Справа № 712/5527/24
Провадження № 3/712/1898/24
20 червня 2024 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої директором/головним бухгалтером ТОВ «Облагропромбуд», проживаючої: м. Черкаси, провул. Архітектурний, 6/1, РНОКПП: НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч. 1 КУпАП,
Відповідно до протоколу ОСОБА_1 , будучи директором (головним бухгалтером) ТОВ «Облагропромбуд», порушуючи ведення податкового обліку, занизила податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до сплати в бюджет за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 на загальну суму 121388,26 грн, чим, порушила п. 287.1, ст. 287 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р.( зі змінами та доповненнями), п.5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала та пояснила, що здійснювала діяльність на підставі податкового законодавства, не згідна з актом перевірки та скористалася правом оскаржити податкове повідомлення - рішення. На даний час скарга перебуває на розгляді та до теперішнього часу рішення не отримано. Просила приєднати до матеріалів справи письмові пояснення з додатками.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приймаючи певне рішення, орган влади, а особливо суд, повинен довести, що діє згідно з наведеним приписом. Такі доводи містяться в мотивувальній частині рішення.
Як вбачається зі змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП настає у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених даною статтею, є а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржується податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області, про що свідчить скарга від 22.05.2024 № 7242/23-00-07-09-01 та № 7243/23-00-07-09-01.
Відповідно до пункту 56.15. ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Статтею 61 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб, а отже для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши ОСОБА_1 , враховуючи те, що на даний час акт перевірки оскаржується та процедуру оскарження не закінчено, суддя вважає, що в діях останньої відсутня подія та склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевказане, суддя вважає за необхідне провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 163-1, п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 163-1 ч.1 КпАП України закрити в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси О.І.Кончина