Справа № 569/21784/23
1-кс/569/3559/24
23 травня 2024 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_3 , (далі - слідчий), погоджене заступником начальника відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 42023180000000024 від 22.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 332 КК України (далі - це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області підполковник поліції ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджено із заступником начальника відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023180000000024 від 22.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.02.2022 до Рівненської обласної прокуратури надійшло повідомлення УСБУ в Рівненській області про те, що група осіб, за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, перебуваючи на території Рівненської області, налагодили протиправний механізм незаконного переправлення осіб через держаний кордон України.
08.05.2024 до матеріалів кримінального провадження долучено рапорт старшого оперуповноваженого 4 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Рівненській області капітана ОСОБА_5 про те, що до вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із незаконним переправленням через державний кордон України в країни ЄС мешканців Рівненської області та України в цілому - осіб чоловічої статі призовного віку, щодо яких діє обмеження виїзду за межі України, передбачені дією правового режиму воєнного стану, причетний громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , який користується автомобілем марки Toyota Land Cruiser, VIN: НОМЕР_1 , 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .
16.05.2024 року о 21 годині 13 хвилин в с. Стоянка, Бучанського району, Київської області гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
В ході проведення особистого обшуку останнього було виявлено та вилучено:
50 купюр номіналом по 100 зовні схожих на долари США;
купюра номіналом 100 доларів США;
грошові кошти в загальній сумі 9322 грн.;
ключі та телефон.
Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
До початку розгляду клопотання слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити вказане клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників провадження, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
У відповідності до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом.
Вказані матеріальні об'єкти вилучені в ході обшуку визнані речовими доказами у порядку ст. 98 КПК України постановою від 17.05.2024 і мають доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони є доказами злочину щодо якого триває досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Під час обшуку встановлено, що дані матеріальні об'єкти були знаряддям вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.
Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задоволити.
Накласти арешт на майно, а саме:
50 купюр номіналом по 100 зовні схожих на долари США;
купюра номіналом 100 доларів США;
грошові кошти в загальній сумі 9322 грн.;
ключі та телефон,
що вилучене 16.05.2024 в ході особистого обшуку ОСОБА_6 , під час його затримання в с. Стоянка, Бучанського району, Київської області та позбавити всіх осіб, які мають відношення до вказаного майна, можливості відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7