20.06.2024Справа №607/11928/24
20 червня 2024 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з участю: ОСОБА_1 , захисника Колцуняка Ю.В.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №162385 від 28 травня 2024 року, громадянин ОСОБА_1 28 травня 2024 року о 12 год 30 хв., перебуваючи в громадському місці, а саме біля зупинки громадського транспорту, що по вул. Л. Курбаса, 13 у м. Тернопіль, викурював електронну нікотиновмістну сигарету ТМ «Vaparesso», чим порушив вимоги п. 16 ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не визнав. Вказав, що дій зазначених у протоколі не вчиняв. Так, 28 травня 2024 року він дійсно перебував поблизу ТРЦ «Подоляни» з друзями. В його товариша з собою була електронна сигарету. В подальшому вони з друзями вирішили піти в магазин та знайомий попросив потримати в руках електронну сигарету. Він залишився чекати знайомого на вулиці та в цей момент до нього підійшли працівники поліції, які повідомили, що відносно нього буде складатися протокол за куріння в громадському місці. При цьому, він зазначав працівникам поліції про те, що не курив електронну сигарету та вказана сигарета йому не належить. Однак, працівники поліції склали відносно нього протокол. Водночас, зміст наявних в матеріалах справи письмових пояснень йому не відомий, оскільки він поставив відповідну відмітку про ознайомлення з їх змістом на вимогу працівників поліції. Педагог, зазначений у поясненнях, на місці події був відсутній. Посилаючись на наведене, просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Колцуняк Ю.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Колцуняка Ю.В., вивчивши матеріали справи, вважає, що провадження в справі підлягає закриттю.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями частини 1 статті 175-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у курінні тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №162385 від 28 травня 2024 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 28 травня 2024 року о 12 год 30 хв., перебуваючи в громадському місці, а саме біля зупинки громадського транспорту, що по вул. Л. Курбаса, 13 у м. Тернопіль, викурював електронну нікотиновмістну сигарету ТМ «Vaparesso», чим порушив вимоги п. 16 ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
На підтвердження обставин, викладених у протоколі працівниками поліції долучено:
-рапорт інспектора СЮП ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції від 28 травня 2024 року;
-письмові пояснення ОСОБА_1 від 28 травня 2024 року;
-фотографію із зображенням ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Висновок суду про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив обставини, викладені у протоколі та вказав, що жодних протиправних дій не вчиняв. Зазначив, що дій зазначених у протоколі не вчиняв, електронну нікотиновмістну сигарету не викурював та вказана сигарета належить його знайомому, який пішов в магазин та попросив її потримати. Зміст наявних в матеріалах справи письмових пояснень йому не відомий, він особисто їх не заповнював та педагог при їх написанні був відсутній.
Суд не приймає до уваги долучений до матеріалів справи рапорт працівника поліції, як належний та допустимий доказ, оскільки рапорт - це письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву, в якому стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи, тобто є внутрішнім службовим документом в спілкуванні між працівниками поліції.
Суд відхиляє наявні в матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_1 від 28 травня 2024 року, оскільки останній в судовому засіданні спростував їх зміст та заперечив обставини викладені у протоколі.
Долучена до матеріалів справи фотографія із зображенням ОСОБА_1 не підтверджує обставин викладених у протоколі, зокрема щодо викурювання ОСОБА_1 електронної нікотиновмістної сигарети в громадському місці. На вказаній фотографії зображений ОСОБА_1 , який тримає в руках предмет схожий на електронну сигарету, що не суперечить поясненням останнього, які надані в судовому засіданні.
Інших доказів, які б беззаперечно підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, зазначеного в протоколі, в матеріалах справи немає.
Протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Таким чином, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, а будь-які сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до висновку про те, що наявні у справі докази вини ОСОБА_1 у вчинені ним дій, передбачених ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, не є переконливими і достатніми, а тому приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175-1, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Суддя І.М. Черніцька