ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.06.2024Справа № 910/7405/24
Суддя Мандичев Д.В., розглянувши
Заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено строк п'ять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Встановлено ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання: плану реструктуризації боргів боржника, який відповідає вимогам чинного законодавства; доказів наявності у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
25.06.2024 до суду від заявника надійшла заява про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Так, на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником було надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника, а також пояснення проти кожного аргументу суду, що слугували залишенню заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.
Дослідивши подані заявником пояснення, суд дійшов висновку про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) без розгляду з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Приписами пункту 4 статті 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до частини 6 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Судом в ухвалі від 19.06.2024 було встановлено невідповідність долученого заявником плану реструктуризації вимогам чинного законодавства.
Так, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником долучено пропозицію щодо реструктуризації боргів, відповідно до якої сума, яка буде спрямована на погашення заборгованості, становитиме 272,00 грн. на місяць протягом п'яти років при задекларованій заборгованості в 691 913,32 грн. Тобто, боржник пропонує до списання більше 97,5 % заявленої ним заборгованості.
Усуваючи недоліки, визначені в ухвалі суду від 19.06.2024, в частині надання плану реструктуризації, який відповідає нормам чинного законодавства, боржником зазначено про неврахування судом положень п. 3 ч. 3 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, якими визначено, що план реструктуризації може містити положення про прощення (списання) боргів. Крім того, боржник наголошує на тому, що подання ним плану реструктуризації, який відповідає вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, наразі неможливе через відсутність відомостей про розмір та черговість грошових вимог кредиторів, визначених судом у справі про неплатоспроможність.
З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання заборгованості.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 119 КУзПБ відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.
Частиною четвертою статті 116 КУзПБ визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У силу частини першої статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Як вірно зазначено апеляційним господарським судом, виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
З наведеного та аналізу положень статті 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов'язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, колегія суддів вважає, що такий боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановлені свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань.
Пунктами 2, 3 частини другої статті 123 КУзПБ встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відтак метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.
У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021 року.
Боржником не подано суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимог чинного законодавства.
Крім того, судом в ухвалі від 19.06.2024 було встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність всупереч приписам ч. 5 ст. 34 КзПБ не надано до суду доказів, що він має достатньо майна для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Заявником у заяві про усунення недоліків з цього приводу вказано, що законодавство не передбачає обов'язку фізичної особи доводити наявність майна для покриття судових витрат у справі про неплатоспроможність. Так, на думку заявника, пред'явлення доказів наявності майна для покриття витрат не є обов'язковим за законом і не впливає на ефективність судового процесу. Також, заявником долучено до заяви про усунення недоліків витяг з єдиного державного реєстру нерухомого майна, згідно з яким у боржника відсутнє будь-яке майно, яке належить останньому на праві влаcності.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 115 та ч. 3 ст. 116 КзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. При цьому обов'язково умовою є те, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Тобто, на етапі реструктуризації боргів законодавець поклав саме на боржника весь тягар оплати послуг арбітражного керуючого.
Після переходу до наступної стадії - погашення боргів в Кодексі України з процедури банкрутства не визначено, що у разі закінчення внесених заявником/боржником авансованих коштів або відсутності коштів та майна у боржника, суд може стягнути з кредиторів кошти для сплати арбітражному керуючому винагороди та/або відшкодування понесених ним витрат.
Так, згідно з частиною першою статті 30 КзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі (абзац 6 частини другої статті 30 КзПБ).
Кодекс України з процедур банкрутства містить застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме: звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов'язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі (ч. 5 ст. 34 та ч. 1 ст. 113 КзПБ).
Отже, нормами КзПБ передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 120 днів в процедурі реструктуризації боргів боржника; в процедурі погашення боргів боржника; відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами за подачу грошових вимог, згідно переліку кредиторів, який визнає боржник та їх правової допомоги, тощо.
Враховуючи наведене, суд зауважує, що законодавець звільнив фізичну особу лише від обов'язку сплати судового збору за подання заяви про неплатоспроможність, проте інших пільг щодо оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, КзПБ не містить.
На відміну від інституту про неплатоспроможність фізичної особи інститут про банкрутство юридичної особи має свої особливості.
Так, абзацом 7 частини другої статті 30 КзПБ передбачено, що у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Частиною п'ятою статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Тобто, КзПБ розширює можливості за рахунок чого може бути оплачено послуги арбітражного керуючого у справах про банкрутство юридичної особи, які ініційовані кредиторами.
Крім того, активи боржника-юридичної особи, можуть збільшуватися за рахунок майнових прав, які виникають у зв'язку з визнанням угод недійсними в порядку ст. 42 КзПБ, та зобов'язаннями осіб, які відповідають за зобов'язаннями боржника відповідно до закону або установчих документів боржника, які входять до ліквідаційної маси (ст. 213 ГК України), також, за наслідком застосування субсидіарної відповідальності до третіх осіб, засновників, керівників боржника, та інших осіб, за доведення боржника до банкрутства або з вини цих осіб (ч. 2 ст. 65 КзПБ).
Важливою відмінністю двох інститутів є і те, що у справах про банкрутство юридична особа ліквідується, проте, за фізичною особою зберігається ряд обов'язків та остання не втрачає право на працю та інші можливості для набуття статків.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 по справі № 910/20278/20.
Згідно із реєстром кредиторів у боржника наявні боргові зобов'язання перед 6 кредиторами на загальну суму 691 913,32 грн.
Станом на день подання заяви ОСОБА_1 не працевлаштований, згідно з відомостями ГУ ДПС у м. Києві з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 12.12.2023 боржником отримано дохід у загальному розмірі 10 832,43 грн.
Також, боржником у поданій заяві вказано, що залишок грошових коштів на його банківських рахунках складає 1 228,40 грн.
Суд зауважує, що наявність у заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність, є гарантією законних очікувань кредиторів і арбітражного керуючого на відшкодування витрат пов'язаних з розглядом справи про неплатоспроможність.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність всупереч приписам ч. 5 ст. 34 КзПБ не надано до суду доказів, що він має достатньо майна для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що не було усунено заявником у поданій заяві від 24.06.2024.
Отже, встановлені судом обставини під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не усунення заявником недоліків вказаної заяви, які були встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024, унеможливлюють прийняття її до розгляду, а тому вказана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), про що судом постановляється відповідна ухвала.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 6 ст. 12, ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи повернути без розгляду.
Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до Господарського суду у встановленому порядку.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Суддя Д.В. Мандичев