Дата документу 27.06.2024Справа № 554/5366/24
Провадження № 1-кс/554/7044/2024
25 червня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024170420000783 від 03 травня 2024 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта спеціальна, не заміжньої, не працюючої, судимої
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідність в чому аргументована наступним.
Полтавським РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024170420000783 від 03 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Е п і з о д № 1. ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразову судима за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила, та 03 травня 2024 року, близько 06 год 12 год хв, діючи умисно, повторно, перебуваючи в АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом віджиму метало-пластикових дверей закладу харчування «Майстерня шашлику», проникла до приміщення вищевказаного закладу, де з шухляди за барною стійкою таємно викрала грошові кошти у сумі 1 500 грн готівкою, чим спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
Е п і з о д № 2. 03 червня 2024 року, близько 13 год 11 хв, вона ж, перебуваючи в АДРЕСА_3 , в приміщенні магазину «BEER MARKET» діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу з торгового прилавку магазину таємно викрала мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A05» у копусі темно синього кольору імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 2516,33 грн.
Е п і з о д № 3. 23 червня 2024 року в період часу між 04 год 25 хв та 04 год 27 хв, вона ж, перебуваючи в АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, діючи повторно, шляхом віджиму метало-пластикових дверей кав'ярні «Благокава» Благодійної організації «Полтавський батальйон небайдужих», проникла до приміщення вищевказаного закладу, де шляхом зламу благодійної скриньки, в якій зберігалися гроші на потреби Збройних сил України, таємно викрала грошові кошти у сумі 5900 грн та перебуваючи в тому ж приміщенні з-під прилавку, шляхом вільного доступу таємно викрала грошові кошти у сумі 2700 грн, призначені для розміну благодійних внесків, чим спричинила БО «Полтавський батальйон небайдужих» матеріального збитку на загальну суму 8600 грн.
Викраденим в кожному випадку розпорядилася на власний розсуд.
В ході досудового розслідування кримінального провадження, 24 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Слідчий вказує, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема відомостями, які містяться в протоколах прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, огляду, допиту потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та представника потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також висновками експертів № СЕ-19/117-24/9122-Д від 28 травня 2024 року і № СЕ-19/117-24/10328-ТВ від 14 квітня 2024 року, а також показаннями ОСОБА_5 , наданими під час її допиту в ході проведення досудового розслідування та повідомленням про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 24 червня 2024 року.
Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам останньої переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, виникла необхідність у застосуванні щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з наведених у ньому мотивів, наголосивши на тому, що з огляду на характеристику особи підозрюваної та її репутацію жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вищезазначених ризиків і в силу своєї м'якості не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної й виконання нею покладених процесуальних обов'язків.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про застосування щодо неї найсуворішого запобіжного заходу і посилаючись на наявність в неї двох неповнолітніх дітей, з якими вона разом проживає та за якими здійснює догляд, незважаючи на те, що їх опікуном офіційно являється її матір, просила застосувати щодо неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому зазначила, що вину у вчинення інкримінованого кримінального правопорушення по суті визнає та не має наміру переховуватися від слідства та суду чи якимсь іншим способом перешкоджати кримінальному провадженню.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв?язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що 24 червня 2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази, слідчий суддя приходить до висновку, що з матеріалів клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується наданими стороною обвинувачення зібраними у справі доказами.
При цьому, суд виходить з установленого правила про те, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об?єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Таким чином, при вирішенні питання доцільності обрання підозрюваній запобіжного заходу слідчим суддею перевіряється лише наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваної не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні знайшли й своє об'єктивне підтвердження наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказують слідчий та прокурор.
Зокрема, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинене.
Крім того, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на свідків в кримінальному провадженні, оскільки обстановка вчинення інкримінованого діяння характеризує ОСОБА_5 , як особу, яка має підвищений рівень суспільної небезпечності, об'єктивно здатну незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, залякуючи їх, з метою зміни ними показань в судовому засіданні або відмови від давання ними показань. Зміна показань свідків на користь підозрюваної унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності.
Про наявність ризику вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення, на який посилаються слідчий та прокурор, свідчить характеристика особи останньої, яка будучи неодноразово засудженою за вчинення умисних, в тому числі аналогічних, злочинів проти власності, востаннє 02 грудня 2021 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. ч. 2 і 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. ч. 1 і 4 ст. 70 КК України до 3 років і 2 місяців позбавлення волі, звільнена 22 вересня 2023 року умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців і 5 днів, на шлях виправлення не стала та наразі підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за фактом вчинення трьох епізодів крадіжок. При цьому в такому ж контексті слідчий суддя враховує, що підозрювана є не працевлаштованою, не має будь-якого законного джерела прибутку та сталих соціальних зв'язків, тому сукупність цих обставин, приймаючи до уваги схильність останньої до систематичного вчинення кримінальних правопорушень проти власності, може бути поштовхом до вчинення ОСОБА_5 нового кримінального правопорушення, у разі застосування щодо неї більш м'якого, аніж тримання під вартою, запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.
Беручи до уваги сукупність наведених вище фактів, слідчий суддя приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання нею відповідних процесуальних обов'язків і не зможе запобігти доведеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Зокрема, особисте зобов'язання не можливо застосувати, оскільки зазначений запобіжний захід вимагає особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, втім, з огляду на характеристику особи підозрюваної ОСОБА_5 , її репутацію, тяжкість інкримінованого злочину та наявність доведених ризиків, такий не зможе їм запобігти та забезпечити належну процесуальну поведінку останньої; особиста порука не може бути застосована, так як до правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 й такого прохання від неї самої не надходило; заставу неможливо застосувати, так як підозрювана ніде не працює, не має офіційних джерел доходу в достатньому розмірі та відповідної заяви від неї чи інших осіб про можливість сплати відповідної суми грошових коштів, в якості застави, на адресу органу досудового розслідування не надходило; домашній арешт не можливо застосувати, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вищевказаним ризикам, зокрема для унеможливлення настання ризику вчинення останньою нового кримінального правопорушення.
Отже, надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказують слідчий та прокурор, а також про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При цьому слідчий суддя враховує положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якого при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом положень ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідчим суддею необхідно враховувати обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стану підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Європейський суд з прав людини вказав, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22 тарвня 2018 року, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року, заява № 12050/04, § 78).
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього процесуальні обов'язки. Водночас розмір застави не має бути очевидно непомірним для підозрюваного, що матиме наслідком неможливість виконання його умов та фактично призведе до подальшого безальтернативного ув'язнення.
На підставі викладеного, враховуючи характеристику особи підозрюваного, її майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваній заставу в розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3028 грн), вважаючи, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначивши їй альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 16 год 00 хв 25 червня 2024 року.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 23 серпня 2024 року, 16 год 00 хв.
Визначити підозрюваній альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області ЗКПО 26304855, р/р НОМЕР_3 , МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім?я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі внесення застави покласти на підозрювану такі обов?язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками в кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз?яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув?язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув?язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрювана зобов?язаний виконувати покладені на неї обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Повний текст ухвали складено 27 червня 2024 року о 09 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_11