28.06.2024
Справа № 482/855/18
Номер провадження 6/482/32/2024
Іменем України
28 червня 2024 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Баранкевич В.О., секретаря судового засідання Лебедьєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі № 482/855/18, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі № 482/855/18.
Свою заяву обґрунтовував тим, що рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03.06.2019 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Автоінвестфакторінг» та стягнуто грошові кошти за договором № 100223 від 25.09.2017 року у розмірі 60000,00 грн та 720,00 грн. коштів за надання банківських послуг.
Зазначає, що заявник не отримував виконавчого листа по даній справі, оскільки з 28.02.2022 року був призваний до Збройних Сил України, де на теперішній час досі проходить службу, а тому посилаючись на викладені обставини просив суд про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Учасники справи до суду не з'явилися, про день та час розгляду заяви повідомлені у встановленому законом порядку, про причину неявки до суду не повідомили.
У відповідності до ст. 433 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документу.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03.06.2019 року по справі № 482/855/18, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Автоінвестфакторинг» про розірвання договору та повернення грошових коштів, та яким, зокрема, стягнуто з ТОВ «Автоінвестфакторінг» на користь ОСОБА_1 , грошові кошти за договором № 100223 від 25.09.2017 року, у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень 00 коп. та сплачені грошові кошти за надання банківських послуг (комісії) в розмірі 720 (сімсот двадцять гривень) 00 коп. Вказане рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до матеріалів цивільної справи виконавчий лист позивачу не видавався.
Відповідно до довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2023 року № 5421, ОСОБА_1 , 1969 року народження, був призваний до Збройних Сил України згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Відповідно до п. 5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства Права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.75 р. п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі "Герін проти Франції" від 29.07.98 р., п. 37).
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.97 р. (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Суд, при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи навпаки, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які містяться в листі від 25.09.2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», отримання стягувачем виконавчого листа або судового наказу після закінчення строку для пред'явлення його до виконання є поважною причиною пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналізуючи обставини справи, враховуючи те, що судове рішення є обов'язковим до виконання на всій території України суд вважає, що стягувач пропустив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з поважних причин, а тому строк на пред'явлення цього виконавчого документу до виконання слід поновити.
Керуючись ст. ст. 18, 247, 260-261, 353-355, 431, 433 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі № 482/855/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Автоінвестфакторинг» про розірвання договору та повернення грошових коштів - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку пред'явлення до виконання виконавчого листа № 482/855/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Автоінвестфакторинг» про розірвання договору та повернення грошових коштів.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на пред'явлення до виконання виконавчого листа по справі № 482/855/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Автоінвестфакторинг» про розірвання договору та повернення грошових коштів.
Ухвала набирає законної сили після підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.О. Баранкевич