Справа № 569/23795/23
25 червня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О.В.,
за участі секретаря судового засідання Янка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення додатково понесених витрат на дитину
учасники справи у судове засідання не з'явилися
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення додатково понесених витрат на дитину в розмірі 49 997, 87 грн разово та 10 000, 00 грн щомісячно з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 25/11/2020 було розірвано. Від шлюбу мають малолітнього сина. 16.12.2020 Рівненським міським судом Рівненської області видано судовий наказ №569/19835/20, згідно якого присуджено стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред?явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Сину ОСОБА_4 згідно консультативних висновків спеціалістів було встановлено наступні діагнози:
- 93.9 - інші ураження головного мозку-ураження головного мозку не уточненої етіології. Ішемічно-гіпоксичне ураження цис, відновний період. Вентрикулодилятація по НСТ. Синдром периферичної церві кальної недостатності;
- інші ураження головного мозку-ураження головного мозку не уточненої етіології. Ішемічно-гіпоксичне ураження ЦНС, відновний період. Синдром тонусних порушень;
- ураження головного мозку, не уточнене. Синдром пірамідної недостатності в лівих кінцівках;
- гліозні зміни пери-суправентрикулярно до тіл та трикутників обох бокових шлуночків білої речовини, як наслідок гіпоксично-ішемічного ураження головного мозку. Лівобічна пірамідна недостатність. Затримка психо-мовного розвитку.
Крім того, згідно МРТ головного мозку від 04.06.2021 року сину ОСОБА_4 зроблено висновок про гліозні зміни пери-суправентрикулярної до тіл та трикутників обох шлуночків білої речовини, як наслідок гіпоксично-ішемічного ураження мозку.
Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №4935 від 16.07.2021 року ОСОБА_4 , з-поміж усього іншого, перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Рівненська обласна дитяча лікарня» РОР з діагнозом ураження головного мозку, не уточнене. Синдром рухових порушень, пірамідна недостатність зліва, затримка мовленевого розвитку як наслідок ураження цис в перінатальному періоді. Лікувальні і трудові рекомендації: ортопедичне взуття. Масаж курсами. ЛФК постійно. Повторний курс відповідного лікування ч/3 3 місяці.
За наведених обставин, враховуючи поставлений діагноз спільному сину, останній потребує постійного, у тому числі подальшого лікування та догляду, що безумовно тягне за собою витрачання додаткових витрат на підтримання його життя, здоров?я та підтримання нормальної життедіяльності організму в стабільному стані.
Ухвалою суду від 18.12.2023 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.
Представником відповідача 23.04.2024 подано письмові пояснення, згідно з якими заперечує щодо задоволення позову, у зв'язку з тим, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесених додаткових витрат.
Ухвалою суду від 25.06.2024 відмовлено у прийнятті доказів, долучених відповідачем до клопотання від 13.02.2024 та долучених представником позивача до клопотання від 19.02.2024, відмовлено у прийнятті заяви представника позивача про збільшення позовних вимог від 26.04.2024.
25.06.2024 від представників позивача та відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням у відрядженні та зайнятістю у засіданні виконкому Зарічненської селищної ради відповідно.
Розглядаючи клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Відповідно до положень частин 1-2 статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Така правова позиція викладена Верховним Судом 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
Окрім того, суд зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Приймаючи до уваги обмеження строків розгляду справи, які встановлені процесуальним законом, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами, оскільки зібрані матеріали справи містять всі необхідні докази для вирішення спору. Крім того, явка учасників справи у судове засідання не визнавалася судом обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого Томашгородською селищною радою Рокитнівського району Рівненської області 04.09.2008, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 04 вересня 2008 року, актовий запис №13. Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища чоловікові - ОСОБА_6 , дружині - ОСОБА_6 .
Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25.11.2020 у справі №569/16837/20 шлюб між сторонами розірвано, визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із матір?ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
16 грудня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області видано судовий наказ у справі №569/19835/20, згідно якого присуджено стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред?явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 роз'яснено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.
До особливих обставин, викладених у ст. 185 СК України, закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, навчання дитини відповідно до навиків та здібностей дитини, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат (на лікування, на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Разом з тим, додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.
Згідно консультативного висновку спеціаліста №39922 від 14.11.2019, спільному сину ОСОБА_4 встановлено діагноз: 93.9 - інші ураження головного мозку-ураження головного мозку не уточненої етіології. Ішемічно-гіпоксичне ураження цис, відновний період. Вентрикулодилятація по НСТ. Синдром периферичної церві кальної недостатності.
Відповідно до консультативного висновку спеціаліста №4397 від 31.01.2020, спільному сину ОСОБА_4 встановлено діагноз: - інші ураження головного мозку-ураження головного мозку не уточненої етіології. Ішемічно-гіпоксичне ураження ЦНС, відновний період. Синдром тонусних порушень.
Згідно консультативного висновку спеціаліста №16204 від 02.06.2021, спільному сину ОСОБА_4 встановлено діагноз: ураження головного мозку, не уточнене. Синдром пірамідної недостатності в лівих кінцівках.
Як стверджується МРТ головного мозку від 04.06.2021, сину ОСОБА_4 зроблено висновок про гліозні зміни пери-суправентрикулярної до тіл та трикутників обох шлуночків білої речовини, як наслідок гіпоксично-ішемічного ураження мозку.
Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №4935 від 16.07.2021 року ОСОБА_4 , з-поміж усього іншого, перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Рівненська обласна дитяча лікарня» РОР з діагнозом ураження головного мозку, не уточнене. Синдром рухових порушень, пірамідна недостатність зліва, затримка мовленевого розвитку як наслідок ураження цис в перінатальному періоді. Лікувальні і трудові рекомендації: ортопедичне взуття. Масаж курсами. ЛФК постійно. Повторний курс відповідного лікування ч/3 3 місяці.
Відповідно до консультативного висновку невропатолога від 31.10.2023, спільному сину ОСОБА_4 встановлено діагноз: гліозні зміни пери-суправентрикулярно до тіл та трикутників обох бокових шлуночків білої речовини, як наслідок гіпоксично-ішемічного ураження головного мозку. Лівобічна пірамідна недостатність. Затримка психо-мовного розвитку.
Як вказує позивач, нею за період з листопада 2019 року по грудень 2023 року були понесені витрати, зокрема, на проведення обстеження, придбання ліків для сина ОСОБА_4 у розмірі 99 995 грн 74 коп., а відтак просить стягнути з відповідача половину понесених додаткових витрат в розмірі 49 997, 87 грн разово.
Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача додаткових витрат, суд встановив, що останні не перевищують обрахованого судом розміру.
Суд погоджується, що понесені позивачем витрати, зокрема, на проведення обстеження, придбання ліків є додатковими витратами на дитину відповідно до ст. 185 СК України, оскільки ОСОБА_4 має хронічні захворювання, в зв'язку чим потребує постійного нагляду лікарів та вживання ліків. За наведеного, в усіх наведених вище витратах позивачки на дитину зобов'язаний брати батько на підставі статті 185 СК України та зважаючи на положення статті 141 цього Кодексу та вимоги статті 12 Закону України "Про охорону дитинства".
Згідно вимог ст.ст. 141, 180 СК України, батько та мати мають рівні права та обов'язки відносно своєї дитини і зобов'язані спільно її утримувати. В зв'язку з чим, суд вважає, що вищевказані додаткові витрати повинні бути розподілені між батьками у рівних частках.
Суд враховує, що на утриманні відповідача знаходяться малолітня дитина та дружина, яка на даний час перебуває у відпустці для догляду за дитиною, при цьому також враховує, що відповідач є працездатного віку, має задовільний стан здоров'я, а відтак спроможний сплатити половину понесених позивачем додаткових витрат у розмірі 49 997, 87 грн. на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має ряд захворювань та потребує, серед іншого, обстеження та лікування.
Окрім того, виходячи із вимог закону, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат у розмірі 10 000, 00 грн щомісячно з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття слід зазначити таке.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Наявність додаткових витрат на дитину має довести особа, що заявляє такі позовні вимоги. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо заявленого розміру в цій частині позовних вимог.
За наведеного, оскільки позивачем не доведений необхідний щомісячний розмір таких додаткових витрат, суд не вбачає підстав для стягнення наперед щомісячно додаткових витрат на дитину у розмірі 10 000 грн 00 коп.
З огляду на викладене вище, суд встановивши наявність у позивачки, з якою проживає малолітня дитина, особливих обставин у додаткових витратах, з урахуванням обставин, що мають істотне значення, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК Україниз відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1073, 60 грн, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додатково понесених витрат на дитину - задовольнити частково
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 49 997, 87 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1 073, 60 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 );
відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
Повне судове рішення складене та підписане 28.06.2024.
Суддя Левчук О. В.