єдиний унікальний номер справи 546/547/24
номер провадження 3/546/237/24
іменем України
28 червня 2024 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівського районний суд Полтавської області у складі судді - Сербіненко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка Полтавської область матеріал, що надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області стосовно,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Григорівка Солонянського району Дніпропетровської області, РНОКПП - невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
28.03.2024 близько 14 год 00 хв гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображав брутальною лайкою та штовхав.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі, вину у вчинення адміністративного правопорушення визнає.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 021470 від 28.03.2024, 28.03.2024 близько 14 год 00 хв гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображав брутальною лайкою та штовхав;
- даними письмових пояснень ОСОБА_2 в яких підтверджується факт домашнього насильства.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь, передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, ст. 252 КУпАП.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 , необхідно призначити адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Як зазначено у Законі України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605 грн 60 коп судового збору у дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 33-38, 173-2, 279, 283,284 КУпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір у дохід держави в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу - отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м.Решетилів/21081100, код отримувача ЄДРПОУ - 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA868999980313090106000016606, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Реквізити для сплати судового збору - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Суддя - І.В. Сербіненко