465/2307/24
1-кп/465/875/24
Вирок
Іменем України
27.06.2024 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гірник Донецької обл., українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, одруженого, військовослужбовця, старшого солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації Збройних Сил України, в порушення вимог ст.17 Закону України "Про оборону України", ч.1 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від несення обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 20.11.2023 року не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , та перебував поза межами території військової частини НОМЕР_1 до 12.02.2024 року.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав повністю, та пояснив, що дійсно з 20.11.2023 року перебував за межами місця проходження військової служби до 12.02.2024 року у зв'язку із негативним ставленням командування до нього у військовій частини.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
А тому, з врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.5 ст. 407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є тяжким, особу обвинуваченого, який за місцем військової служби згідно службової характеристики характеризується негативно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням обставин вчиненого та даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
З огляду на те, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 20.11.2023, підстав для застосування статті 75 КК України та звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає, оскільки у зв'язку з набранням 27 січня 2023 року чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13 грудня 2022 року № 2839-IX, посилено кримінальну відповідальність за вчинення військових кримінальних правопорушень, та обмежено застосування статей 69 і 75 КК України у випадках засудження, зокрема, за кримінальне правопорушення, передбачене статтею 407 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Керуючись ст.ст.373,374 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1