Провадження № 3/557/518/2024
Справа № 557/717/24
24 червня 2024 року
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП,
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №036334 від 20.04.2024 року, вказано, що 20.04.2024 року о 10 год. 00 хв. на а/д «Київ-Чоп» 300 км., поблизу н.п. Горбаків, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, а саме постановою державного виконавця від 15.08.2018 ВП №50308235, на підставі п. 9 ч. 2 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження».
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
20.06.2024 подано клопотання за вх. №2549/24 від 20.06.2024, у якому ОСОБА_1 вказує, що в нього відсутня заборгованість по сплаті аліментів, так як самостійно виконував зобов'язання по сплаті аліментів, на підтвердження чого надав суду довідку, видану державним виконавцем Подільського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Міністерства юстиції України, про відсутність заборгованості за виконавчим провадженням ВП №50308235 (копія довідки додається). Просить провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно постанови від 15.08.2018 року у виконавчому провадженні №50308235, державним виконавцем Подільського відділу ДВС у м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом відносно ОСОБА_1 .
Водночас матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів направлення ОСОБА_1 вищевказаної постанови та отримання ним такої постанови, як зазначив останній про наявність такої постанови дізнався лише коли був зупинений працівниками поліції.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість, що стверджується копією довідки про відсутність заборгованості (вих. №50308235/2 від 07.06.2024), виданою головним державним виконавцем Подільського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Міністерства юстиції України - Бабенко О.О.
З огляду на зазначене, суддя приходить до переконання, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом при обставинах, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, був обізнаний про встановлення щодо нього обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відсутність суб'єктивної сторони у складі адміністративного правопорушення, яка полягає у необізнаності ОСОБА_1 у застосуванні до нього обмежень в керуванні транспортними засобами, що виключає наявність умислу в його діях щодо свідомого порушення вказаних обмежень, не дає підстав для висновку щодо наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та унеможливлює притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15 травня 2008 року, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вищевикладене свідчить про те, що органом поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суддя приходить висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу означеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
С у д д я Д.В. Пацко