28.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5882/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Верхогляд Т.А. (доповідач)
судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 року у справі №904/5882/23 (суддя Загинайко Т.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.
про стягнення 36 364,80 грн
У листопаді 2023 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" 34 654,68 грн. - плати за користування вагонами та 1 710,12 грн. - збору за зберігання вантажу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 року "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 року у справі №904/5882/23 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 34 654,6 8грн. - плати за користування вагонами, 1 710,12 грн. - збору за зберігання вантажу та 2 684,00 грн. - витрат на сплату судового збору.
Рішення мотивовано тим, що:
- матеріали справи свідчать про те, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась з причини незабирання вагонів вантажоодержувачем,
- відповідачем не надано доказів припинення роботи його під'їзних колій, що примикають до ст. Інгулець на період комендантської години, письмового повідомлення позивача про припинення підприємством роботи у нічний час та ініціювання внесення змін до договору від 20.03.2020 року в частині подавання/забирання вагонів у нічний час.
Тому суд вважав, щонаявні підстави для стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у визначених позивачем розмірах.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення у частині стягнення плати за користування вагонами у розмірі 17751,00 грн з ПДВ та збору за зберігання вантажу у сумі 509,42грн і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що:
- телеграмним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 року затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язків вносити плату за користування вантажними вагонами та зборів під час воєнного стану в Україні , які, у тому числі, передбачають звільнення замовників послуг від обов'язку вносити плату за користування вагонами у разі: введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття до перевезення; запровадження комендантської години на території, тимчасової окупації; прийняття Державною митною службою України рішення про простій працівників певних територіальних органів. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин;
- плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу були нараховані позивачем за період, в який було запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення Інгулець, без урахування вимог телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 року, а саме - не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець;
- відповідачем було здійснено перерахунок плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів, з урахуванням вимог телеграмного розпорядження, та виключено час затримки вагонів за час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець, що склало 17751,00 грн. плати за користування вагонами та 509,42 грн. збору за зберігання вантажів;
- суд першої інстанції не врахував доводи відповідача та не дослідив обставини нескладання позивачем актів ГУ-23, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення в частині стягнення нарахованої позивачем плати користування вагонами та збору за зберігання вантажів у період комендантської години.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що:
- заперечення відповідача про порушення залізницею умов п.7 договору не мають під собою підґрунтя,
- відповідачем не доведено, яким чином воєнний стан вплинув на факт затримки спірних вагонів і на спроможність виконувати визначені договором обов'язки. При цьому доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання, а на станцію Інгулець не розповсюджується заборона приймання до перевезення вантажів,
- у даному випадку були відсутні підстави для застосування положень розпорядження № ЦМ-13/693. Вказаний документ є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, яке не вносить змін / доповнень до Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів. Крім того, для звільнення відповідача від плати за користування відповідач мав надати акти загальної форми ГУ-23, в яких були б зазначені обставини, що стали підставою для затримки вагонів, чого скаржником зроблено не було.
У відзиві йдеться про те, що відповідач не вжив заходів щоб не допустити затримку вагонів до початку дії комендантської години, та не вчиняв жодних дій щодо забирання вагонів після її закінчення. При цьому, за твердженням позивача, відповідачем не надано доказів повідомлення про те, що він не здійснював свою роботу у нічний час. Наведені відповідачем заперечення у відомостях та накопичувальних картках також не стосуються нарахування плати та збору за зберігання у період дії комендантської години і не надходило пропозицій щодо внесення змін до пунктів 5, 6, 8, 9 договору. У свою чергу акти загальної форми свідчать про те, що відповідач не припиняв роботу, у тому числі, у нічний час.
За твердженням позивача, заперечення відповідача у відомостях ГУ-46 не підпадають під жодний з випадків звільнення відповідача від плати за користування вагонами.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Верхогляд Т.А., суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б,
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2024 року, після надходження справи на запит суду, відкрито провадження за апеляційною скаргою та постановлено розглянути її без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2020 року Акціонерним товариством “Українська залізниця” (залізницею) та Приватним акціонерним товариством “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (власником колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № ПР/М-20240/НЮдч, у п. 1 якого зазначено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу "НІ", на продовженні колії №2 біля вхідного сигналу "НІІ".
Згідно з п.2 договору розгорнута довжина під'їзної колії складає 50624,66 погонних метрів.
Пунктом 4 договору визначено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПрАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Згідно з п. 6 договору вагони, для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Відповідно до п. 8 договору про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПрАТ "ІНГЗК" повідомляє по телефону відповідальному працівнику станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за 1 годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113.
У пункті 11 договору визначено, що для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 12,0 год.
За умовами п. 13 договору відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці.
Пунктом 14 договору передбачено, що власник колії сплачує залізниці: - за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; - за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
У п. 21 договору в редакції додаткової угоди від 20.09.2021 року №4 (т.1, а.с.213) сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01.04.2020 року до 31.03.2025 року включно.
В подальшому сторонами було підписано додаткову угоду до договору від 08.07.2020 року №1 (т.1, а.с.209-110), відповідно до якої було погоджено внести зміни у п.п. 5, 9 договору та викласти останні у наступній редакції:
- пункт 5 договору: "Порожні вагони інвентарного парку АТ "Українська залізниця" та власні вагони (вагони, що перебувають у власності перевізників, операторів, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців, які орендують їх в інших власників або якими вони володіють на підставі договору управління майном, договору про спільну діяльність тощо) під навантаження залізорудного концентрату - через інтервали часу 1,5 години; за домовленістю сторін інтервал може бути зменшений. Інші прибулі з вантажем - за повідомленням, які передає агент комерційний станції Інгулець старшому прийомоздавальнику залізничного цеху ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під вивантаження форми ГУ-2";
- пункт 9 договору: "Вагони, навантажені залізорудним концентратом - цілими маршрутами, сформованими у відповідності ПТЕ і планом формування поїздів - через інтервал часу 1,5 години або за узгодженням сторін. Інші - за повідомленням, які передає старший прийомоздавальник залізничного цеху ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" агенту комерційному станції Інгулець за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами".
29.07.2020 року сторонами підписано протокол розбіжностей до додаткової угоди №1 від 08.07.2020 року, відповідно до якого власником колії була запропонована редакція пунктів 5, 9 договору згідно з додатковою угодою, а залізницею - редакція пунктів 5, 9 договору - згідно з чинним договором (т.1 а.с.210).
Матеріали справи свідчать також про те, що на виконання умов договору у червні-липні 2023 року за накладними №№ 04542, 04674, 04729, 615508, 616342, 616359, 616367, 616375, 616383, 616391, 616409, 616417, 616441, 616862, 616870, 616888, 617027, 47589833, 47596002, 47596010, 47603600, 32371379, 47613674, 47597224, 47613450, 41937210, 47504220, 45030111, 47541644, 47530936, 47571674, 41931577, 47624218, 47624663, 47626874, 47626882, 47627658, 47638119, 47638770, 47627682, 47619309, 47636071, 47615281, 47619457, 47624184, 47624192, 47641964. 47644968, 47646328, 47644976, 47646575, 47646583, 47646401, 47646609, 47647649, 47639950. 47640131, 47640172, 47640354, 47640370, 47640305, 47648753, 47649165, 47654900, 47648746, 47554512, 476510788, 47661194, 47648613, 47648589, 47661186, 47648712, 47647813, 47651096, 47648720, 47648340, 47662028, 47662432, 47664743, 47663489, 47663034, 47662440, 47664594, 47661236, 47664644, 47661970, 47661285, 47661293, 47661251, 47661210, 47664917, 47665559, 47665633, 47666391, 47668348, 47669106, 47669353, 47664792, 47671920, 47664768, 47664883, 47664842, 47664891, 47664800, 47682349, 47682356, 47682430, 47682521, 47682471, 47682562, 47682265, 47682331, 47682307, 47682596, 47682315, 47678305, 47682588, 47689542, 47689799, 47689658, 47690375, 47690391, 47690482, 47683636, 47686589, 47682653, 47689450, 47689518, 47689427, 47690649, 47690672, 47690706, 47690664, 47691225, 47690888, 47704622, 47698352, 47791124, 47690516, 47690532, 47690557, 47690540, 47690631 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "ІнГЗК" порожні власні вагони (т.1 а.с.20-188).
Згідно з зазначеними накладними станція призначення - Інгулець Придніпровської залізниці.
По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" у відповідності до п. 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станція Інгулець" (т.1 а.с.234-242).
Після прибуття на станцію призначення спірні вагони були затримані на коліях станції Інгулець, про що складено акти загальної форми ГУ-23 від 30.06.2023 №427, від 02.07.2023 №434, від 02.07.2023 №435, від 03.07.2023 №439, від 04.07.2023 №446, від 05.07.2023 №448, від 05.07.2023 №449, від 05.07.2023 №450, від 06.07.2023 №457, від 08.07.2023 №473, від 13.07.2023 №491, від 13.07.2023 №492, від 13.07.2023 №493, від 14.07.2023 №496, від 18.07.2023 №512, від 18.07.2023 №5043 (т.1, а.с.189-205).
Вказані вище акти підписані Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" із запереченнями наступного змісту: порушено п.7 договору щодо кількості вагонів, а саме: вагони прибули у більшій кількості, ніж пред'явлено; вагони виставлені на зайняту колію і простоюють без можливості їх вивезення; недостатня кількість підготовлених власних вагонів під навантаження повного маршруту; не має можливості приймати на під'їзні колії ПрАТ "ІНГЗК" порожні вагони через перезабезпечення порожніми вагонами та перевищення переробної спроможності під'їзних колій ПрАТ "ІНГЗК".
В матеріалах справи містяться копії пам'яток про подавання та забирання вагонів форми ГУ-45 (т.2 а.с.26-33).
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування за відомостями форми ГУ-46 №№01079058, 03079059, 05079060, 06079061, 07079062, 09079063, 14079064, 15079065, 19079066 на загальну суму 34 654,68 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 03089009, 03089010 в розмірі 1 710,12 грн., з урахуванням ПДВ (т.1 а.с.243-250, т.2 а.с.1-25), які підписані відповідачем з застереженнями.
Відомості плати підписані ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" із застереженнями такого змісту: порушено п. 7 договору щодо кількості вагонів, а саме: вагони прибули у більшій кількості, ніж пред'явлено; безпідставно нарахована плата відповідно до листа ЦМ-13/693 від 05.04.2022 до часу користування не повинен включатись час дії комендантської години; вагони виставлені на зайняту колію і простоюють без можливості їх вивезення; недостатня кількість підготовлених власних вагонів під навантаження повного маршруту; не має можливості приймати на під'їзні колії ПрАТ "ІНГЗК" порожні вагони через перезабезпечення порожніми вагонами та перевищення переробної спроможності під'їзних колій ПрАТ "ІНГЗК" .
Враховуючи наведені вище обставини, за весь час затримки вагонів на коліях станції Інгулець з вини вантажовласника позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача плату за користування спірними вагонами у загальній сумі 34 654,68 грн., яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46., а також збір за зберігання вантажу в розмірі 1 710,12 грн.
Несплата відповідачем вказаних вище сум у добровільному порядку стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За приписами п.п. 8 п. 6 розд. 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
У даній справі, як зазначено вище, у червні-липні 2023 року залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "Інгулецький ГЗК" порожні власні вагони, на станцію призначення Інгулець Придніпровської залізниці.
Згідно зі ст. 6 Статуту залізниці України вантаж матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
За сталою практикою Верховного Суду порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
За положеннями ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Відповідно до ст. ст. 46, 47 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
У разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.
Для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії (ст. 64 Статуту залізниць України).
Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно з ст. 119 цього Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Збір за зберігання вантажу нараховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009 року, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; збір при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн за одну тону. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України №205 від 22.03.2019 року, у редакції наказу №418 від 11.08.2021 року "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.08.2021 року за № 1070/36692, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3, 023.
Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
За умовами п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №113 від 25.02.1999 року, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
У п.п. 6, 7 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.
За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з п. 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п.п. 12 - 15 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.
За час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.
Плата за користування вагонами розраховується на підставі вимог ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, п.п.3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за №165/3458, Розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу №317 від 26.03.2009 року.
За ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно з п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 року, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Щодо досліджуваної справи, то як зазначено вище, протягом спірного періоду на станцію призначення Інгулець на адресу відповідача прибували порожні вагони під навантаження та були подані на під'їзну колію відповідача, про що працівниками станції Інгулець оформлені відповідні пам'ятки про подавання вагонів ф. ГУ-45.
На підставі наявних у матеріалах справи актів форми ГУ-23, позивач нарахував плату за користування вагонами у розмірі 34654,68 грн та збір за зберігання вантажу у розмірі 1710,12 грн.
Акти складені у відповідності до вимог п. 8 Правил користування вагонами, пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 року, містять інформацію про причину затримки вагонів на станції призначення та час початку і закінчення затримки з вини ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”.
Викладені обставини не спростовані відповідачем.
Таким чином, доказами вини відповідача у затримці вагонів на станції призначення Інгулець та правомірності дій залізниці є: акти загальної форми ГУ-23, повідомлення про затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46, накопичувальні картки ФДУ-92 та накладні, оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно-правових документів: п. п. 4, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, ст. ст. 119, 125 Статуту залізниць України, Договору сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У даному випадку, відповідач не довів, що відповідні обставини мали місце з причин, які від нього, як від вантажовласника, не залежать.
Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, з огляду на затримку спірних вагонів на станції призначення - Інгулець в очікуванні подачі під вантажні операції , простоювання їх з причин незабирання вагонів вантажоодержувачем та недоведення відсутності вини відповідача у спричиненні скупчення вагонів, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог та про нарахування позивачем відповідачу плати за користування вагонами у розмірі 34654,68 грн. та збору за зберігання вантажу у сумі 1710,12 грн., враховуючи при цьому, що розрахунок вказаних сум здійснений позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
Одночасно колегія суддів зазначає, що оскільки предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення суду в частині стягнення нарахованої позивачем плати за користування вагонами у розмірі 17 751,00 грн. з ПДВ та збору за зберігання вантажу у розмірі 509,42 грн., то відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряв законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.
Доводи відповідача про запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення / призначення, як на підставу для зменшення розміру нарахувань колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Правовою основою запровадження комендантської години є Конституція України, Закони України "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", відповідний указ Президента України, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.
Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовим комендантом в певний час доби й на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний/надзвичайний стан.
Механізм здійснення заходів під час запровадження комендантської години передбачено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 року № 573.
Відповідно до п. 7 цього Порядку на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до п. 11 цього Порядку контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 року (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні.
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 року.
Зі змісту згаданих документів видно, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:
- введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення;
- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування;
- прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв'язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення.
Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами.
Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вищезазначених підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
З матеріалів цієї справи вбачається, що інформація, наведена в актах загальної форми ГУ-23, вказує на те, що ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" працювало та забирало вагони на свої під'їзні колії цілодобово. Дані обставини підтверджуються заявками, які надаються на станцію цілодобово, в тому числі під час дії комендантської години. Посилань на комендантську годину складені акти загальної форми ГУ-23 не містять. Будь-яких повідомлень, щодо неможливості забирання вагонів з під'їзної колії у зв'язку з веденням воєнного стану на станцію призначення від відповідача не надходило.
Крім того, відповідачем не спростовано, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи позивача та відповідача, як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, працюють у нічну зміну, жодного впливу на виробничий процес сторін комендантська година не має, адже це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях.
При цьому безпідставним є посилання скаржника на розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 року, оскільки, як було правильно зазначено місцевим господарським судом, рішення правління АТ "Українська залізниця" від 02.04.2022 року (протокол №Ц-54/42 Ком.т), на підставі якого видано це розпорядження, є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору. Тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме - запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення / призначення, відсутні підстави не враховувати у час користування вагонами час комендантської години.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 19.04.2022 року у справі №904/2019/22.
З огляду на зазначене, доводи апелянта щодо неправомірності нарахування плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу без виключення часових проміжків, коли на території, на якій розташована станція призначення діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що у даному випадку скаржником зроблено не було.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 року у справі №904/5882/23 - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя О.Г.Іванов