Єдиний унікальний номер 599/1082/24
Номер провадження 2/599/428/2024
"20" червня 2024 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорної В. Г., секретаря судового засідання Грицай О.П., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Зборівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення запису про батька дитини з актового запису про народження та визнання батьківства,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про виключення запису про батька дитини з актового запису про народження та визнання батьківства. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19 лютого 2013 року зареєстрований шлюб між нею - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відділом ДРАЦС реєстраційної служби Коропського районного управління юстиції у Чернігівській області. За час шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2020 року шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу у неї ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_7 батьком якої записаний ОСОБА_4 , однак вказана дитина народилася від цивільного чоловіка ОСОБА_3 , з яким позивачка співмешкала останні шість років до моменту реєстрації шлюбу. 01 березня 2024 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 у Зборівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилася друга спільна дитина - ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 22 березня 2024року. Дана сім'я проживає спільно у будинку площею 50.6кв.м, у господарстві утримується домашня птиця, житлові умови придатні для проживання. Син ОСОБА_6 від шлюбу із ОСОБА_4 та спільна донька ОСОБА_7 кличуть «татом» ОСОБА_3 , який проживає з ними останні шість років, з дітьми у нього склалися теплі, родинні відносини.
Позивач та представник підтримали в суді позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, просили позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Не заперечували щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_4 , будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно, до суду не з'явився, не повідомивши про причини неявки, заяв про відкладення судового розгляду чи про розгляд справи за його відсутності, до суду не подав. Відзиву на позовну заяву не подавав.
Суд вважає, що відповідач ОСОБА_4 про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_3 вважає себе біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , просив задоволити позовні вимоги.
Третя особа - Зборівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу, заперечень щодо позовних вимог немає.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2020 року (а.с.11-12), розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Після розірвання шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_7 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.10), її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
01 березня 2024 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 у Зборівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_5 у даному шлюбі народилася друга спільна дитина - ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 22 березня 2024 року (а.с. 14).
Як пояснили в суді позивачка та відповідач ОСОБА_3 дитина - ОСОБА_7 народилася від цивільного чоловіка ОСОБА_3 , з яким позивачка співмешкала останні шість років до моменту реєстрації шлюбу.
Сім'я проживає спільно у будинку площею 50.6 кв.м, у господарстві утримується домашня птиця, житлові умови придатні для проживання, про що вказано в акті обстеження матеріально - побутових умов сім'ї (а.с. 15), складеним 16 квітня 2024 року комісією Погрібецького старостинського округу Зборівської міської ради ТГ Тернопільського району Тернопільської області.
Син ОСОБА_6 від шлюбу із ОСОБА_4 та спільна донька ОСОБА_7 кличуть «татом» ОСОБА_3 , який проживає з ними останні шість років, з дітьми у нього склалися теплі, родинні відносини, як ствердили позивачка та відповідач ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_3 вважає себе біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначене також підтверджує мати дитини.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
За змістом статті 121, частини 1 статті 122 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.
Згідно вимог ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно з п.7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
В третьому абзаці п.13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до п.п.20 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Пунктом 2.13.1. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є в тому числі рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька, матір дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Як висловився Європейський суд з прав людини в рішенні «М.Т. проти України» (заява №950/17) від 19.03.2019 року, біологічного батька не можна повністю виключати з життя дитини, якщо не існують відповідні підстави це зробити, які стосуються найкращих інтересів дитини.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про виключення запису про батька дитини з актового запису про народження та визнання батьківства законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають найкращим інтересам дитини та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 121, 125, 128, 129 СК України, ст. ст. 12, 81, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив :
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Зборівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення запису про батька дитини з актового запису про народження та визнання батьківства- задовольнити.
Виключити відомості про батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 із актового запису про народження дитини - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 складеного 19 грудня 2020року за № 127 Зборівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).
Зобов'язати Зборівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості про батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина України із актового запису про народження дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 складеного 19 грудня 2020року за № 127 Зборівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).
Визнати громадянина України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Зобов'язати Зборівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 127 складеного 19 грудня 2020року Зборівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про народження дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначивши батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 уродженця с.Манаїв Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ; змінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 », по батькові « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 », ім'я « ОСОБА_7 » та дату народження « ІНФОРМАЦІЯ_4 року'залишити без змін.
Змінити відомості про матір ОСОБА_5 в актовому записі про народження дитини ОСОБА_7 складеного 19 грудня 2020року № 127 Зборівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), змінивши прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 » у зв'язку з її одруженням.
Зобов'язати Зборівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про народження неповнолітньої ОСОБА_7 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повний текст рішення складено 28 червня 2024 року.
Суддя Зборівського
районного суду Чорна В.Г.