Справа № 761/42874/21
Провадження № 2/761/1164/2024
(заочне)
04 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Дем'янчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2021 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит у розмірі 15 609,16 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.11.2020 між АТ «Державний ощадний банк України» в особі начальника філії - Головне управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит.
Вказує, що відповідно доп. 2.1. Кредитного договору Банк зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього Договору, а Позичальник має право отримати та зобов'язується належним чином використати і повернути в передбачені цим Договором строки Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим Договором.Згідно пунктів 2.2, 2.3 Кредитного договору Кредит надається в загальному розмірі 21000,00 грн на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення Кредиту не пізніше 25 листопада 2022 року. Кредит надається на споживчі цілі.Із пункту 2.4.1. вбачається, що за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі: 56 процентів річних.
Згідно п. п. 3.3.1. - 3.3.5. Договору про споживчий кредит всі платежі за цим Договором (повернення Кредиту, сплата процентів за його користування, комісійної винагороди, штрафних санкцій тощо) здійснюється шляхом списання Банком в договірному порядку коштів з Поточного рахунку. Повернення Кредиту та сплата процентів здійснюється Позичальником згідно з Графіком платежів або достроково відповідно до порядку, визначеного цим Договором, але в будь-якому випадку не пізніше терміну остаточного повернення Кредиту, встановленого згідно з цим Договором.
Позичальник зобов'язується здійснювати повернення Кредиту рівними частинами в розмірі 875,00 грн та сплату процентів, нарахованих Банком на залишок Основної суми боргу за Кредитом, щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з грудня 2020 року, шляхом внесення власних коштів на Поточний рахунок, які Банк, використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами цього Договору, списує в рахунок погашення Основної суми боргу за Кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності, визначеної цим Договором.
Свої зобов'язання перед Позичальником Банк виконав у повному обсязі та надав Відповідачеві обумовлені кредитні кошти, однак, останній, порушив п. п. 3.3.3, 4.3.2. Кредитного договору, в зв'язку з чим у Позичальника утворилась заборгованість, яка станом на 18.06.2021 становить 15 609,16 грн, що складається з: заборгованості за основним боргом - 14 000,00 грн; проценти за користування кредитом - 1253,00 грн; загальна сума 3% річних від прострочених сум по кредиту - 134,27 грн; загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по відсоткам - 24,23 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 148,44 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 49,03 грн.
Крім того, позивач зазначив, що у силу ч.10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу (ч. 11 ст. 265 ЦПК України).
Враховуючи викладене, позивач, також, просив стягнути з відповідача відсотки, розраховані органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду, у відповідності до ч. 10 ст. 265 ЦПК України з моменту набрання законної сили до моменту виконання рішення суду за відповідною формулою: (С * 3% * Д) / 365.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2021 вищевказана справа надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України судом направлений запит щодо відомостей про місце реєстрації відповідача.
Згідно відповіді на запит від 06.12.2021, відповідач у справі зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.12.2021 цивільну справу за зазначеним вище позовом було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату і час розгляду справи по суті повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
У постановах від 14.08.2020 від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, вирішив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що26.11.2020 між АТ «Державний ощадний банк України» в особі начальника філії - Головне управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 3224_0159.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Банк зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього Договору, а Позичальник має право отримати та зобов'язується належним чином використати і повернути в передбачені цим Договором строки Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно пунктів 2.2, 2.3 Кредитного договору, Кредит надається в загальному розмірі 21000,00 грн (двадцять одна тисяча гривень) на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення Кредиту не пізніше 25 листопада 2022 року. Кредит надається на споживчі цілі.
Пунктом 2.4.1., 2.4.2.Договору визначено, що за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі: 56 процентів річних.Проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, що був отриманий Позичальником, починаючи з дати видачі Кредиту до терміну остаточного повернення Кредиту, визначеного цим Договором. У випадку настання строку повернення Кредиту, у зв'язку із настанням обставин, передбачених п. п. 3.10.2.1. та 3.10.2.2. цього Договору, нарахування процентів по кредиту припиняється з наступного дня після настання такого строку (п. 2.4.2. Договору).
Пунктом 3.1. передбачено Умови надання Кредиту.
Згідно п. 3.2.1. Кредитного договору Банк здійснює надання Кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування коштів на Поточний рахунок Позичальника.
Відповідно до п. п. 3.3.2.- 3.3.3.повернення Кредиту та сплата процентів здійснюється Позичальником згідно з Графіком платежів або достроково відповідно до порядку, визначеного цим Договором, але в будь-якому випадку не пізніше терміну остаточного повернення Кредиту, встановленого згідно з цим Договором.
Позичальник зобов'язується здійснювати повернення Кредиту рівними частинами в розмірі 875,00 грн та сплату процентів, нарахованих Банком на залишок Основної суми боргу за Кредитом, щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з грудня 2020 року, шляхом внесення власних коштів на Поточний рахунок, які Банк, використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами цього Договору, списує в рахунок погашення Основної суми боргу за Кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності, визначеної цим Договором.
Із п. п. 4.3.1. - 4.3.2. Кредитного договору вбачається, що Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе цим Договором зобов'язання. У строки, обумовлені цим Договором, повернути Кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим Договором.
Згідно п. 3.9.1. Договору про споживчий кредит, сторони погоджуються з тим, що Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником та/або Поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим Договором та/або договорами забезпечення (за наявності) та/або іншими договорами, укладеними Позичальником з Банком, вимагати повернення суми Кредиту та сплати всієї суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим Договором), строк сплати яких ще не настав, у повному обсязі.
Відповідно до п.4.3.3. Кредитного договору у випадку порушення умов цього Договору Позичальник зобов'язаний достроково повернути Кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити неустойку (штрафні санкції), як це передбачено в Договорі, а також відшкодувати Банку в повному обсязі збитки.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частина перша статті 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України (частина друга статті 1050 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту, у тому числі відсотки за користування кредитом.
Свої зобов'язання перед позичальником банк виконав у повному обсязі та надав відповідачеві обумовлені кредитні кошти.
Натомість відповідач порушив умови Кредитного договору, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 18.06.2021 склала 15 609,16 грн, в тому числі: заборгованості за основним боргом - 14 000,00 грн; проценти за користування кредитом - 1253,00 грн; загальна сума 3% річних від прострочених сум по кредиту - 134,27 грн; загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по відсоткам - 24,23 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 148,44 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 49,03 грн.
Згідно вимог статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
В свою чергу відповідачем не надано доказів, які б підтверджували належне виконання зобов'язань, або які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в цій частині суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків, розрахованих органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду, у відповідності до ч. 10 ст. 265 ЦПК України з моменту набрання законної сили до моменту виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Із аналізу вищезазначеної норми вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
При цьому вказана стаття є нормою процесуального права, оскільки розміщена в процесуальному законі і до того ж не містить імперативного характеру. У відповідних нормах матеріального права таке положення не зафіксоване, а тому у суду не має обов'язку задовольняти вимогу щодо автоматичного нарахування процентів до моменту виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даної вимоги.
З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 15 609,16грн.
Разом з цим, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2270,00 грн пропорційно до суми задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 280-282, 354, 356 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09322277, мсцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27) заборгованість в сумі 15609 (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'ять) грн 16 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09322277, мсцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.В. Сіромашенко