065431 від 01.01.2019, а постачальником є ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" з яким у позивача також наявні договірні правовідносини - договір № 420081726 від 01.01.2019. Тож відповідачі здійснюють свої функції розподілу та постачання електричної енергії відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та повинні виконувати зобов'язання, що визначені наведеними договорами.
Підставою для звернення позивача до суду стало отримання ним попередження про припинення (обмеження) постачання електричної енергії споживачу. Таке попередження на адресу позивача надійшло від оператора системи розподілу за заявкою постачальника у зв'язку з наявною заборгованістю з оплати за спожиту електроенергію відповідно до умов договору про що вказано у попередженні № 04/550/622-24 від 02.02.2024, копія якого наявна у матеріалах справи. В цьому ж попередженні вказано, що споживачу буде припинено (обмежено) постачання електричної енергії 12.02.2024. Позивач 08.02.2024 звернувся до господарського суду з цим позовом. А відтак, на підставі пункту 11.5.13 глави 11.5 «Обмеження, припинення та відновлення розподілу електричної енергії» Кодексу систем розподілу відключення об'єктів користувача (припинення постачання електричної енергії) у вказаний у попередженні термін не відбулось.
Позивач долучав до позову копії виставлених йому рахунків постачальником рахунків у яких зазначено, що станом на січень 2024 року до сплати підлягала сума, що перевищує два мільйони гривень. Однак з таким розміром боргу позивач категорично не погодився, заявляв, що рахунки сформовані на підставі помилкових відомостей.
У процесі розгляду справи 30.05.2024 позивач подав клопотання про долучення доказів та вказав, що 24.05.2024 на його адресу від ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" надійшли рахунки-фактури за минулі періоди (по суті акти коригування). Судом досліджено вказані рахунки, що датовані 19.05.2024 за період з листопада 2020 по квітень 2024 року та встановлено, що сума до сплати становить вже 0,00 грн, що зафіксовано у рахунку № 405338962748 за останній місяць розрахунку - квітень 2024 року, тобто заборгованість за позивачем не обліковувалась.
Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов'язком позивача є доведення і підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.
Суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 ЦК України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.
Досліджуючи заявлену на розгляд суду вимогу зобов'язати відповідача сприяти проведенню звірки взаєморозрахунків та провести відповідні коригування спірних актів, суд констатує, що такий спосіб захисту не передбачений ні договорами, що укладалися між сторонами, оскільки жоден з договорів не конкретизує такого обов'язку, ні спеціальним Законом, який не містить норм про сприяння проведення розрахунків на вимогу споживача. Незважаючи на це, слідуючи наведеним вище положенням цивільного законодавства, суд провів з'ясування можливості поновлення порушених прав позивача у визначений ним у позові спосіб та дійшов до наступних висновків щодо його ефективності чи неефективності.
Слід зупинитися на тому, що формулювання вимоги позивача не містить конкретних значень до яких мають бути приведені у відповідність неправильні на думку заявника показники сум, що підлягають оплаті (у грн) та показники об'єму поставленої електроенергії (у кВт*год), не визначено до якого значення мають бути приведені у відповідність (скориговані) спірні акти. Таким чином, у разі задоволення позову та у разі виконання відповідачами рішення суду про сприяння проведення звірки та здійснення коригувань спірних актів неможливо буде належним чином забезпечити повного і чіткого відновлення прав позивача, які існували до умовного порушення, позаяк незрозумілим залишається саме до яких значень має бути скориговано той чи інший рахунок або акт.
Суд також додатково акцентує увагу позивача, що ним не надано точки відліку порушення, від якої можна відраховувати відхилення значень, що наведені в актах та рахунках. Також позивачем не доведено, що відповідачі діяли всупереч наданих їм законом функцій чи в порушення умов укладених договорів, існування конкретних відхилень від правильних на думку позивача показників чи достатніх аргументів хибного здійснення нарахувань не наводиться. Позивачем не надано доказів та не наведено тверджень відповідно до яких можна було б встановити неправильність початкового формування розміру вартості та об'ємів поставленої електроенергії, а вимоги ґрунтуються на аргументах про завищення показників облікованої поставки, які не містять кількісного виміру. При цьому обставина проведення будь-яких коригування в процесі розгляду справи за наведених висновків також не може самостійно свідчити про відновлення прав позивача у заявленому у позовній заяві обсязі, оскільки співставлення наявних у справі доказів не може свідчити про повне чи часткове відновлення порушених прав позивача з огляду на різницю у показниках до звернення до суду та станом на момент прийняття рішення.
Суд констатує, що обраний позивачем спосіб захисту, викладений у прохальній частині позову, фактично спрямований на примус відповідачів взяти участь у звірці обсягів споживання електроенергії і не є таким, що може усунути порушення прав позивача, позаяк будь-які суперечності в процесі звірки призведуть до необхідності повторно звертатися до суду та матимуть наслідком неефективність судового рішення.
Тож суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту прав є неефективним та не може призвести до належного поновлення його прав. Обрання неправильного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Наведене повністю відповідає сталій позиції Великої Палати Верховного Суду, що висловлювалась у постановах від 29.09.2020 у справі 378/596/16-ц, від 19.01.2021 у справі 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі 925/642/19, від 22.06.2021 справі №200/606/18, від 23.11.2021 у справі 359/3373/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20. Відтак, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог з огляду на неможливість досягти належного поновлення прав позивача у спосіб, що визначений у прохальній частині позову, який є неефективним.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов'язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі - витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 28.06.2024.
Суддя А.Ф. Черногуз