Справа № 127/3257/24
27 червня 2024 р.м.Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тарнавської Вікторії Валеріївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вінницької міської ради, третя особа - Державний нотаріус Другої вінницької державної нотаріальної контори Малая Наталія Станіславівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності в порядку спадкування,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тарнавська В.В. подала заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що у разі подання Вінницькою міською радою позову про визнання спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 відумерлою, ОСОБА_1 не буде стороною у справі, що у разі задоволення такого позову ускладнить виконання рішення.
Дослідивши вказану заяву, матеріали позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб -громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Верховний Суд у своїй постанові 17.10.2018 в справі № 183/5864/17-ц зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У порушення зазначених вище норм закону, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Тарнавською В.В. в заяві про забезпечення позову не обґрунтовано необхідність застосування заходів забезпечення позову.
Так, в заяві про забезпечення позову зазначено лише про можливе звернення Вінницької міської ради до суду з позовом про визнання спадщини відумерлою, і про таке саме потенційне задоволення вказаного позову. Отже, обгрунтування заяви про забезпечення позову містить одразу два припущення.
Належних та допустимих доказів необхідності застосування заходів забезпечення позову до заяви про забезпечення позову долучено не було. Так само, вказані докази відстуні в матеріалах справи.
Отже, представником позивача не доведено існування спору щодо визнання спадщини відумерлою та реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі.
Таким чином, суд не вбачає необхідності в застосуванні заходів забезпечення позову, про які просить представник позивача, оскільки вони є передчасними.
Крім цього, заява про забезпечення позову, в порушення вимог п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України, не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 151, 153 ЦПК України, суд
Повернути заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тарнавської Вікторії Валеріївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вінницької міської ради, третя особа - Державний нотаріус Другої вінницької державної нотаріальної контори Малая Наталія Станіславівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності в порядку спадкування.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня отримання її копії безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Суддя