Справа № 697/403/24
Провадження № 2/697/352/2024
(ЗАОЧНЕ)
27 червня 2024 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю секретаря судового засідання - Васянович Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (далі також - ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.10.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 4883608 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 (Правила) та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно умов кредитного договору, сума кредиту складає 10 500,00 грн. на строк 30 днів, дата повернення кредиту (06.11.2021) вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього договору.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10 500,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
06.11.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3 000,00 грн., з яких 2 992,50 грн. - оплата процентів, 7,50 грн. - оплата тіла кредиту. В зв'язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та 4.2 Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 06.12.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
06.12.2021 відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3 договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів.
Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.
17.01.2023 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено договір факторингу № 17.01/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає: 10 492,50 грн. - тіло кредиту та 21 929,53 грн. - нараховані проценти, всього - 32 422,03 грн.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання становить: 8 462,12 грн. - інфляційні втрати за період з березня 2022 року по грудень 2023 року; 1 876,04 грн. - три проценти річних від простроченої суми за період із 07.03.2022 по 09.02.2024.
Просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 32 422,03 грн., інфляційні втрати - 8 462,12 грн. та 3% річних - 1 876,04 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу без участі їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.101).
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Повідомлення про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не надано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 07.10.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4883608 про надання споживчого кредиту, відповідно до п.1.2 якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (а.с.12-16).
Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5.1 договору, сума кредиту складає 10 500,00 грн.; строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору; стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача відповідно до п.4.2 договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору.
Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6 договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 16 485,00 грн. (п.1.8.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
Договір № 4883608 про надання споживчого кредиту підписано сторонами, зокрема ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М446878 07.10.2021 о 11:52:08, а також відповідачем підписано додаток № 1 до договору «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» та паспорт споживчого кредиту (а.с.16-зворот, 17, 19-21).
З копії договору факторингу № 17.01/23-Ф від 17.01.2023 вбачається, що між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено договір за яким фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 (а.с.39-43).
Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників за договором Факторингу № 17.01/23-Ф від 17.01.2023, фактор: ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАНС УКРАЇНА» та клієнт: ТОВ «Авентус Україна» уклали даний акт про те, що на виконання п. 1.2. Договору Факторингу № 17.01/23-Ф від 17.01.2023, укладеного між Клієнтом та Фактором, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 7 549, після чого, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.43-зворот).
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників від 17.01.2023 до Договору факторингу № 17.01/23-Ф від 17.01.2023, позивач ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 4883608 у сумі 32 422,03 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 10 492,50 грн., заборгованість за відсотками - 21 929,53 грн. (а.с.38).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4883608 від 07.10.2021 ТОВ «Авентус Україна», ОСОБА_1 має заборгованість станом на 16.01.2023 у сумі 32 422,03 грн. (а.с.26-37).
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «ФІНТРАНС Україна» зареєстрована як фінансова установа, відповідно до рішення Національного Банку України від 21.01.2022 за № 21/112-рк (а.с.55).
Згідно з копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ФІНТРАНС УКРАЇНА» зареєстровано в реєстрі та має статут (а.с.50).
Суд, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 4883608 від 07.10.2021 на підставі договору факторингу.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 4883608 у сумі 32 422,03 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 492,50 грн., заборгованість за відсотками - 21 929,53 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.
В частині заявлених вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із наданого розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, позивачем здійснювався розрахунок інфляційних втрат за період з березня 2022 року по грудень 2023 року, а 3% річних з 07.03.2022 по 09.02.2024.
Разом з тим, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до Указу Президенту України № 64/2002 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
Виходячи з того, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснювалось позивачем після 24.02.2022, в країні запроваджено та продовжується воєнний стан, суд вважає, що дана вимога до задоволення не підлягає.
Відповідно до ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Інших доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, отримання коштів, відповідачем суду не надано.
За вказаних обставин, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підтверджені відповідними доказами, які досліджені судом в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3216 від 13.02.2024 (а.с.1).
Оскільки вимоги позивача задоволено частково, а саме на 75,82% (32422,03х100:42760,19), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 75,82% від сплаченої суми витрат, що становить 1 836,66 грн. судового збору.
За положеннями частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Водночас зі змісту частини 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Зокрема відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу разом із позовною заявою було надано копію Договору про надання правової допомоги №10/07-2023 від 10.07.2023, укладеного між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (а.с.75-76), копію Звіту про надання правової допомоги від 09.02.2024 (а.с.11), копію рахунку на оплату по замовленню № 2207/09/02 від 09.02.2024 на суму 10 000,00 грн. (а.с.25), копію платіжної інструкції № 3496 від 13.02.2024 про оплату ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» адвокату Столітньому М.М. 10 000,00 грн. (а.с.22), копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серії АІ № 1423361 від 09.02.2024 (а.с.18), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18.09.2020 (а.с.54).
Відповідно до змісту Звіту про надання правової допомоги від 09.02.2024 та рахунку на оплату по замовленню № 2207/09/02 від 09.02.2024 позивачу надано наступні послуги професійної правничої допомоги: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви, складення позовної заяви та подання її до суду, на загальну суму 10 000,00 грн. (а.с.11, 25).
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а саме на 75,82%, тому з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, які понесені та належним чином підтверджені позивачем, у розмірі пропорційному задоволеним вимогам 7 582,00 грн. (10 000,00 грн. х 75,82% = 7 582,00 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ Україна» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4883608 від 07.10.2021 у розмірі 32 422,03 грн. (тридцять дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 03 копійки).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ Україна» судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 1 836,66 (одна тисяча вісімсот тридцять шість гривень, 66 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 582,00 (сім тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні, 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ Україна» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Б . К . Скирда