Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
26 червня 2024 року Справа № 608/1584/24
Номер провадження1-кс/608/463/2024
Слідча суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 , начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові клопотання заступника начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області капітна поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не військовозобов'язаного, розлученого, не працюючого, не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу України,
Заступник начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області капітан поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024211110000256 від 25.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.152 КК України.
В клопотанні заступник начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області вказала, що групою слідчих СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 12024211110000256 від 25.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 червня 2024 року, близько 20:00 ОСОБА_6 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом із своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_8 .
В цей момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло його неповнолітньої дочки ОСОБА_8 з використанням геніталій без добровільної згоди останньої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло його неповнолітньої дочки ОСОБА_8 з використанням геніталій, без добровільної згоди останньої, ОСОБА_6 24 червня 2024 року, близько 20:00, перебуваючи в одній із кімнат будинку, розташованого за вказаною адресою, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, діючи цілеспрямовано та рішуче, використовуючи перевагу у фізичній силі, з метою задоволення статевої пристрасті та зґвалтування неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 повалив останню на ліжко. Після цього зняв штани та спідню білизну з останньої, та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_8 , незважаючи на небажання потерпілої до статевих зносин, вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло його неповнолітньої дочки ОСОБА_8 з використанням геніталій без добровільної згоди останньої.
ОСОБА_6 25.06.2024 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Цього ж дня ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, а саме: у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтуванні), вчиненому щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах, вчиненому щодо неповнолітньої особи.
Підставою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зазначає, що затримання ОСОБА_6 , оголошення підозри та обрання запобіжного заходу щодо нього не суперечить нормам Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та нормам КПК України.
Під час досудового розслідування зібрано ряд доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України. Ці докази містяться в: протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 25.06.2024; протоколі допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 від 25.06.2024; протоколі огляду місця події від 25.06.2024; протоколах допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 25.06.2024; протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.06.2024; протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 25.06.2024; протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 25.06.2024;
Санкція ч. 3 ст. 152 КК України, за якою на даний час кваліфікуються злочинні дії ОСОБА_6 , передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
Проаналізувавши положення даних правових норм та те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, і у випадку доведення його вини, йому може бути призначено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи років, а тому спокуса ухилитися від слідства та суду у нього є великою, а це є ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_6 проживає у одному населеному пункті зі свідками та в одному будинку із потерпілою, які дали покази стосовно його причетності до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення та які мають реальні підстави остерігатися можливого вчинення ОСОБА_6 протиправних дій, спрямованих по відношенню до їхнього життя та здоров'я, а це є ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, у зв'язку із тим, що пройшов короткий відрізок часу із моменту вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення та органом досудового розслідування з об'єктивних причин не проведено комплекс слідчо - розшукових дій, спрямованих на відшукування речей та предметів, які б могли містити на собі сліди вчинення вищевказаного злочину, в разі обрання більш м'якшого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , є достатньо підстав вважати, що у останнього виникне умисел знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а це є ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та встановлених достатніми доказами ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є підстави обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вище вказаним ризикам. Підозрюваний ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин і у випадку доведення його вини у вчиненні даного кримінального правопорушення йому буде призначено найсуворіший вид кримінального покарання у вигляді позбавлення волі, мінімальним строком 7 років, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою уникнення відповідальності за скоєне буде намагатися переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати свідків та потерпілу.
Крім того, обрання менш суворих запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначсення розміру застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В судовому засіданні прокурор Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та начальник СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 клопотання підтримують, просять його задовольнити з мотивів, наведених в клопотанні. Підозрюваний ОСОБА_6 та захисник адвокат ОСОБА_5 просять застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Захисник ОСОБА_5 вказує на те, що ця справа не є простою, потребує ретельного розслідування та з'ясування всіх обставин. ОСОБА_6 неофіційно працює, допомагає родині в обробітку 12 гектарів поля. Просять відмовити в задоволенні клопотання.
Слідча суддя, розглянувши клопотання, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 12 вищезазначеного Кодексу, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, в сфері кримінального судочинства ризиком розуміється конкретний прояв протидії кримінальному провадженню, що дає підстави застосувати до підозрюваного певний запобіжний захід.
Згідно ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування, свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення.
При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідча суддя виходить не з точки зору їх доведеності вини підозрюваного, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку , що підозрювана особа могла вчинити злочин за викладених обставин.
Отже, слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, щоб прийти до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, так як підозрюваний ОСОБА_6 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі більше семи років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, що підтверджується відсутністю в підозрюваного міцних соціальних зв'язків в суспільстві.
Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які є його односельцям та інших свідків, які в подальшому будуть встановлені, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний буде мати доступ до місця вчинення злочину, оскільки, місцем вчинення злочину є його будинковолодіння, а тому перебуваючи на місці вчинення злочину, він може вчинити дії стосовно знищення, приховування чи спотворення речей, які мають значення для досудового розслідування. (п.2 ч.1 ст.177 КПК України).
Зважаючи на викладене, слідча суддя приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для підозрюваного.
Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідча суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також дані про особу підозрюваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання, часткове визнання ним вини. Про те, такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення.Ці дані про особу обвинуваченого не вказують на підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу,а тому приходить до висновку про те, що є підстави вважати, що застосування відносно підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, зважаючи на доведеність начальником слідчого відділу, прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідча суддя вважає за доцільне клопотання заступнипка начальника слідчого відділу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Крім того слід зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по сьогоднішній день. Відповідно до листа Верховного Суду № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою, зокрема, як відповідний ризик слід ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Згідно з рекомендаціями Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022, до визначених ст. 177 КПК України ризиків безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя враховує доведеність на даний момент того, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_6 , вчинений із застосуванням насильства або погрозою його застосування, тому слідча суддя вважає за необхідне не визначати підозрюваному розмір застави.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Ухвала слідчої судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів і закінчується о 18 годині 30 хвилин 24 серпня 2024 року.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
З оригіналом згідно
Слідча суддя: /підпис/
Оригінал ухвали знаходиться в кримінальному провадженні №12024211110000256 від 25 червня 2024 року.
Ухвала набрала законної сили « » р.
Слідча суддя: ОСОБА_1
Ухвалу видано « » року
Секретар: