Справа № 761/8309/24
Провадження № 1-кс/761/5868/2024
11 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката - ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2021, в рамках кримінального провадження №12020100100007615 від 14.12.2020,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2021, в рамках кримінального провадження №12020100100007615 від 14.12.2020, в якому адвокат просить скасувати арешт на майно, що належить ОСОБА_5 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Шевченківським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020100100007615 від 14.12.2020 року.
В рамках даного провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2021 накладено арешт (в частині розпоряджання майном) на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 , яка відповідно до договору купівлі-продажу від 31.12.2020 належить ОСОБА_5 .
На противагу позиції органу досудового розслідування, який визнав вказану квартиру речовим доказом, адвокат у своєму клопотанні зазначає, що власність ОСОБА_5 не є підшуканим, виготовленим, пристосованим або використаним як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберіг на собі його сліди.
Разом з тим, ОСОБА_5 в рамках провадження №12020100100007615 від 14.12.2020 не має жодного процесуального статусу, більше того, за три роки здійснення досудового розслідування жодній особі не повідомлено про підозру. Відтак, адвокат переконаний, що в органу досудового розслідування було достатньо часу, аби провести всі необхідні слідчі (розшукові) дії з метою встановлення всіх обставин, які мають значення для даного кримінального провадження, та встановити чи наявний склад кримінального правопорушення та чи має відношення ОСОБА_5 до будь-яких протиправних дій.
Таким чином, арешт, накладений ухвалою слідчого судді адвокат вважає необґрунтованим, оскільки при прийнятті вказаного рішення не досліджено обґрунтованість визнання майна речовим доказом, а також неправильно визначено наявність у вказаного майна ознак, передбачених ст. 167 КПК України.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 подане раніше клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Також зазначив, що ОСОБА_5 не знав про незаконність походження майна. Просив врахувати, що досудове розслідування триває вже чотири роки, відтак, потреба у накладеному арешті відпала, оскільки орган досудового розслідування мав достатньо часу для проведення необхідних слідчих (розшукових) дій. В цілому, вважає накладений арешт необґрунтованим.
Слідчий ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, оскільки досудове розслідування кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт на вказаний у клопотанні об'єкт нерухомості, не завершено, а потреба, задля якої накладався арешт, не відпала. Повідомив, що попередньо адвокат вже звертався із клопотанням про скасування цього ж арешту до слідчого судді, у задоволенні якого було відмовлено. Також додав, що в даному провадженні накладено арешт приблизно на 20 об'єктів нерухомості, повідомлено про підозру трьом особам, стосовно яких обвинувальні акти вже скеровані до суду. Стосовно квартири, що належить ОСОБА_5 , зазначив, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів для підтвердження незаконності заволодіння останнім нерухомістю. Попередньо квартира на підставі підроблених документів була зареєстрована на ОСОБА_6 , а через два дні вже перекинули на ОСОБА_5 за суму вдвічі меншу за ринкову ціну. На сьогодні з'явилиася спадкоємці щодо вказаного майна. Разом з тим, ОСОБА_5 ухиляється від надання показів в даному кримінальному провадженні. Встановити особу ОСОБА_6 станом на сьогодні не вдалося, оскільки останній перебуває на тимчасово окупованій території.
Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшла до таких висновків.
У ході судового розгляду встановлено, що Шевченківським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020100100007615 від 14.12.2020 року.
В рамках даного провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2021 накладено арешт (в частині розпоряджання майном) на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 , яка відповідно до договору купівлі-продажу від 31.12.2020 належить ОСОБА_5 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
При цьому, у відповідності до ч.ч. 2,3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2021 вбачається, що вказана квартира відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому арешт майна необхідний з метою уникнення можливості її відчуження та забезпечення збереження речових доказів. Так, слідчим суддею прийнято рішення про арешт квартири АДРЕСА_1 в частині заборони розпоряджатися нею.
У свою чергу, порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, так, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2021 вбачається, що суд виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст. 170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що при ухваленні рішення слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва були належним чином враховані як фактичні обставини кримінального провадження, так і вимоги КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що така квартира, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та наклав арешт на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, вони не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2023, що дає слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.
За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
При цьому варто нагадати, що відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2021, в рамках кримінального провадження №12020100100007615 від 14.12.2020 року.
Керуючись ст.ст. 22, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2021, в рамках кримінального провадження №12020100100007615 від 14.12.2020 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити 15 квітня 2024 року о 10 год. 20 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1