Справа №760/14627/24
1-кс/760/6490/24
26 червня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 12024105090000660 від 23.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
24.06.2024 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 12024105090000660 від 23.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
На думку слідчого судді клопотання не відповідає вимогам ст. 170, 171 КПК України.
Відповідно до положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено :
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до вимог ч. 1, 5 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач; клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено; в разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Так, в клопотанні поставлено питання про арешт майна, тимчасово вилученого 23.06.2024 під час проведення невідкладного обшуку, проведеного відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, в автомобілі марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речового доказу.
Згідно з ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Разом з тим, до матеріалів клопотання не долучено доказів, які підтверджують факт звернення дізнавача чи прокурора, після проведення 23.06.2024 невідкладного обшуку в в автомобілі марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, а також доказів, що дане клопотання задоволено слідчим суддею та надано дозвіл на проникнення до володіння особи, внаслідок чого, вилучене дізнавачем майно отримане відповідно до вимог КПК України, тому підлягає арешту в даному кримінальному провадженні.
Крім цього, прокурор вказує, що метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу, проте матеріали клопотання не містять постанови про визнання вилученої речі речовим доказом.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години.
За таких обставин, оскільки клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути його прокурору на підставі ст. 172 ч. 3 КПК України для усунення недоліків.
Керуючись ст. 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 12024105090000660 від 23.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - повернути прокурору.
Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1