ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.06.2024Справа № 910/5055/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький тепловозоремонтний завод" (м. Запоріжжя)
до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (м. Київ)
про стягнення 494 004,00 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький тепловозоремонтний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення 494 004,00 грн, з яких: 478 560,00 грн заборгованості за договором про надання послуг №466-2 від 11.09.2023, 10 984,00 грн інфляційних втрат та 6 460,00 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.
30.04.2024 та 01.05.2024 від позивача надійшли заяви щодо усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
Копія цієї ухвали направлялась судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, та була вручена представнику відповідача 17.05.2024, що слідує з відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0600264613369.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).
Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
11.09.2023 між позивачем (Замовник) та відповідачем (Виконавець) було укладено договір №466-2 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги з технічного огляду обладнання рухомого складу філії (далі по тесту - Послуги), код 50220000-3 відповідно до ДК 021:2015, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Виконавцю ці Послуги.
Пунктами 1.2. - 1.4. Договору визначено, що інформація щодо об'єктів Послуг за цим Договором міститься у таблиці 1 додатку 1 до Договору. Технічні умови надання послуг з технічного огляду автозчепного пристрою СА-3 містяться в додатку 3 до Договору. Технічні умови надання послуг з технічного огляду повітряних резервуарів гальмівної системи тепловозів філії містяться в додатку 4 до Договору. Перелік Послуг, їх кількість, ціна за одиницю та загальна вартість визначаються в додатку 2 до Договору.
Згідно з п. п. 2.1. - 2.3. Договору його загальна сума 478 560,00 грн з ПДВ, визначена Протоколом погодження договірної ціни (додаток 2 до Договору) та включає в себе суму всіх Послуг, що мають бути надані в період дії цього Договору. Ціна Договору визначається в національній валюті України - гривні. Ціна Договору включає в себе вартість всіх обґрунтованих витрат Виконавця, які пов'язані з наданням Послуг, витрат, пов'язаних зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо. Підставою для оплати наданих Послуг є підписаний обома Сторонами акт здачі - приймання наданих послуг та виставлений на його підставі рахунок, що надається разом з актом здачі-приймання наданих послуг.
Оплата Послуг за цим Договором здійснюється Замовником шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця, зазначений в реквізитах цього Договору, впродовж 30 (тридцяти) банківських днів від дня отримання рахунку на оплату, який надається Виконавцем продовж 5 (п'яти) робочих днів від дати підписання Сторонами відповідного акту здачі-приймання наданих послуг (п. 2.4. Договору).
Пунктами 4.1., 4.5., 4.7. Договору передбачено, що зазначені в цьому Договорі Послуги надаються згідно з Технічними завданнями (додатки 3 та 4 до Договору) на підставі заявки, яка направляється Замовником засобами електронного зв'язку на електрону адресу Виконавця, вказану в реквізитах цього Договору. Приймання Обладнання на технічний огляд здійснюється на території Замовника комісією у складі представників Виконавця та Замовника із складанням акту приймання - передачі Обладнання на технічний огляд за формою додатка 5 до Договору. Приймання Обладнання з технічного огляду здійснюється на території Замовника комісією у складі представників Виконавця та Замовника із складанням акту приймання - передачі Обладнання з технічного огляду за формою додатка 6 до Договору.
Згідно з п. п. 6.1. - 6.3. Договору факт надання Послуг підтверджується записами у паспортах і книгах (п. 4.7.1.) та актом здачі-приймання наданих послуг, який складається Виконавцем у 2 (двох) оригінальних примірниках і передається Замовникові впродовж 5 (п'яти) робочих днів з дня виконання зобов'язань за Договором. Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання наданих послуг повертає Виконавцю один з двох примірників, підписаний уповноваженою особою та скріплений відбитком печатки. Підписанням акту здачі-приймання наданих послуг Замовник підтверджує, що Послуги виконані в повному обсязі, якісно, у строк і на суму, зазначену в акті здачі-приймання наданих послуг.
Відповідно до п. п. 11.1., 11.2. Договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2023 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє жодну із Сторін Договору від виконання своїх зобов'язань по Договору та від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги за Договором відповідно до підписаних обома сторонами актів здачі-приймання надання послуг №71 від 26.09.2023 на суму 358 800,00 грн та №72 від 04.10.2023 на суму 119 760,00 грн,
На дати оформлення актів здачі-приймання надання послуг позивачем були виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №6 від 26.09.2023 та №2 від 04.10.2023.
Позивач вказує, що разом з актами здачі-приймання надання послуг №71 від 26.09.2023 та №72 від 04.10.2023 відповідачу були надані рахунки на оплату №83 від 25.09.2023 на суму 358 800,00 грн та №87 від 04.10.2023 на суму 119 760,00 грн. З урахуванням дат підписання актів здачі-приймання надання послуг і надання рахунків оплата відповідачем послуг в сумі 358 800,00 грн мала бути здійснено до 07.11.2023, в сумі - 119 760,00 грн - до 15.11.2023. Натомість до теперішнього часу оплата наданих позивачем послуг здійснена відповідачем не була, що зумовило звернення позивача до суду.
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України ).
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За представленими до матеріалів справи документами заборгованість відповідача за
Договором становить 478 560,00 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензіями вих. №11/12ю від 11.12.2023 та вих. №01/02ю від 01.02.2024, проте заборгованість відповідачем сплачена не була. При цьому у відповіді на претензію від 09.02.2024 вих. № 234/476 відповідач не заперечував наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 478 560,00 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень на спростування доводів і тверджень позивача не надав.
Оскільки відповідачем зобов'язання зі сплати позивачу грошових коштів належним чином в обумовлений сторонами строк не виконано, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача також 10 984,00 грн інфляційних втрат та 6 460,00 грн 3% річних.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
За змістом частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3; ідентифікаційний код 36716125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький тепловозоремонтний завод" (69067, м. Запоріжжя, вул. Демократична, 73; ідентифікаційний код 40297125) 478 560 (чотириста сімдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят) грн 00 коп. заборгованості, 10 984 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. інфляційних втрат, 6 460 (шість тисяч чотириста шістдесят) грн 00 коп. 3% річних та 7 411 (сім тисяч чотириста одинадцять) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко