Справа № 569/21784/23
1-кс/569/3520/24
17 травня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_4 , яке погоджено із заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронки Володимирецького району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України,-
Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області підполковник поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування об'єднаних кримінальних проваджень за єдиним спільним номер внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023180000000024 від 22.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку з початком 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України ОСОБА_8 (далі - Указ) № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан строком на 30 діб.
Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та ст.ст. 2, 5, 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, останній раз указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Одночасно із введенням в Україні військового стану з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України ОСОБА_8 (далі - Указ) № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-ІХ, оголошено проведення загальної мобілізації на території України строком 90 діб.
У подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався, останній раз указом від 06 травня 2024 року № 272/2024 затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року №3685- IX, з 14 травня 2024 року строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Частиною другою вказаної статті, визначено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
У відповідності до абз. 1 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу.
Водночас, згідно абзацу 4 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи.
Так, ОСОБА_5 , у період з 26 березня по 16 травня 2024 року, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних чоловіків з території України, організував незаконне переправлення через державний кордон України громадянина України призовного віку ОСОБА_9 , який мав намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.
Зокрема, 26.03.2024 о 12 годині 56 хвилин, ОСОБА_5 під час телефонної розмови з ОСОБА_9 , повідомив останньому про можливість вирішення питання щодо перетину державного кордону України.
В подальшому, 30.03.2024 о 12 годині 22 хвилини, ОСОБА_5 , здійснюючи реалізацію злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, перебуваючи поблизу кав'ярні «Piano», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_9 , роз'яснював останньому умови незаконного перетину кордону України, вказуючи, що за грошові кошти в розмірі не більше 7000 доларів США невстановлена досудовим розслідуванням особа забезпечить перехід ОСОБА_9 через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску.
Далі, 10.05.2024 о 16 годині 00 хвилини, ОСОБА_5 , продовжуючи свою незаконну діяльність, перебуваючи поблизу магазину «Озерянка», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_9 , роз'яснював останньому умови незаконного перетину кордону України, а саме про те, що перетин буде здійснюватись через Одеську область до Румунії в супроводі невстановленої досудовим розслідуванням особи. При цьому, ОСОБА_5 повідомив, що під час наступної зустрічі йому необхідно заплатити завдаток в розмірі 5000 доларів США, на що ОСОБА_9 надав свою згоду.
В подальшому, виконуючи вказівки ОСОБА_5 , 16.05.2024 близько 21 години 05 хв. ОСОБА_9 прибув на територію автостоянки, що знаходиться на території автозаправки «KLO» в АДРЕСА_4 , де під час особистої зустрічі з ОСОБА_5 , передав останньому заздалегідь обумовлену суму грошових коштів в розмірі 5000 доларів США, за організацію незаконного переправлення через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску.
Однак, 16.05.2023 о 21 годині 13 хвилин, ОСОБА_5 на автостоянці, що знаходиться на території автозаправки «KLO» в АДРЕСА_4 , був затриманий працівниками правоохоронних органів, тому не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин, що не залежали від його волі.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організації незакінченого замаху на незаконне переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, з корисливих мотивів.
17.05.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
Причетність підозрюваного до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Разом з тим, у відповідності до 177 КПК України, слід зазначити обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, що виправдовують тримання під вартою підозрюваного, а саме, необхідністю запобігти спробам останнього:
- переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, є те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років із конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. З матеріалів провадження також вбачається, що підозрюваний володіє паспортом для виїзду за кордон, являється фізичною особою-підприємцем, що здійснює міжнародні вантажні перевезення, тому обізнаний з правилами перетину державного кордону, має змогу його перетинати як законно так і в не законний спосіб. Враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненого під час такого стану, з явним цинізмом по відношенню до інтересів держави та завдав негативного результату обороноздатності держави під час прямої воєнної агресії, існує ризик втечі підозрюваного за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є те що ОСОБА_5 , підозрюється у організації незакінченого замаху на незаконне переправлення особи через державний кордон України, вчиненому з корисливих мотивів, під час воєнного стану, а в ході досудового розслідування. На даний час не встановлено весь механізм переправлення осіб через державний кордон України, а також інших можливих співучасників, а тому, існує ризик того, що підозрюваний знищить, сховає або спотворить інші речі та документи, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення. Такими речами і документами є чорнові записи, тощо.
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є те, що ОСОБА_5 відомі анкетні дані свідків, а саме особи, яку він намагався незаконно переправити через державний кордон, відомий мобільний телефон, а тому останній у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може незаконно впливати на свідків шляхом залякування, чинити на них тиск з метою їх залякування щодо відмови від дачі показань, під час досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження у суді. Тому, існує ризик того, що підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, є те, що підозрюваний ОСОБА_5 , постійних доходів немає, а тому є ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 р. - 3 028 грн., тобто 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становить 242 240 грн. Однак, враховуючи, що ОСОБА_5 , на підставі зібраних доказів обґрунтовано підозрюється у організації незакінченого замаху на незаконне переправлення через державний кордон України, з корисливих мотивів, особи у віці від 18 до 60 років, яка не мала документів, що надають право на перетин державного кордону України, отримав за таку протиправну послугу 5000 доларів США, що за курсом НБУ становить 198399,5 грн., на час вчинення злочину. На даний час, враховуючи суспільний резонанс та шкоду для обороноздатності держави під час дії воєнного стану, яку заподіяв злочином у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є підстави застосувати до нього заставу понад 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 160 таких мінімумів, тобто - 484 480 грн.
Тому, відносно ОСОБА_5 , з урахуванням обставин кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, зважаючи на його майновий та сімейний стан, існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, системність вчинення тяжких злочинів, необхідно при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою визначити заставу в розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто суму в розмірі 484 480 грн., що відповідає майновому стану підозрюваного, сумі коштів, якими він міг би незаконно заволодіти в результаті вчинення злочину у якому він підозрюється.
З огляду на вказані обставини, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_5 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, окрім як тримання під вартою - неможливе.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та просили його задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_5 , та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування об'єднаних кримінальних проваджень за єдиним спільним номер внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023180000000024 від 22.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
16.05.2023 о 21 годині 13 хвилин, ОСОБА_5 на автостоянці, що знаходиться на території автозаправки «KLO» в АДРЕСА_4 , був затриманий працівниками правоохоронних органів, тому не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин, що не залежали від його волі.
17.05.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.
Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що вій не одружений, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а також, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна,, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 р. - 3 028 грн., тобто 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становить 242 240 грн. Однак, враховуючи, що ОСОБА_5 , на підставі зібраних доказів обґрунтовано підозрюється у організації незакінченого замаху на незаконне переправлення через державний кордон України, з корисливих мотивів, особи у віці від 18 до 60 років, яка не мала документів, що надають право на перетин державного кордону України, отримав за таку протиправну послугу 5000 доларів США, що за курсом НБУ становить 198399,5 грн., на час вчинення злочину. На даний час, враховуючи суспільний резонанс та шкоду для обороноздатності держави під час дії воєнного стану, яку заподіяв злочином у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є підстави застосувати до нього заставу понад 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 160 таких мінімумів, тобто - 484 480 грн.
Тому, відносно ОСОБА_5 , з урахуванням обставин кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, зважаючи на його майновий та сімейний стан, існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, системність вчинення тяжких злочинів, необхідно при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою визначити заставу в розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто суму в розмірі 484 480 грн., що відповідає майновому стану підозрюваного, сумі коштів, якими він міг би незаконно заволодіти в результаті вчинення злочину у якому він підозрюється, а тому внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 , альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронки Володимирецького району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 (шістдесят) днів, а саме до 21 години 13 хвилин 15 липня 2024 року.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 21 години 13 хвилин 16.05.2024 року.
Встановити строк дії ухвали до 21 години 13 хвилин 15 липня 2024 року.
Одночасно визначити розмір застави, що вдвічі перевищує 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 484 480 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України:
прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;
утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави встановити до 21 години 13 хвилин 15 липня 2024 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайно му виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10