21.06.2024 Справа №607/13366/24 Провадження №1-кс/607/3638/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в залі суду скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 від 10.06.2024 про відмову у визнанні потерпілим,-
Скаржник ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду із скаргою на постанову слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 від 10.06.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12024211040001141 від 09.05.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 383 КПК України.
В обґрунтування скарги зазначила, що вона 07.06.2024 року подала клопотання до слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 про залучення її в якості потерпілої у кримінальному провадженні, та надання їй пам'ятки про права та обов'язки потерпілого. 17.06.2024 слідчий вручив їй листа із копією постанови від 10.06.2024, в якій відмовив їй у визнанні її потерпілою, згідно якої вказано, що немає підстав вважати, що подана заява про визнання її потерпілою від злочину, подана особою, якій таким правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Вважає вказане рішення слідчого незаконним та необґрунтованим, яке порушує права скаржника, яку необґрунтовано, на її думку, не визнано потерпілою, оскільки вона вказала, що їй завдано внаслідок злочину моральної шкоди в сумі 50000 грн. Просить скасувати постанову про відмову у визнанні потерпілим та зобов'язати слідчого повторно розглянути дане клопотання, видати їй пам'ятку про права та обов'язки потерпілого.
У судове засідання скаржник не з'явилась, подала клопотання про розгляд скарги за її відсутності, скаргу підтримує.
У судовому засіданні слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі, пояснив, що заявник ОСОБА_4 подала заяву про визнання її потерпілою від злочину, не надавши слідчому жодних доказів на підтвердження завдання їй таким правопорушенням моральної, фізичної або майнової шкоди, вказавши, що буде давати показання лише в якості потерпілої, а не в якості свідка.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У провадженні СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області знаходиться кримінальне провадження №12024211040001141 від 09.05.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 383 КПК України, яка була розпочата за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 26.04.2024 № 607/6332/24 за скаргою ОСОБА_4 про те, що адвокат ОСОБА_5 безпідставно звинуватила останню у кримінальних правопорушеннях, які остання та вчиняла, що підтверджено витягом з ЄРДР.
07.06.2024 ОСОБА_4 подала заяву до СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про залучення її у якості потерпілої та надання їй пам'ятки про права та обов'язки потерпілого.
Постановою слідчого від 10.06.2024 ОСОБА_4 відмовлено у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12024211040001141 від 09.05.2024.
Відмовляючи у задоволенні заяви, слідчий виходив з того, що об'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України є інтереси правосуддя у частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі, об'єктивна сторона злочину полягає у завідомо неправдивому повідомленні суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину. Також, мотивував постанову тим, що відсутній явний причинний зв'язок між розслідуваним кримінальним правопорушення і шкодою, про заподіяння якої йде мова у заяві про визнання потерпілим від злочину та наявністю очевидних підстав вважати, що заява про визнання потерпілим від злочину подано особою, якій таким правопорушенням не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди .
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч. 5 ст. 55 КПК України).
У п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК передбачено право потерпілого на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Доведеність порушеного права, завдання шкоди є обставинами, які підлягають встановленню під час досудового розслідування (ст. 91 КПК України).
Крім того, очевидність і достатність таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання особи потерпілим.
За змістом ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Слідчий суддя встановив, що у постанові слідчий вказує, що під час досудового розслідування не встановлено жодних обставин, які б підтверджували те, що ОСОБА_4 завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, також, міститься оцінка доводів ОСОБА_4 , викладених у її заяві про визнання її потерпілою щодо завдання їй шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 383 КК України, крім того, слідчий мотивував свою постанову, вказуючи на те, що об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.383 КК України, полягає у завідомо неправдивому повідомленні суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину. Також, слідчий обґрунтував постанову тим, що відсутній явний причинний зв'язок між розслідуваним кримінальним правопорушення і шкодою, про заподіяння якої йде мова у заяві про визнання потерпілим від злочину та наявністю очевидних підстав вважати, що заява про визнання потерпілим від злочину подано особою, якій таким правопорушенням не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди .
Так, слідчий суддя зауважує, що у злочинах із формальним складом вид і розмір завданої шкоди є обставинами, які підлягають встановленню під час досудового розслідування, оскільки диференціюються залежно від конкретного випадку вчинення злочину, що у певних випадках можливо встановити лише з плином часу та у цьому разі визначити розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, стане можливим лише на кінцевому етапі досудового розслідування або вже безпосередньо в судовому розгляді.
Зі змісту поданої скарги вбачається, що фактично її зміст зводиться до незгоди скаржника з результатами розгляду її клопотання, тому нею ініційовано повторний розгляд клопотання, для досягнення чого заявлено вимогу про скасування прийнятого слідчим процесуального рішення - постанови про відмову в задоволенні заяви про визнання її потерпілою від 10.06.2024.
Крім того, до матеріалів скарги скаржником не долучено достатньо переконливих доказів на спростування висновків слідчого про наявність очевидних підстав вважати, що заява про визнання потерпілим від злочину подано особою, якій цим правопорушенням не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Також, скарга ОСОБА_4 не містить належних та обґрунтованих підстав для визнання оскаржуваної постанови такою, що не відповідає вимогам ст.110 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що при винесенні постанови від 10.06.2024 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання її потерпілою слідчий діяв в межах норм діючого законодавства, вказана постанова є належно вмотивованою, обґрунтованою і правові підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до положень статті 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Положення КПК України не передбачають обов'язку дізнавача вчиняти абсолютно всі процесуальні дії, які ініціюються іншими учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Також, викладена у скарзі вимога ОСОБА_4 про зобов'язання слідчого у кримінальному провадженні №12024211040001141 від 09.05.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 383 КПК України надати їй пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, задоволенню не підлягає, оскільки слідчий під час досудового розслідування є самостійним, що полягає в належній йому дискреції у вирішенні питання щодо проведення чи непроведення певної процесуальної дії, слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на етапі розслідування й не може переймати на себе функції органу досудового розслідування.
Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що заява ОСОБА_4 розглянута, про що винесена відповідна постанова.
Крім того, слідчий суддя наголошує, що норми КПК України не містять обмежень щодо права на подання заяви про залучення особи до провадження як потерпілого в разі винесення постанови про відмову у визнанні потерпілим з наявності відповідних підстав.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_4 до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60, 220, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 від 10.06.2024 про відмову у визнанні потерпілим - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1