ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7189/24
провадження № 3/753/2863/24
"23" травня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не встановлено, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
27 березня 2023 року о 00 годині 03 хвилин на пр-ті П.Григоренка, 1 в м. Києві в порушення п. 2.5) ПДР України ОСОБА_1 керував автомобілем «КІА Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на відеокамеру 230641.
Відносно ОСОБА_1 був складений протокол за ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки останній протягом року вже двічі піддавався адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, однак про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому вважаю за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними доказами.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи відбудеться у Дарницькому районному суді м. Києва, однак останній недобросовісно користується своїми правами та до суду не з'являється.
За таких обставин, суд визнає неявку ОСОБА_1 до суду без поважних причин, та вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи та об'єктивно встановлено судом ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року двічі піддавалася адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 130 КУпАП, відмовився пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, всупереч вимогам п. 2.5 ПДР України.
За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5) ПДР України та наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, що підтверджуєтьсяматеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 864948 від 27.03.2024 року (а.с.1), направленням на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.2), довідкою з УПП в м. Києві, з якої вбачається, що Зінченко постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21.11.2023 р. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення та постановою Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2023 р. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення (а.с.3), копіями вищезазначених постанов (а.с.6-11, 14-17) та відеозаписом (а.с.21) з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час комендантської години та на вимогу поліцейського відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння (а.с.18).
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. The United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З урахуванням вищевикладеного, характеру та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку та негативні наслідки, які могли настати внаслідок даного правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який, будучи особою, яка вже неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, належних висновків для себе не зробив, і втретє протягом року вчинив аналогічне правопорушення, суд вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки такий не є власністю ОСОБА_1 .
На думку суду, такий вид адміністративного стягнення є необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та упередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя