ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.06.2024Справа № 910/68/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Л.Гузара,44, ідентифікаційний код 42795490)
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська,26/28, ідентифікаційний код 30019775)
про стягнення 39 832 431,32грн.
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники учасників:
від позивача-Ізвєков В.В.
від відповідача- Сидорченко В.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Укргазвидобування", в якій просив стягнути з відповідача заборгованість з оплати плати за перевищення замовленої потужності за Договором транспортування природного газу №1907000615 від 31.12.2019 у розмірі 39 832 431,32грн.., з яких 32 562 493,53грн.- заборгованість за плату за перевищення замовленої (договірної) потужності за газові місяці за період 01.01.2023 по 30.09.2023; 387 835,16грн.-інфляційні втрати за період з 21.02.2023 по 11.12.2023; 544 414,02грн.- 3% річних за період з 21.02.2023 по 11.12.2023; 6 337 688,61грн. -пеня за період з 21.02.2023 по 11.11.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання на 16.02.2024.
31.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача.
06.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача на відзив.
13.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив позивача.
16.02.20247 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення позивача щодо судових витрат
16.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про призначення комп'ютерно-технічної експертизи.
12.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
12.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на клопотання про призначення комп'ютерно-технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи; закрито підготовче провадження у справі № 910/68/24 та призначено справу до розгляду по суті на 19.04.2024.
19.04.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшли клопотання про долучення доказів.
У судовому засіданні 19.04.2024 оголошено перерву до 12.06.2024.
03.06.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшли письмові пояснення по справі.
11.06.2024 від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до суду надійшли письмові пояснення.
Під час судового засідання 12.06.2024 представник позивача просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, а також наголосив на клопотанні про зменшення розміру пені.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
31.12.2019 між позивачем (Оператор) та відповідачем (Замовник) укладено Договір, що відповідає умовам Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП, за умовами якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням Додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (розподіл потужності з обмеженням), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (пункт 2.3 Договору).
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ в точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором протягом погоджених термінів (пункти 2.5, 2.6 Договору).
Згідно з пунктом 2.8 Договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Відповідно до пункту 3.2 Договору за умовами Договору Оператор має право, зокрема, стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності.
Згідно з пунктом 4.1 Договору Замовник зобов'язаний, зокрема: не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень). Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визнання і перевірки якості параметрів якості в цих точках здійснюється Сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору (пункт 5.1 Договору).
У пункті 6.1 Договору Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженням), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.
Відповідно до абзаців 2-5 пункту 8.3 Договору, у редакції Додаткової угоди від 06.07.2020 №2, за результатами остаточної алокації відборів та подач Замовника Оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці.
Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються Замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу.
Замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або у суді.
До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений у цьому пункті, визначається за даними Оператора.
Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг врегулювання добового небалансу, оформлюються Оператором і Замовником актами надання послуг (пункт 11.1 Договору, у редакції Додаткової угоди від 06.07.2020 №2).
Відповідно до пунктів 11.2, 11.3 Договору Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.
У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором. У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункти 13.1, 13.5 Договору).
Відповідно до пункту 17.1 Договору, у редакції Додаткової угоди від 16.04.2020 №1, цей Договір набирає чинності з 01.01.2020 та діє до 31.12.2022. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
У Додатку № 1 до Договору сторони погодили обсяги замовленої потужності по кожній із віртуальних точок входу та виходу y/з газотранспортної системи на річний та місячні періоди з 01.10.2022 по 30.09.2023, а також типи потужності (гарантована та переривчаста) відповідно до п. 2 гл. 2 розділу IX Кодексу ГТС.
Тарифи для Оператора на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024 роки встановлені постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013, зокрема, узагальнено: для точок входу - 101,93 грн без ПДВ за 1000 куб.м., для точок виходу - 124,16 грн без ПДВ за 1000 куб.м.
За результатами остаточної алокації точок входу та виходу до/з газотранспортної системи замовника, Оператором виявлено перевищення відповідачем замовленої договірної потужності та здійснено розрахунок вартості плати у відповідному розрахунковому місяці, а саме: за січень 2023 року - обсяг перевищення договірної потужності у розмірі 27 894,62486 тис. м. куб./добу, всього на загальну суму 6 823 917,86 грн з ПДВ; за лютий 2023 року - обсяг перевищення договірної потужності у розмірі 19 915,57819 тис. м. куб./добу, всього на загальну суму 4 871 987,72 грн з ПДВ; за березень 2023 року - обсяг перевищення договірної потужності у розмірі 15 762,39263 тис. м. куб./добу, всього на загальну суму 3 855 985,63 грн з ПДВ; за квітень 2023 року - обсяг перевищення договірної потужності у розмірі 15 555,27639 тис. м. куб./добу, всього на загальну суму 3 805 318,37 грн з ПДВ; за травень 2023 року - обсяг перевищення договірної потужності у розмірі 18 067,11257 тис. м. куб./добу, всього на загальну суму 4 419 793,88 грн з ПДВ; за червень 2023 року - обсяг перевищення договірної потужності у розмірі 11 307,70286 тис. м. куб./добу, всього на загальну суму 2 766 225,97 грн з ПДВ; за липень 2023 року - обсяг перевищення договірної потужності у розмірі 6 721,75260 тис. м. куб./добу, всього на загальну суму 1 644 355,79 грн з ПДВ; за серпень 2023 року - обсяг перевищення договірної потужності у розмірі 8 699,23652 тис. м. куб./добу, всього на загальну суму 2 128 111,63 грн з ПДВ; за вересень 2023 року - обсяг перевищення договірної потужності у розмірі 9 184,39403 тис. м. куб./добу, всього на загальну суму 2 246 796,68 грн з ПДВ.
Загальний обсяг перевищення договірної потужності за розрахунками позивача за період з 01.01.2023 до 30.09.2023 склав 133 108,07065 тис. м. куб./добу на загальну суму 32 562 493,53 грн з ПДВ.
Із матеріалів справи слідує, що позивач щомісячно надсилав відповідачу звіти про використання замовленої потужності, рахунки та акти наданих послуг перевищення замовленої потужності, що підтверджується «Реєстром файлів, відправлених з інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС України» за газовий місяць у період січень-серпень 2023».
Також, позивач надсилав акти наданих послуг цінними листами з описом вкладення, що підтверджується супровідними листами до актів, описом вкладення в цінний лист, списками згрупованих відправлень та чеками про оплату послуг поштового зв'язку.
У свою чергу, відповідач у листах №52.3-52-1-1135 від 06.03.2023, №52.3-52-1-1383 від 21.03.2023, №52.3-52-1-2022 від 24.04.2023, №52.3-52-1-2397 від 16.05.2023, №52.3-52-1-2898 від 15.06.2023, №52.3-52-1-3387 від 14.07.2023, №52.3-52-1-4019 від 23.08.2023, №52.3-52-1-4446 від 18.09.2023, №52.3-52-1-5095 від 19.10.2023 повідомляв позивачу, що ним до розрахунку вартості плати за перевищення потужності включені обсяги природного газу, які пройшли транзитом промисловими трубопроводами відповідача та йому не належать, а відтак не віднесені до остаточних алокацій відповідача. У зв'язку з наведеним, акти надання послуг залишені відповідачем без підписання.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач звертав увагу, що згідно з розміщеною позивачем на інформаційній платформі інформацією про результати остаточної алокації, позивач неправильно визначив обсяг використаної відповідачем замовленої потужності. Утім, оскільки позивач не надсилав відповідачу звітів про використання потужностей та актів надання послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, строк для її оплати на суму 4 195 066,09 грн не настав. При цьому, відповідачем подано та відібрано один і той самий обсяг газу, що підтверджується даними остаточних алокацій, оприлюднених позивачем. Натомість, спірний обсяг газу був поданий самим позивачем до внутрішньопромислових газопроводів відповідача, переміщений внутрішньопромисловими газопроводами та поданий на точках входу в ГТС/ГРМ, у рамках виконання відповідачем зобов'язань по транспортуванню природного газу для інших замовників послуг транспортування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).
Відповідно до частин першої та другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 затверджено Типовий договір транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Пунктом 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС визначено, що Оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.
Положеннями пунктів 1, 9, 10 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС визначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.
Судом установлено, що сторонами підписано Додаток 1 до Договору, за яким замовлено послуги доступу до потужності на річний та місячний періоди. За результатами остаточної алокації точок входу та виходу до/з газотранспортної системи замовника, позивачем виявлено перевищення відповідачем у період січень-вересень 2023 року замовленої договірної потужності та здійснено розрахунок вартості плати на суму 32 562 493,53 грн.
На виконання пункту 8.3 Договору позивач здійснював направлення на інформаційну платформу відповідача рахунків та звітів про використання замовленої потужності за спірний період, а також згідно з пунктами 11.2, 11.3 Договору направляв акти надання послуг засобами поштового зв'язку.
Суд зауважує, що направлення на інформаційну платформу відповідача рахунків та звітів про використання замовленої потужності відповідає погодженим сторонами умовам договору. Близьких за змістом правових висновків дійшов також Верховний Суд у постанові від 06.07.2023 у справі № 910/17380/21.
Одночасно, судом ураховані заперечення відповідача з приводу відсутності правових підстав для оплати таких послуг, оскільки за доводами відповідача відповідний обсяг перевищення потужності виник унаслідок подання самим позивачем до внутрішньопромислових газопроводів відповідача природного газу для інших споживачів.
Положеннями пунктів 8, 9 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС визначено, що потужність фізичної та/або віртуальної точки входу від суміжного газовидобувного підприємства (через мережі якого може передаватися природний газ іншого газовидобувного підприємства чи групи газовидобувних підприємств) надається виключно суміжному газовидобувному підприємству та газовидобувним підприємствам, що подають обсяги природного газу власного видобутку, через мережі суміжного газовидобувного підприємства на гарантованій основі. Потужність віртуальної точки входу з газорозподільної системи надається газовидобувному підприємству, що безпосередньо підключене до газорозподільної системи, та газовидобувним підприємствам, що подають обсяги природного газу власного видобутку, через мережі газовидобувного підприємства, яке безпосередньо підключене до газорозподільних систем. Потужність віртуальної точки входу з газорозподільної системи пропонується на переривчастій основі.
Аналіз наведених вище положень Кодексу ГТС дає підстави дійти висновку, що вказані положення підлягають застосуванню у відносинах з суміжними газовидобувним підприємством та газовидобувним підприємством.
Натомість, до матеріалів справи доказів здійснення позивачем видобутку, постачання та реалізації природного газу, у тому числі для забезпечення природним газом населення та суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, не надано.
Отже, позивач як Оператор ГТС, в силу положень частин першої, другої статті 23 Закону України "Про ринок природного газу" є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор ГТС не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу, здійснюючи виключно діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь інших учасників ринку природного газу.
Відтак, до спірних правовідносин положення пункту 8 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС не підлягають застосуванню.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 910/17423/21.
Відповідно до пункту 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об'єднує. Потужність фізичних точок виходу до газорозподільної системи не розподіляється.
Відповідно до пункту 15 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.
Ураховуючи положення пункту 2 глави 2 розділу ХV Кодексу ГТС та умови пунктів 3.2, 4.1 Договору, суд дійшов висновку, що Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності і зазначеному праву Оператора кореспондується обов'язок Замовника не перевищувати замовлені потужності, визначені у цьому Договорі, а у разі перевищення договірної потужності здійснити додаткову плату Оператору, в порядку, визначеному цим Договором.
При цьому, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем позивачу мотивованої відмови від підписання актів наданих послуг (перевищення замовленої договірної потужності).
Оскільки позивачем підтверджено належними доказами факт заборгованості відповідача, зокрема, рахунками на оплату за перевищення замовленої потужності, звітами Оператора про використання замовленої потужності Замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, та актами наданих послуг (перевищення замовленої договірної потужності), суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 32 562 493,53 грн.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 13.5 договору за прострочення сплати за перевищення замовленої потужності відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення.
Одночасно, відповідач просив зменшити розмір пені, пославшись на значний її розмір та перебування відповідача в скрутному фінансовому становищі. Також відповідач наголосив, що спірні правовідносини виникли між сторонами в період дії воєнного стану та відповідача включено до переліку об'єктів, що мають стратегічне значення.
За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).
За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Суд зауважує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18 та від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).
Приймаючи до уваги, що відповідач у повному обсязі погасив основну заборгованість, ураховуючи фінансовий стан обох сторін, виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, суд дійшов висновку зменшити розмір пені на 50 %, тобто до 3 168 844,31 грн.
Як зауважено в постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, у питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
За арифметичним перерахунком суду, з відповідача підлягають стягненню в повному обсязі нараховані 387 835,16грн. інфляційні втрати за період з 21.02.2023 по 11.12.2023 та 544 414,02грн. 3% річних за період з 21.02.2023 по 11.12.2023.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська,26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Л.Гузара,44, ідентифікаційний код 42795490) 32 562 493 (тридцять два мільйони п'ятсот шістдесят дві тисячі чотириста дев'яносто три) грн. 53 коп. заборгованості за плату за перевищення замовленої (договірної) потужності, 387 835 (триста вісімдесят сім тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 16 коп. інфляційних втрат, 544 414 (п'ятсот сорок чотири тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 02 коп. 3% річних, 3 168 844 (три мільйони сто шістдесят вісім тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 31 коп. пені, 597 486 (п'ятсот дев'яносто сім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 47 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.06.2024
Суддя Мандичев Д.В.