Справа № 711/2628/24
Номер провадження 1-кп/711/357/24
26 червня 2024 року м.Черкаси
Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250310000486 від 06.02.2024, стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, який на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших осіб не має, депутатом, учасником бойових дій не являється, не є особою з інвалідністю, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 13.04.2017 Звенигородським районним судом за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю на 1 рік; 29.06.2017 Городищенським районним судом за ч. 3 ст. 297, ст.71 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 9 місяців, звільнений 03.10.2019 умовно достроково невідбутий строк 6 місяців 13 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України,
ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання з метою збуту наркотичного засобу «метадон», діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений період часу та місці умисно придбав задля подальшого збуту у невстановлений спосіб та у невстановленої особи чотири пігулки із вмістом наркотичного засобу «метадон», та з моменту придбання зберігав їх при собі до 15 год. 18 хв. 29.02.2024 з метою подальшого збуту для особистого матеріального збагачення.
Після чого 29.02.2024 близько 15 год. 18 хв. перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , здійснюючи свій злочинний намір з метою власного матеріального збагачення, незаконно збув чотири пігулки із вказаною речовиною ОСОБА_6 , особі із зміненими анкетними даними, яка відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-24/3193-НЗПРАП від 04.03.2024 містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, маса якого становить 0,0919 г, за що отримав грошові кошти у розмірі 360 гривень, після чого придбаний поліетиленовий пакет із речовиною ОСОБА_6 було добровільно видано працівникам поліції у якості доказу та поміщено до сейф пакету PSP 1124898.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності і він їх у повному обсязі підтверджує. Пояснив, що він відмовляється давати показання по справи, згідно з ст. 63 Конституції.
Просив врахувати, що він усвідомив та повністю визнав свою провину, зробивши для себе належні висновки, засуджує свою поведінку.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства злочинів при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, думку прокурора, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.
Заперечень з приводу оголошених фактичних обставин, встановлених в ході досудового розслідування в кримінальному проваджені, від сторін не надійшло, учасники погодилися із кваліфікацією вчиненого діяння, будь-які заперечення відсутні.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується доказами, які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене, у суду не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбачених ч.1 ст.307 КК України, який відповідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, даних про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності суду не надано, офіційно не працевлаштований, неодружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших осіб не має, не є особою з інвалідністю, на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря психіатра м. Черкаси не одержує, характеризуючи даних суду не надано, щиро розкаявся у вчиненому.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, критично оцінював свої дії та готовий нести відповідальність за вчинене, що свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому злочину, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.50 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі, наближеного до мінімальної межі, передбачених санкцією ч.1 ст.307 КК України.
Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_5 , будучи особою раніше судимою не зробив належних висновків та продовжив злочинну діяльність, що вказує на підвищену суспільну небезпеку цієї особи та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попереднім вироком.
Підстав для застосування ст.75, ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Призначення ОСОБА_5 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.
До обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 14 березня 2024 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підстав для зміни або скасування застосованого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили - суд не вбачає, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. 12.03.2024 обвинувачений ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.208 КПК України. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 12 березня 2024 року по день набрання вироком законної сили.
Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.03.2024 накладений арешт на: - мобільний телефон марки «Samsung Galaxy», синього кольору, іmei1: НОМЕР_1 , іmei2: НОМЕР_2 , з sim-картою оператора мобільного зв'язку за номером НОМЕР_3
Із змісту ухвали встановлено, що цей захід забезпечення кримінального провадження застосовано з метою збереження речових доказів. Мета вказаного заходу досягнута, тому є всі підстави для скасування арешту на майно.
Цивільний позов у встановленому законом порядку в даному кримінальному провадженні представником не заявлений. Питання речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України. Долю процесуальних витрат, суд вирішує на підставі ст.ст.118-124 КПК України, які підлягають стягненню з обвинуваченого у дохід держави, оскільки витрачені на доведення його вини.
Керуючись ст.ст.7, 100, 124, 174, 368-371, 373, 376, 392, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати у строк відбутого ОСОБА_5 покарання строк попереднього ув'язнення у межах даного кримінального провадження з 12 березня 2024 року до дня набрання вироком законної сили, виходячи з положень ч.5 ст. 72 КК України, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.03.2024, на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy», синього кольору, іmei1: НОМЕР_1 , іmei2: НОМЕР_2 , з sim-картою оператора мобільного зв'язку за номером НОМЕР_3 , який упаковано до паперового конверту, з пояснювальними написами, підписами понятих та слідчого, який належить ОСОБА_5 .
Речові докази по кримінальному провадженню:
-чотири плоскоциліндричні таблетки білого кольору, які надані на експертизу, містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Загальна маса наркотичного засобу метадону становить 0,0919 г. Після проведення дослідження частини таблеток, поміщені в упаковку в якій об'єкти надійшли на експертизу та упаковані до стандартного пакета з полімерного матеріалу № 5430666, передано в камеру схову СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, знищити;
-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy», синього кольору, іmei1: НОМЕР_1 , іmei2: НОМЕР_2 , з sim-картою оператора мобільного зв'язку за номером НОМЕР_3 , який упаковано до паперового конверту, з пояснювальними написами, підписами понятих та слідчого, який належить ОСОБА_5 , передано в камеру схову СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, повернути власнику ОСОБА_5 ;
-грошові кошти загальною сумою 400 гривень, що відповідно до висновку судової експертизи спеціальних хімічних речовин № СЕ-19/124-24/3898-ФХД від 19.03.2024 на двох купюрах номіналом по 200 (двісті) гривень кожна за № ПД 2647106 та ТЄ 8522502, які надано на експертизу, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, які після проведення експертизи об'єкти дослідження у виді у грошових коштів упаковано до сейф пакету №5430631 та передано на зберігання до СУ ГУНП в Черкаській області, повернути ВКП Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області;
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати на залучення експерта у зв'язку з проведенням експертизи: № СЕ-19/124-24/3193-НЗПРАП від 04.03.2024, яка згідно довідки складає 2271 грн. 84 коп., в дохід держави.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1