Справа № 570/1944/24
номер провадження 1-в/570/164/2024
27 червня 2024 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді ОСОБА_1 , з участю секретар судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника ВЦ № 131 ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи "Городоцький виправний центр № 131" про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродж. та прож. АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освіти, до засудження не працював, неодруженого, судимого
19 вересня 2022 року вироком Рахівського районного судом Закарпатської області (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106300181), 15.11.2023 р. залишеного без змін ухвалою Закарпатського апеляційного суду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115321001) за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на сторк 3 роки
У зазначеному поданні вказано про нявність підстав для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , згідно ст. 81 КК.
В судовому засіданні прокурор не підтримав подання, вказуючи про передчасність висновку про завершення процесу виправлення засудженого, який прибув в установу лише в січні 2024 року та працевлаштований лише з лютого 2024 р. Зазначив про наявність невиплаченої потерпілим моральної шкоди в сумі 350 тис. грн., та про інші обставини, які у даному випадку вказують про недоведеність обґрунтувань про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 . Просив відмовити в задоволенні вказаного подання.
Представник установи виконання покарань просив задовольнити подання, підтвердив наведені у ньому відомості. Засуджений ОСОБА_5 пояснив щодо своєї поведінки в період відбування покарання, просив звільнити його умовно-дострокового від відбування покарання.
Заслухавши міркування учасників судового розгляду, пояснення засудженого, дослідивши подання та додані документи, матеріали особової справи, суд приходить до висновку про відмову в поданні.
Згідно положень ч. 1 ст. 74 КК, звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до положень ст. 81 КК, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття засудженим відповідної частини строку покарання призначеного судом.
Із матеріалів доданих до подання встановлено, що 19 вересня 2022 року Рахівським районним судом Закарпатської області ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на сторк 3 роки. Застосвано запобіжний захід до ОСОБА_5 та взято його під варту в залі суду.
За змістом вироку 30.10.20216 р. близько 21 год. 00 хв. на а/д "Мукачево-Рогати-Львів" в смт. Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області ОСОБА_5 , керуючи атомобілем "Мерседес-Бенц Е290", н.з. НОМЕР_1 , не маючи на той час посвідчення водія на право керування транспортними засобами, порушив вимоги п.п. 2.1а, 2.3б, 12.2, 12.3, 13.3 ПДР, та допустив наїзд на велосипедистку ОСОБА_6 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження, які стали безпосередньою причиною її смерті.
В ході судового розгляду вказаної справи ОСОБА_5 вину свою у скоєнні даного кримінального правопорушення заперечив, цивільний позов не визнав, просив виправдати його, вказуючи, що винуватою у даній ДТП є потерпіла М.
Потерпілий вказував, що після смерті його дружини ОСОБА_6 залишилося двоє дітей, одна дитина неповнолітня. Злочином йому заподіяно шкоду, він пережив сильне моральне страждання.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 вину свою не визнав повністю його винуватість доводена дослідженими у ході судового розгляду доказами. У матеріалах справи відсутні жодні дані, які б свідчили про те, чи порушувала ПДР потерпіла М.
Суд враховав як пом'якшуючими вину ОСОБА_5 обставину те, що обвинувачений позитивно характеризується, має на утриманні одну неповнолітню дитину. Інші такі обставини суд не встановив.
Посилання ОСОБА_5 на порушення норм КПК України в ході досудового розслідування суд відхилив та розцінив їх як на підставу уникнення від кримінальної відповідальності. Щодо цивільного позову - стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілого М. 350 тисяч гривень моральної шкоди та 29 тис. 970 гривень витрат за надання правової допомоги (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106300181).
15.11.2023 р. Закарпатський апеляційний суд залишив без змін вказаний вирок суду І інстанції щодо призначеного ОСОБА_5 покарання. Вирок набрав законної сили.
За змістом ухвали суду апеляційної інстанції в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 вказував на те, що вирок є незаконним, необґрунтованим. Вважав, що жодним чином не доводиться його винуватість в інкримінованому йому злочині. Вказував, що судовий розгляд кримінального провадження був упереджений, поверхневий, доводи сторони захисту були судом відхилені, що є підставою вважати, що обвинуваченого слід виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Доводи апеляційних скарг про незаконність оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_5 колегія суддів відхилила. Твердження захисту апеляційний суд визнав безпідставними та необґрунтованими, такими, що не спростовуються матеріалами кримінального провадження та не узгоджуються з вимогами кримінального і кримінального процесуального законів та фактичними обставинами справи.
Позицію сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, апеляційний суд визнає такою, що спрямована на ухилення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за скоєне ( ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Початок строку відбування покарання засудженого ОСОБА_5 - 19.09.2022 р., 1/2 строку - 19.03.2024 р., кінець строку - 19.09.2025 р. На даний час невідбута частина покарання становить 1 рік 2 місяці 23 дні позбавлення волі.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Висновок щодо виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправній установі, а не за час, що безпосередньо передує розгляду клопотання.
Під час тримання в ДУ "Закарпатська установа виконання покарань" ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності, не притягався, заходи заохочення не застосовувались.
15.01.2024 р. засуджений ОСОБА_5 прибув до ДУ "Городоцький виправний центр №131".
05.02.2024 р. комісією установи засуджений ОСОБА_5 визнаний таким, що не став на шлях виправлення та не заслуговує на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
З лютого 2024 р. в установі засуджений ОСОБА_5 працевлаштований працевлаштований на котрагентському об'єкті ТОВ "ОДЕК Україна". До роботи засуджений відноситься сумлінно, відповідально виконує покладені на нього обов'язки.
03.04.2024 р. до засудженого ОСОБА_5 за сумлінну поведінку та ставлення до праці застосвано заохочення.
05.04.2024 р. комісією установи засуджений ОСОБА_5 визнаний таким, що довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
На даний час в установі засуджений ОСОБА_5 характеризується позитивно. Порушень режиму відбування покарання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягався. Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого (за підсумком, загальним балом - 89) розділів ІІ-ІV): засуджений довів своє виправлення та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, згідно ст. 81 КК України.
Частинами 1, 3 ст. 6 КВК України визначено, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
У даному випадку наявність у засудженого ОСОБА_5 1 заохочення свідчить не про доведення засудженим свого виправлення, а підтверджують належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправної колонії під час відбуття покарання. Його належна поведінка є для нього обов'язком впродовж всього строку відбування покарання. Процес виправлення та перевиховання має бути постійним та послідовним. Проте, наявність тільки одного заохочення після того, як засуджений був визнаний таким, що не став нашлях виправлення, у даному випадку унеможливлює об'єктивно та в повній мірі визначити успішність процесу виправлення засудженого та заврешеність такого процесу на даний час.
Наведене вказує про помилковість та передчасність доводів у вказаних у поданні про доведеність засудженим ОСОБА_5 свого виправлення. У даному випадку суд вважає можливим погодитись із доводами наведеними в поданні про те, що поведінка засудженого має ознаки того, що він стає на шлях виправлення. При цьому, вбачається, що вказаний процес виправлення засудженого є таким, що триває та на даний час не може вважатися успішно завершеним. Тому зазначається про відсутність підстав для застосування до засудженого положень статті 81 КК України про умовно-дострокове звільнення.
Статтею 81 КК визначено право суду, а не покладається на нього обов'язок, щодо умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання. Поняття судової дискреції (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. При вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, суд також враховує призначений вироком суду вид та строк покарання, тривалість невідбутого строку покарання.
Із урахуванням встановлених обставин, подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 не підлягає до задоволення. При прийнятті такого рішення суд враховує також і те, що призначення покарання, як захід примусу застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину та полягає в передбаченому законом порядку позбавленні чи обмеженні прав і свобод засудженого. Через дотримання засад призначення покарання реалізуються принципи справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Керуючись ст. 74, 81 КК України, ст.ст. 537, 539, 369, 372 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні подання державної установи "Городоцький виправний центр № 131" щодо засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування невідбутої частини покарання призначеного 19 вересня 2022 року Рахівським районним судом Закарпатської області за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавленя волі строком 1 рік 2 місяці 23 дні.
Копію ухвали направити прокурору, начальнику ДУ "Городоцький виправний центр (№ 131)", засудженому для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, в порядку ст. 395 КПК України.
Суддя ОСОБА_1