Справа № 569/10340/24
1-кс/569/3864/24
04 червня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого слідчого відділу Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша Черкаської обл., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
Слідчий слідчого відділу Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 10 травня 2024 року, приблизно о 18 год. 55 хв., в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України №64 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, із метою власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю спостереження, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав із торговельних полиць вказаного магазину належне ТОВ «Фора» майно, а саме: сидр марки «Somersby» з соком чорниці 0,5 л вартістю 31,08 грн, сирокопчену ковбасу марки «Ранчо» сушену з яловичиною 340 г у кількості 2 штук вартістю 132,5 грн за одиницю, ковбасу марки «FuetMini» екстра з інжиромвартістю 90,84 грн, сардельки марки «М'ясовита» з сиром вартістю 74,59 грн., пиріжок марки «Фабрика тіста» зі смородиновою начинкою у кількості 3 штук вартістю 10,75 грн за одиницю, курку гриль «Кулінарія» вартістю 126,58 грн, чимзавдав останньомумайнової шкоди у загальному розмірі 620,34 грн.
Правова кваліфікаціязлочинів-ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненнізлочину- вина ОСОБА_6 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: показаннями потерпілого, свідків,речовими доказами, матеріалами відеозаписів, документами (даними протоколів оглядів місця події, пред'явлення для впізнання, довідками вартості майна, тощо), а також іншими матеріалами кримінального провадження.
03.06.2024 ОСОБА_5 на підставі п.3 ч.1 ст.276 КПК України слідчим за погодженням із процесуальним прокурором було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст.177 КПК України - є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду; незаконно впливати на учасників цього кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Виклад обставин щодо наявності одного або кількох ризиків - ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення майнового злочину (на підставі вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 17.10.2023 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, від відбування якого на підставі ст.75 КК України був звільнений з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік) та перебуваючи на стадії притягнення до кримінальної відповідальності за майнові злочини (до Рівненського міського суду Рівненської області відповідно до вимог ст.291 КПК України 29.12.2023 та 23.02.2024 скеровані для розгляду по суті обвинувальні акти відносно останнього, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, які на даний час перебувають на розгляді), маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову у період іспитового строку вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.
Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 за вчинення нимтяжкого злочину у період воєнного стану, передбаченого ч.4 ст.185КК України, максимальним строком до 8 років позбавлення волі, відсутність таких стримуючих факторів як постійне місце роботи та як наслідок незадовільний майновий стан, відсутність сім'ї і утриманців та як наслідок міцних соціальних зв'язків, наявність судимостіта перебування на стадії притягнення до кримінальної відповідальності, недотримання умов застосованого до нього раніше в рамках іншого кримінального провадження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту(вчинив у період його дії інше кримінальне правопорушення) є підстави вважати, що останній може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, незаконно впливати на учасників цього кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення, що обґрунтовано виправдовує тримання підозрюваного під вартою.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та просили його задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечив з приводу задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що в провадженні слідчий слідчого відділу Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181010001224 від 11.05.2024, за ознакамизлочину, передбаченогоч.4 ст.185КК України
03.06.2024 ОСОБА_5 на підставі п.3 ч.1 ст.276 КПК України слідчим за погодженням із процесуальним прокурором було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.
Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він не одружений, працездатний, на утриманні неповнолітніх дітей немає, будучи раніше судимим за вчинення майнового злочину (на підставі вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 17.10.2023 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, від відбування якого на підставі ст.75 КК України був звільнений з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік) та перебуваючи на стадії притягнення до кримінальної відповідальності за майнові злочини (до Рівненського міського суду Рівненської області відповідно до вимог ст.291 КПК України 29.12.2023 та 23.02.2024 скеровані для розгляду по суті обвинувальні акти відносно останнього, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, які на даний час перебувають на розгляді), маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову у період іспитового строку вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду; незаконно впливати на учасників цього кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну; заборонити спілкуватись із потерпілими та свідками, що стосуються даного кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша Черкаської обл., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, а саме до 03.08.2024 року.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали, а саме з 04.06.2024 року.
Утримувати ОСОБА_5 в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Встановити строк дії ухвали до 03.08.2024 року.
Одночасно визначити розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України:
прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора;
повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкуватись із потерпілими та свідками, що стосуються даного кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави встановити до 03.08.2024 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7